33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"25" червня 2012 р. Справа № 5019/682/12
Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТМА" (далі -ТОВ "ТМА") до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО XXI" (далі -ТОВ "АГРО XXI") про стягнення заборгованості в сумі 64 499 грн. 33 коп.,
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1 за дов. № 94 від 16 березня 2010 року,
відповідача: не з'явився,
У квітні 2012 року ТОВ "ТМА" звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору про надання інжинірингових послуг № 94, укладеного між позивачем та ТОВ "АГРО XXI" 10 травня 2011 року, останньому були надані послуги по виконанню робіт з технічного переоснащення його виробничого обладнання на загальну суму 168 000 грн. 00 коп. Оскільки відповідач взяте на себе за вказаним договором зобов'язання по оплаті вартості наданих йому послуг виконав лише частково, заборгувавши позивачу 58 800 грн. 00 коп., останній, посилаючись на статті 509, 526, 530, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та статті 193, 218, 232 Господарського кодексу України (далі -ГК України), просив суд стягнути з ТОВ "АГРО XXI" вищезазначену суму боргу, а також 4 558 грн. 77 коп. пені та три проценти річних у розмірі 1 140 грн. 56 коп., нараховані у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.
Ухвалою господарського суду Рівненької області від 26 квітня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/682/12, розгляд якої було призначено на 15 травня 2012 року.
Ухвалою від 15 травня 2012 року розгляд справи відкладено на 7 червня 2012 року.
У судових засіданнях 7 червня 2012 року та 13 червня 2012 року оголошувалися перерви до 13 червня 2012 року та 19 червня 2012 року відповідно.
Ухвалою суду від 19 червня 2012 року розгляд справи було відкладено на 25 червня 2012 року.
У судовому засіданні, призначеному на 25 червня 2012 року, представник позивача надав заяву від 20 червня 2012 року № 529 про виправлення описок у тексті позовної заяви, в якій зазначив, що кінцевою датою сплати відповідачем заборгованості за укладеним між сторонами договором від 10 травня 2011 року № 94 є 5 жовтня 2011 року, а не 5 листопада 2011 року, як було вказано у позовній заяві. Дана заява прийнята судом до розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві (з урахуванням вищезазначеної заяви про виправлення описок), та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судове засідання, витребувані судом документи надав не в повному обсязі, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.
Слід зазначити, що за частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Чергове відкладення розгляду справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України строку.
За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
10 травня 2011 року між ТОВ "АГРО XXI" та ТОВ "ТМА" був укладений договір № 94, за умовами якого, з урахуванням додатку № 1 до цього договору, останнє взяло на себе обов'язок надати відповідачу інжинірингові послуги для технічного переоснащення тракту подачі та доочистки буряків і мийного відділення цукрового заводу, розташованого за адресою: Рівненська область, Гощанський район, село Бабин, вулиця Заводська, будинок 1, а ТОВ "АГРО XXI", у свою чергу, -прийняти та оплатити вартість наданих послуг на умовах даного договору (а.с. 14-17).
Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.
Пунктами 2.1-2.2 цієї угоди передбачено, що вартість послуг складає 168 000 грн. 00 коп. та не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Сторони домовились, що замовник сплачує вартість наданих послуг наступним чином:
1) у термін до 15 травня 2011 року перераховує перший аванс в сумі 35 200 грн. 00 коп.
2) у термін до 15 червня 2011 року перераховує другий аванс в сумі 40 400 грн. 00 коп.
3) у термін до 15 липня 2011 року перераховує третій аванс в сумі 33 600 грн. 00 коп.
4) у термін до 15 серпня 2011 року перераховує четвертий аванс в сумі 32 000 грн. 00 коп.
5) у термін до 10 календарних днів після підписання заключного акту здачі-приймання наданих послуг виконує остаточний розрахунок в сумі 26 800 грн. 00 коп.
У пункті 4.5 договору сторони визначили, що здача-приймання наданих послуг здійснюється за договірними цінами, зазначеними в додатку № 1 до цього договору, та оформлюється актами здачі-приймання наданих послуг.
Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач повністю виконав свої зобов'язання щодо надання інжинірингових послуг для технічного переоснащення тракту подачі та доочистки буряків і мийного відділення цукрового заводу, що підтверджується поданими позивачем актами здачі-приймання наданих послуг, а саме: актом № 1 від 15 червня 2011 року на суму 108 000 грн. 00 коп. та актом № 2 від 25 вересня 2011 року на суму 60 000 грн. 00 коп. (а.с. 18-19).
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від 10 травня 2011 року № 94 також свідчить відсутність з боку ТОВ "АГРО XXI" претензій та повідомлень про порушення контрагентом умов даної угоди.
Отже, враховуючи положення пунктів 2.1-2.2, 4.5 договору, а також надані акти здачі-приймання виконаних робіт, ТОВ "АГРО XXI" мало провести остаточний розрахунок за вказаним договором у строк до 5 жовтня 2011 року.
Однак всупереч умов даного договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості наданих послуг виконав лише частково, сплативши ТОВ "ТМА" 109 200 грн. 00 коп. Зокрема, 13 травня 2011 року ТОВ "АГРО XXI" перерахувало на рахунок позивача 35 200 грн. 00 коп., 20 червня 2011 року - 40 400 грн. 00 коп., а 1 серпня 2011 року -33 600 грн. 00 коп. Вказаний факт підтверджується наданими ТОВ "ТМА" банківськими виписками з його особового рахунку, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 20-22).
Судом встановлено, що станом на жовтень 2011 року заборгованість відповідача за надані йому інжинірингові послуги склала 58 800 грн. 00 коп., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним між сторонами 12 жовтня 2011 року (а.с. 27-28).
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що сума основного боргу за договором від 10 травня 2011 року № 94, яка складає 58 800 грн. 00 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовної вимоги ТОВ "ТМА" про стягнення з ТОВ "АГРО XXI" вказаної суми, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг, позивач також просив суд стягнути з ТОВ "АГРО XXI" 4 558 грн. 77 коп. пені, нарахованої на суму основного боргу за період з 19 жовтня 2011 року по 19 квітня 2012 року.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що за порушення терміну розрахунків, зазначеному в пункті 2.2. даного договору, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки платежів.
Водночас пунктом 5.3 договору встановлено, що нарахування штрафних санкцій продовжується до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.
Отже, з вказаних положень договору вбачається, що сторони встановили більш тривалий строк нарахування вказаної санкції, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України шестимісячний строк, що повністю узгоджується з вказаними законодавчими приписами.
Відтак, оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої ТОВ "ТМА", відповідає вищезазначеним нормам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 4 558 грн. 77 коп. пені підлягає задоволенню.
Також на підставі статті 625 ЦК України позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 1 140 грн. 56 коп., з яких: 13 грн. 24 коп. -три проценти річних, нараховані з 16 червня 2011 року по 19 червня 2011 року включно за прострочення оплати другого авансового платежу в сумі 40 400 грн. 00 коп., 44 грн. 16 коп. -три проценти річних, нараховані з 16 липня 2011 року по 31 липня 2011 року включно за прострочення оплати третього авансового платежу в сумі 33 600 грн. 00 коп., 133 грн. 62 коп. -три проценти річних, нараховані з 16 серпня 2011 року по 5 жовтня 2011 року включно за прострочення оплати четвертого авансового платежу в сумі 32 000 грн. 00 коп., 949 грн. 54 коп. -три проценти річних, нараховані з 6 жовтня 2011 року по 19 квітня 2012 року включно за прострочення проведення остаточного розрахунку за договором в сумі 58 800 грн. 00 коп.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми підлягають задоволенню в повному обсязі.
За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО XXI" (35431, Рівненська область, Гощанський район, село Бабин, вулиця Заводська, будинок 1, ідентифікаційний код: 34438102) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТМА" (01133, місто Київ, вулиця Щорса, будинок 31, ідентифікаційний код: 25640097) 58 800 (п'ятдесят вісім тисяч вісімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 4 558 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 77 коп. пені, три проценти річних у розмірі 1 140 (одна тисяча сто сорок) грн. 56 коп., а також 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 2 липня 2012 року
Суддя Є.В. Павленко