33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"19" червня 2012 р. Справа № 5019/538/12
Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом прокурора міста Кузнецовська Рівненської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП НАЕК "Енергоатом"), від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - Рівненська АЕС), до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - Підприємець), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (далі - Фонд), про стягнення заборгованості в сумі 7 380 грн. 86 коп.,
за участю представників:
позивача: ОСОБА_2 за дов. № 1638 від 15 червня 2012 року,
відповідача: не з'явився,
Фонду: не з'явився,
прокуратури: Зайчук І.П. за посв. № 65 від 1 вересня 2011 року,
У березні 2012 року Прокурор звернувся до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що 30 березня 2011 року між Підприємцем та Фондом був укладений договір оренди державного нерухомого майна № 896-2011, за умовами якого останній передав відповідачу в строкове платне користування державне нерухоме майно - виробничо-побутовий корпус бази БУ-12, а саме: виробничий корпус (інвентарний номер 143, в техпаспорті - літера А-1), площею 457,1 м2, адміністративно-побутовий корпус (інвентарний номер 143/1, в техпаспорті - літера А-2), площею 357,6 м2, склад-навіс (інвентарний номер 143/2, в техпаспорті - літера Г), площею 144 м2, виробничий майданчик (інвентарний номер 143/3, в техпаспорті - цифра 1), площею 784 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, та обліковується на балансі ДП НАЕК "Енергоатом" по Рівненській АЕС.
Згідно з умовами даного договору з листопада 2011 року по січень 2012 року відповідачу були виставлені рахунки за користування орендованими приміщеннями, які не були оплачені, внаслідок чого у орендаря виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 6 945 грн. 37 коп. Крім того, Підприємець не зміг вчасно оплатити рахунки, виставлені йому у серпні-жовтні 2011 року.
Оскільки Підприємець у встановленому договором порядку і строки не виконав взятий на себе обов'язок по оплаті послуг за користування орендованими приміщеннями, позивач, посилаючись на статті 11, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193, 229, 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути відповідача вищезазначену суму основного боргу, а також 329 грн. 80 коп. пені, три проценти річних у розмірі 64 грн. 13 коп. та 41 грн. 56 коп. інфляційних втрат, нараховані у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.
Ухвалою господарського суду Рівненької області від 6 квітня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/538/12, розгляд якої було призначено на 26 квітня 2012 року.
Крім того, даною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області.
Ухвалою суду від 26 квітня 2012 року розгляд справи відкладено на 15 травня 2012 року.
До початку судового засідання 15 травня 2012 року через відділ діловодства суду представником позивача в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) подано заяву про збільшення розміру позовних вимог у зв'язку з несплатою Підприємцем виставлених йому рахунків по орендній платі за лютий-квітень 2012 року. Враховуючи дану обставину, прокурор просив суд стягнути з відповідача 13 932 грн. 45 коп. основного боргу, 650 грн. 94 коп. пені, три проценти річних в сумі 128 грн. 83 коп., а також 83 грн. 26 коп. інфляційних втрат.
Вказана заява прийнята судом до розгляду.
Також 15 травня 2012 року на адресу суду надійшло клопотання Фонду від 8 травня 2012 року № 10-07-01223 про розгляд даної справи без участі його представників у зв'язку з відсутністю заборгованості по даному договору перед Державним бюджетом України.
Ухвалою суду від 15 травня 2012 року строк розгляду спору було продовжено на 15 днів - до 19 червня 2012 року, розгляд справи відкладено на 7 червня 2012 року.
Ухвалою від 7 червня 2012 року розгляд справи було відкладено на 19 червня 2012 року.
У судові засідання, призначені на 26 квітня 2012 року, 15 травня 2012 року, 7 червня 2012 року та 19 червня 2012 року, представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.
Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були надіслані Підприємцю за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 34400, Рівненська область, місто Кузнецовськ, мікрорайон Будівельників, будинок 24, корпус 4, квартира 26, та були отримані відповідачем, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 36, 41, 66, 82).
Отже, за змістом вищезазначеної норми Підприємець завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.
Крім того, чергове відкладення розгляду справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України граничного строку вирішення спору.
За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
30 березня 2011 року між Підприємцем та Фондом був укладений договір оренди державного майна № 896-2011, згідно якого відповідачу було передано в платне користування строком на 2 роки 11 місяців державне нерухоме майно - виробничо-побутовий корпус бази БУ-12, а саме: виробничий корпус (інвентарний номер 143, в техпаспорті - літера А-1), площею 457,1 м2, адміністративно-побутовий корпус (інвентарний номер 143/1, в техпаспорті - літера А-2), площею 357,6 м2, склад-навіс (інвентарний номер 143/2, в техпаспорті - літера Г), площею 144 м2, виробничий майданчик (інвентарний номер 143/3, в техпаспорті - цифра 1), площею 784 м2 (а.с. 14-16).
Відповідно до пункту 1.1 договору вказане орендоване майно розташоване за адресою: АДРЕСА_2, та обліковується на балансі ДП НАЕК "Енергоатом" по Рівненській АЕС.
Пунктами 3.1-3.2 встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) та за результатами конкурсу і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - січень 2011 року -4 472 грн. 57 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.
Орендна плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.4 договору).
Згідно з пунктом 3.6 договору орендна плата перераховується таким чином: 70 % - до Державного бюджету на рахунок відділення Держказначейства в місті Кузнецовську № 31115094700004, код одержувача - 23304211, банк одержувача -УДК в Рівненській області, МФО - 833017; код платежу - 22080300; 30 % - балансоутримувачу: ВП "Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" на рахунок № 260023181737 в ОПЕРУ Ощадбанку міста Рівного, МФО - 333368, код одержувача - 05425046, для податкових накладних: свідоцтво № 100225908, ІПН - 245846626653, платник ПДВ - ДП НАЕК "Енергоатом", адреса платника ПДВ: 01032, місто Київ, вулиця Вєтрова, будинок 3.
Вищезазначеним пунктом договору передбачено, що орендна плата вноситься щомісяця не пізніше 12 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Факт передачі вищезазначеного нерухомого майна в оренду відповідачу підтверджується актом прийому-передачі нерухомого майна, підписаним між Фондом, балансоутримувачем та Підприємцем 1 квітня 2011 року (а.с. 18).
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від 30 березня 2011 року № 896-2011 свідчить також відсутність з боку Підприємця претензій та повідомлень про порушення умов даної угоди, а також наявні в матеріалах даної справи копії актів про надання послуг оренди за цим договором, підписані між балансоутримувачем та відповідачем, зокрема: акт № АВР00790 від 31 серпня 2011 року, акт № АВР00860 від 30 вересня 2011 року, акт № АВР00996 від 31 жовтня 2011 року, акт № АВР01100 від 30 листопада 2011 року, акт № АВР01229 від 31 грудня 2011 року, акт № АВР00098 від 31 січня 2012 року, акт № АВР00215 від 29 лютого 2012 року, акт № АВР00328 від 31 березня 2012 року, акт № АВР00438 від 30 квітня 2012 року (а.с. 20-25, 51, 53, 55).
На виконання умов вказаного договору за користування орендованим майном відповідачу були виставлені наступні рахунки: № СП000649/ВУМ від 31 серпня 2011 року, № СП000699/ВУМ від 30 вересня 2011 року, № СП000804/ВУМ від 31 жовтня 2011 року, № СП000888/ВУМ від 30 листопада 2011 року, № СП000997/ВУМ від 31 грудня 2011 року, № СП000081/ВУМ від 31 січня 2012 року, № СП000174/ВУМ від 29 лютого 2012 року, № СП000266/ВУМ від 31 березня 2012 року, № СП000351/ВУМ від 30 квітня 2012 року (а.с. 17, 26-30, 50, 52, 54).
Зі змісту вказаних рахунків вбачається, що відповідно до положень пункту 3.6 договору за користування вищезазначеним нерухомим майном за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року включно Підприємець мав сплатити на рахунок Рівненської АЕС 13 932 грн. 45 коп.
У той же час судом встановлено, що вказана заборгованість була частково погашена відповідачем після порушення провадження у даній справі. Зокрема, представником позивача було надано витяги з банківських виписок по рахунку Рівненської АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" (а.с. 88-92), зі змісту яких вбачається, що в рахунок погашення основного Підприємець сплатив: 20 квітня 2012 року - 900 грн. 00 коп., 3 травня 2012 року - 2 550 грн. 00 коп., 8 травня 2012 року -500 грн. 00 коп., 24 травня 2012 року - 2000 грн. 00 коп., 28 травня 2012 року - 3 700 грн. 00 коп. Всього у квітні-травні 2012 року відповідач перерахував на рахунок балансоутримувача 9 650 грн. 00 коп.
Факт отримання вищезазначеної суми також підтверджується поясненнями представника позивача, наданими в судовому засіданні.
Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмету спору.
