33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"19" червня 2012 р. Справа № 5019/667/12
Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи
за позовом Управління Освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 3 697 грн. 39 коп..
В засіданні приймали участь:
Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 379/01-24/12 від 01.03.2012р.).
Від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 604 від 22.05.2012р.).
В судовому засіданні 22.05.2012р. оголошувалася перерва до 19.06.2012р..
Суть спору: позивач - Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулося до господарського суду з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків в розмірі 3 697 грн. 39 коп.. В обґрунтування вимог зазначає, що Контрольно-ревізійним управлінням в Рівненській області проведено перевірку державних закупівель за період з 01.10.2009р. по 28.02.2011р., в ході якої було встановлено, що між Управлінням освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договори № 32 та № 33 від 11.02.2010р., на протязі дії якого відповідачем здійснено поставку 3 570,24 кг продуктів харчування за цінами вищими ніж було передбачено акцептованою пропозицією, що призвело до збитків в сумі 3 697 грн. 39 коп., що є порушенням пункту 84 Положення "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. № 921.
18.05.2012р. відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог, в задоволенні позову просить відмовити.
В судовому засіданні 19.06.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві, а представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позов.
Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви.
В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд
Управлінням освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради було проведено процедуру відкритих і двоступеневих торгів щодо, зокрема, придбання продуктів харчування.
Після розкриття тендерних пропозицій, було оголошено про результати проведення процедури закупівлі.
Управлінням освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради було надіслано на адресу ФОП ОСОБА_1 повідомлення про акцепт тендерної пропозиції.
11.02.2010р. між ФОП ОСОБА_1 (продавець) та Управлінням освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради (покупець) було укладено договір постачання № 32 (надалі - Договір 1; а.с. 11-13) та договір постачання № 33 (надалі - Договорі 2; а.с. 17-19).
Відповідно до пункту 1.1. Договорів продавець зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався приймати товар та оплачувати його на умовах даного Договору.
Пунктом 1.2. Договору 1 визначено, що продавець зобов'язався поставляти відповідно до замовлення покупця продукти харчування - овочі свіжі в дитячі заклади 16, 27, 41, 47, 51.
Пунктом 1.2. Договору 2 визначено, що продавець зобов'язався поставляти відповідно до замовлення покупця продукти харчування - жири тваринні та олії сирі в дитячі заклади 16, 27, 41, 47, 51.
У відповідності до пункту 2.1. Договорів покупець оплачує поставлений продавцю товар в 3 (три) денний термін, з дати надходження коштів на розрахунковий рахунок, у відповідному розмірі, на передбачені цілі.
Згідно пункту 2.5. Договору 1 ціна договору становить 168 888 грн. 00 коп..
Згідно пункту 2.5. Договору 2 ціна договору становить 31 644 грн. 00 коп..
Відповідно до пункту 2.6. Договорів сума договору може змінюватись залежно від реального фінансування покупця. Відповідно до кошторисних призначень укладається додаткова угода, що є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 2.7. Договорів визначено, що продавець зобов'язаний дотримуватись ціни тендерної пропозиції протягом 120 календарних днів з моменту розкриття.
Пунктом 6.1. Договорів встановлено, що продавець не повинен перевищувати граничних цін встановлених головним управлінням економіки ОДА.
Договори підписано позивачем та відповідачем та скріплено відбитками печаток сторін.
Між позивачем та відповідачем було укладено додаткові угоди від 16.02.2010р., від 18.02.2010р. та від 02.06.2010р. до Договорів (а.с. 14-16 та 20-22), за якими відповідно до тимчасових кошторисних призначень на 2010 рік сторони узгодили суму, на яку повинен бути поставлений товар.
На виконання умов Договору постачання відповідачем було здійснено поставку продуктів харчування у 2010 році. Вказана обставина підтверджується наявним у справі реєстром накладних ФОП ОСОБА_1 на поставку продуктів харчування.
В управлінні освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради було проведено перевірку КРУ в Рівненській області державних закупівель за період з 01.10.2009р. по 28.02.2011р., за результатами якої складено акт № 17-19-06/28 від 29.03.2011р. (а.с. 28-30).
КРУ в Рівненській області було виставлено вимогу № 17-19-17/2484 від 15.04.2011р. (а.с. 32-33) Управлінню освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради про усунення порушень законодавства, виявлених перевіркою державних закупівель. У даному документі КРУ в Рівненській області вимагало забезпечити відшкодування збитків нанесених управлінню освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради внаслідок поставки продуктів харчування за завищеними цінами шляхом проведення претензійно-позовної роботи з постачальниками щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів.
Після чого позивачем було надіслано відповідачу претензійні заяви № 01-12/410 та 01-12/424 від 11.05.2011р. (а.с. 8-9), у якій управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради висловило прохання відшкодувати завдані збитки в сумі 3 697 грн. 39 коп., оскільки, відповідачем було відпущено олію та цибулю ріпчасту за цінами вищими ніж передбачено акцептованою тендерною пропозицією, чим порушено пункт 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2008р. №921.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 84. Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2008р. № 921 (що діяло на момент укладення між сторонами Договорів та втратило чинність згідно з постановою КМУ від 28.07.2010р. № 666) договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами, крім коригування ціни договору підряду в будівництві відповідно до будівельних норм.
Як на підставу стягнення з відповідача збитків позивач посилається на порушення відповідачем пункту 84 даного Положення.
Слід зазначити, що пунктом 2.7. Договорів визначено, що продавець зобов'язаний дотримуватись ціни тендерної пропозиції протягом 120 календарних днів з моменту розкриття.
Як вбачається з матеріалів справи вищезгадані Договори укладені 11.02.2010р., після розкриття тендерних пропозицій - 23.12.2009р.. Відповідно ФОП ОСОБА_1 повинно було дотримуватися ціни тендерної пропозиції відповідно до умов Договору до 22.04.2010р. включно.
Згідно наявного у матеріалах справи реєстру накладних ФОП ОСОБА_1 на поставку продуктів харчування, ціни придбання яких за твердженням позивача перевищують ціни тендерних пропозицій у 2010 року, поставка відбувалася за період з 05.05.2010. Тобто поставка продуктів харчування за даними накладними здійснювалася після 24.06.2010 року.
Отже, суд прийшов до висновку, що ФОП ОСОБА_1 не було порушено умови договорів постачання № 32 та № 33 від 11.02.2010р. та не було порушено вимоги пункту 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2008р. № 921 (яке діяло на момент укладення між сторонами Договору постачання № 47 та втратило чинність згідно з постановою КМУ від 28.07.2010р. № 666). Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 була дотримана ціна тендерної пропозиції протягом 120 календарних днів з моменту її відкриття та не перевищено граничних цін встановлених головним управлінням економіки ОДА.
Окрім цього, суд звертає увагу позивача на наступне. Відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до положень статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
За приписами частини 1 статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
За змістом статтей 224, 225, 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, за загальними принципами цивільного та господарського права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Позивачем не наведено суду належних та допустимих доказів того, що відповідачем було завдано збитків, та не відображено яким чином останні обраховані.
Відповідно до статтей 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В свою чергу господарський суд, керуючись положеннями статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, господарським судом Рівненської області не встановлено достатніх та обґрунтованих підстав для задоволення позову Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради до ФОП ОСОБА_1 про відшкодування збитків в сумі 3 697 грн. 39 коп., відтак суд прийшов до висновку, що доводи позивача, які викладені у позовній заяві спростовуються наведеними вище правовими нормами та матеріалами справи, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позу відмовити.
Суддя Горплюк А.М.
Рішення підписане суддею "21" червня 2012р..