Рішення від 25.06.2012 по справі 5021/331/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

25.06.12 Справа № 5021/331/12.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання С.Ю. Чижик, розглянув матеріали справи № 5021/331/12

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ПроКредитБанк" в

особі Сумського відділення, м. Суми

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Відділ державної виконавчої служби Сумського районного

управління юстиції, м. Суми

2. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального

округу ОСОБА_2, м. Харків

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3;

від відповідача: не з'явився;

від третіх осіб: 1. не з'явився

2. не з'явився

Суть спору: позивач просить суд визнати виконавчий напис № 969 від 29.03.2011 р., виданий приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення суми пені в розмірі 189 802 грн. 08 коп., відповідно до договору про надання траншу № 15.7648/1048 від 22.02.2008 р.; визнати виконавчий напис № 969 від 29.03.2011 р., виданий приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення суми пені в розмірі 172 019 грн. 78 коп. відповідно до договору про надання траншу № 15.7649/1048 від 15.05.2008 р., а також визнати виконавчий напис № 969 від 29.03.2011 р., виданий приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості в розмірі 14 345 грн. 71 коп. відповідно до договору про надання траншу № 15.7649/1048 від 15.05.2008 р.

Відповідач проти позову заперечує, вважаючи, що суми пені зазначені у виконавчому написі є безспірними, оскільки розмір пені визначений договором, а договір є обов'язковим для виконання сторонами. Стосовно заборгованості в розмірі 14 345,71 грн. відповідач зазначає, що вона не була погашена позивачем до вчинення оспорюваного виконавчого напису, а тому правомірно була ця сума зазначена у виконавчому напису.

Треті особи покладаються на розсуд суду щодо вирішення спору у даній справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

29 березня 2011 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підставі статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» та відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис № 969, за яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно позивача для задоволення вимог відповідача щодо стягнення з позивача 1 205 424,96 грн. за період з 21 січня 2009 року по 21 січня 2011 року.

У тому числі: відповідно до умов договору про надання траншу № 15.7648/1048 від 22.02.2008 року пеню в сумі 189 802,08 грн.; відповідно до умов договору про надання траншу № 15.7649/1048 від 15.05.2008 року пеню в сумі 172 019,78 грн.; відповідно до умов договору про надання траншу № 15.7528/1048 від 22.02.2008 року заборгованість по капіталу кредиту в сумі 13 445,00 грн., по поточним процентам в сумі 101,57 грн., по простроченим процентам 326,68 грн., по пені в сумі 4 474,46 грн.

У вищенаведеній частині виконавчий напис позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню.

Зокрема, щодо сум пені позивач не погоджується з тим, що ці суми є безспірними, оскільки при їх розрахунку відповідачем порушено норми діючого законодавства України як щодо застосованого розміру пені, так і щодо періоду нарахування пені.

Вищезгадані договори про надання траншів є невід'ємною частиною рамкової угоди № 1048 від 25.08.2005 року, а у свою чергу невід'ємною частиною цієї рамкової угоди є договір № 1 від 22.02.2008 року про внесення змін та доповнень до рамкової угоди.

Згідно п. 10.2 договору № 1 від 22.08.2008 року, у випадку прострочення погашення грошових зобов'язань позичальник (позивач) сплачує кредитору (відповідачу) пеню за кожний календарний день прострочення у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, якщо строк існування заборгованості не перевищує 30 календарних днів, та 1% від суми непогашеної заборгованості, якщо прострочення перевищує 30 календарних днів.

Якщо перевести це в річні проценти пені, то пеня 0,5 % від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення виконання грошових зобов'язань складає 182,5 % річних, пеня 1 % від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення виконання грошових зобов'язань складає 365% річних.

Саме з таких договірних умов виходив відповідач, здійснюючи розрахунок суми пені в розмірі 189 802,08 грн. відповідно до умов договору про надання траншу № 15.7648/1048 від 22.02.2008 року та суми пені в розмірі 172 019,78 грн. відповідно до умов договору про надання траншу № 15.7649/1048 від 15.05.2008 року і саме ці суми пені, які не є безспірними, зазначені в оспорюваному написі.

Спеціальним законом щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Статтею 1цього Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але при цьому статтею 3 того ж Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься також у ч. 2 ст. 343 ГК України.

Крім того, ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснені відповідачем розрахунки сум пені, які включені до виконавчого напису як безспірні, не відповідають законодавству України, а відтак і виконавчий напис в частині цих сум не відповідає законодавству України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про нотаріат», правовою основою діяльністю нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний, зокрема: відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Згідно Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, для одержання виконавчих написів подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Формально ці вимоги щодо надання документів відповідачем були виконані, але зважаючи на те, що договірні умови щодо розміру пені не відповідають законодавству України, а також не відповідає законодавству України період нарахування пені, то нотаріус зобов'язаний був відмовити відповідачеві у вчиненні виконавчого напису щодо стягнення пені (ст. 5 Закону). За цих обставин суми пені не є безспірними, а згідно ст. 88 Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Матеріали даної справи безумовно свідчать, що суми пені включені до виконавчого напису № 969 від 29.03.2011 року, не є безспірними, не відповідають законодавству України, а тому позовні вимоги позивача щодо визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню в частині стягнення суми пені в розмірі 189 802,08 грн. відповідно до договору про надання траншу № 15.7648/1048 від 22.02.2008 р. та в частині стягнення суми пені в розмірі 172 019,78 грн. відповідно до договору про надання траншу № 15.7649/1048 від 15.05.2008 р. підлягають задоволенню.

В іншій частині позову щодо визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 969 від 29.03.2011 року щодо стягнення заборгованості в розмірі 14 345,71 грн. відповідно до договору про надання траншу № 15.7528/1048 від 22.02.2008 р. позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. Позивач не подав суду доказів, що такої заборгованості на момент вчинення виконавчого напису не існувало, а представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що ця заборгованість існувала на момент вчинення виконавчого напису. Таким чином наявність безспірної заборгованості в розмірі 14 345,71 грн. по договору № 15.7528/1048 від 22.02.2008 р. на момент вчинення виконавчого напису позивачем не оспорюється.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в розмірі 715,33 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,11,15,16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20,232,343 Господарського кодексу України, ст.ст. 2,5,87,88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 33,34,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати виконавчий напис № 969 від 29.03.2011 р. , виданий приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення суми пені в розмірі 189 802,08 грн., відповідно до договору про надання траншу № 15.7648/1048 від 22.02.2008 р.

3. Визнати виконавчий напис № 969 від 29.03.2011 р., виданий приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення суми пені в розмірі 172 019,78 грн. відповідно до договору про надання траншу № 15.7649/1048 від 15.05.2008 р.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» в особі Сумського відділення (вул. Кірова, 6, м. Суми, 40000, ідентифікаційний код 21677333) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 40030, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по судовому збору в розмірі 715,33 грн.

5. В іншій частині позову відмовити.

СУДДЯ П.І.ЛЕВЧЕНКО

Повне рішення складено 27.06.2011 року

Попередній документ
24968736
Наступний документ
24968738
Інформація про рішення:
№ рішення: 24968737
№ справи: 5021/331/12
Дата рішення: 25.06.2012
Дата публікації: 04.07.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Сумської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори