Справа № 2-а/1970/2253/12
"07" червня 2012 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Хрущ В. Л.,
за участю:
секретаря судового засідання Мушія А.Б.,
прокурора -Лучки Г. Б.,
представника позивача -Шуї М.С.,
за відсутності належним чином повідомленого відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Прокурора Збаразького району Тернопільської області в інтересах держави, в особі: Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області, до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, -
Прокурора Збаразького району Тернопільської області звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави, в особі: Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області, до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску за період січень -вересень 2011 року в сумі 2978,31 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не здійснено сплати у належному розмірі єдиного внеску не загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ІІІ-ІV квартали 2011 року. У зв'язку з цим на даний час за відповідачем рахується заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області на суму 2978,31 грн., яку прокурор, звернувшись до суду із даним позовом, і просить стягнути з відповідача - в судовому порядку.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, - що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення йому 30.05.2012 року рекомендованого поштового відправлення. Проте, в судове засідання відповідач -не з'явився, в зазначені строки заперечень на позов та заяви про розгляд справи без його участі - не подавав, будь-яких клопотань від нього до суду -не надходило.
Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином відповідача про наявність судової справи за його участю та можливість реалізації ним права захисту у судовому порядку його прав та інтересів, а також враховуючи відповідну заяву позивача про розгляд справи без його представника, - суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності позивача та відповідача.
У судовому засіданні, яке відбулось 07.06.2012 року, прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, просив суд задовольнити позов з викладених у ньому мотивів.
Заслухавши прокурора та представника Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідач, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер ДРФО -НОМЕР_1), зареєстрована як фізична особа -підприємець.
При цьому, відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області та, відповідно, - є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування -у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Як видно із самостійно поданого відповідачем до управління Пенсійного фонду звіту про нарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2011 рік, - сума єдиного внеску, яка мала бути сплачена відповідачем за січень-вересень 2011 року, - становить 2978,31 грн.
Проте, всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», - відповідач у повному обсязі сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України за 2011 рік -не здійснив.
У зв'язку з цим, станом на час розгляду справи за відповідачем рахується несплачена в добровільному порядку заборгованість по єдиному внеску в сумі 2978,31 грн., яка виникла за період січень -вересень 2011 року.
Вказана заборгованість підтверджується наявними матеріалами справи: розрахунком суми позовних вимог, самостійно поданим відповідачем до управління Пенсійного фонду звітом про нарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2011 рік, карткою особового рахунку фізичної особи -підприємця.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року № 2464-VI, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;
Пунктами 1, 4 ч. 2 ст.6 вищевказаного Закону - платника єдиного внеску зобов'язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст.1 вказаного закону - мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Як передбачено п. 11 ст. 8 цього Закону - єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 ч.1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Згідно з положеннями ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»№2857-VI від 23 грудня 2010 року - мінімальний розмір заробітної плати у 2011 році, встановлювався у наступних розмірах: з 01 січня -941,00 грн., з 01 квітня -960,00 грн., з 01 жовтня -985,00 грн., з 01 грудня -1004,00 грн.
Тобто, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати визначеної ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», відповідач, як платник єдиного внеску, - повинна була сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період з кожного місяця 2011 року, у розмірі не меншому, ніж: з 01 січня по 31 березня у сумі 326,53 грн., (941,00грн.х34,7%), з 01 квітня по 30 вересня у сумі 333,12 грн., (960,00 грн.х34,7 %).
Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах 3 та 4 п. 1 ч.1 ст. 4 цього Закону, - календарний рік.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, згідно з ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
При цьому, абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.
Як вже було зазначено вище, із наявних матеріалів встановлено, що відповідач як фізична особа-підприємець, всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - не здійснив сплати єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у належному розмірі.
І станом на час розгляду справи відповідач доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом, яка виникла за період січень -вересень 2011 року, в сумі 2978,31 грн. - суду не надав.
Абзацом 1 частини 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті - незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до статті 121 Конституції України, на систему органів прокуратури України покладена функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»визначено, що представництво прокуратурою інтересів держави у суді полягає у здійсненні прокурорами процесуальних та інших дій від імені держави, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, порушення адміністративним судом справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений відповідача законом обов'язок щодо сплати єдиного внеску у належному розмірі - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу та спростовували б доводи позивача,- відповідачем не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, а тому - позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України- судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.
Керуючись статтями 2 - 11, 60, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Прокурора Збаразького району Тернопільської області в інтересах держави, в особі: Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області, -задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер ДРФО -НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ -21156321, вул. Грушевського, 3, м.Збараж, Тернопільська область, р/р 25601301001193 в Збаразькому відділенні Ощадбанку, №6356, МФО 398132) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі - 2978,31 грн. (дві тисячі дев'ятсот сімдесят вісім гривень 31 копійка).
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
/Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 червня 2012 року/.
Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.
Копія вірна:
Суддя Хрущ В. Л.