За приписами пункту 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Оскільки на час прийняття рішення у даній справі відповідачем в рахунок погашення суми основного боргу сплачено позивачу 9 650 грн. 00 коп., даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи належними доказами та не спростовується позивачем, суд відповідно до вищезазначеної норми дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача цієї суми боргу.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що сума основного боргу за договором від 30 березня 2011 року № 896-2011, яка складає 4 282 грн. 45 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і сторони на момент прийняття рішення не надали документів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовної вимоги про стягнення з Підприємця вказаної суми.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням Підприємцем взятих на себе за договором зобов'язань щодо своєчасного внесення плати за користування орендованим майном у період з серпня 2011 року по квітень 2012 року, Прокурор також просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 650 грн. 94 коп., з яких: 70 грн. 31 коп. - пеня, нарахована з 13 вересня 2011 року по 23 листопада 2011 року у зв'язку з несвоєчасним внесенням орендної плати за серпень 2011 року в розмірі 2 305 грн. 88 коп.; 83 грн. 09 коп. - пеня, нарахована з 13 жовтня 2011 року по 5 січня 2012 року у зв'язку з несвоєчасним внесенням орендної плати за вересень 2011 року в розмірі 2 308 грн. 18 коп.; 52 грн. 79 коп. - пеня, нарахована з 13 листопада 2011 року по 5 січня 2012 року у зв'язку з несвоєчасним внесенням орендної плати за жовтень 2011 року в розмірі 2 308 грн. 18 коп.; 148 грн. 32 коп. - пеня, нарахована з 13 грудня 2011 року по 14 травня 2012 року у зв'язку з несплатою орендних платежів за листопад 2011 року в розмірі 2 310 грн. 50 коп.; 118 грн. 03 коп. - пеня, нарахована з 13 січня 2012 року по 14 травня 2012 року у зв'язку з несплатою орендних платежів за грудень 2011 року в розмірі 2 315 грн. 12 коп.; 87 грн. 82 коп. - пеня, нарахована з 13 лютого 2012 року по 14 травня 2012 року у зв'язку з несплатою орендних платежів за січень 2012 року в розмірі 2 319 грн. 75 коп.; 60 грн. 01 коп. - пеня, нарахована з 13 березня 2012 року по 14 травня 2012 року у зв'язку з несплатою орендних платежів за лютий 2012 року в розмірі 2 324 грн. 38 коп.; 30 грн. 57 коп. - пеня, нарахована з 13 квітня 2011 року по 14 травня 2012 року у зв'язку з несплатою орендних платежів за березень 2012 року в розмірі 2 331 грн. 35 коп.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 3.7 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Проте, нараховуючи пеню в розмірі 650 грн. 94 коп. за період з 13 вересня 2011 року по 14 травня 2012 року, Прокурором не було взято до уваги факт часткового погашення Підприємцем суми основного боргу. Зокрема, у період з 20 квітня 2012 року по 8 травня 2012 року, відповідач погасив суму основного боргу на 3 950 грн. 00 коп.
Отже, беручи до уваги вищезазначену обставину, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача за визначений Прокурором період згідно розрахунку суду складає 497 грн. 14 коп.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що дана позовна вимога підлягає частковому задоволенню в сумі 497 грн. 14 коп.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо внесення орендної плати за договором від 30 березня 2011 року № 896-2011 прокурор просив суд стягнути з останнього три проценти річних в сумі 128 грн. 83 коп., з яких: 13 грн. 67 коп. - три проценти річних, нараховані з 13 вересня 2011 року по 23 листопада 2011 року у зв'язку з несвоєчасним внесенням орендної плати за серпень 2011 року в розмірі 2 305 грн. 88 коп.; 16 грн. 21 коп. -три проценти річних, нараховані з 13 жовтня 2011 року по 5 січня 2012 року у зв'язку з несвоєчасним внесенням орендної плати за вересень 2011 року в розмірі 2 308 грн. 18 коп.; 10 грн. 29 коп. - три проценти річних, нараховані з 13 листопада 2011 року по 5 січня 2012 року у зв'язку з несвоєчасним внесенням орендної плати за жовтень 2011 року в розмірі 2 308 грн. 18 коп.; 29 грн. 43 коп. - три проценти річних, нараховані з 13 грудня 2011 року по 14 травня 2012 року у зв'язку з несплатою орендних платежів за листопад 2011 року в розмірі 2 310 грн. 50 коп.; 23 грн. 50 коп. - три проценти річних, нараховані з 13 січня 2012 року по 14 травня 2012 року у зв'язку з несплатою орендних платежів за грудень 2011 року в розмірі 2 315 грн. 12 коп.; 17 грн. 58 коп. - три проценти річних, нараховані з 13 лютого 2012 року по 14 травня 2012 року у зв'язку з несплатою орендних платежів за січень 2012 року в розмірі 2 319 грн. 75 коп.; 12 грн. 04 коп. - три проценти річних, нараховані з 13 березня 2012 року по 14 травня 2012 року у зв'язку з несплатою орендних платежів за лютий 2012 року в розмірі 2 324 грн. 38 коп.; 6 грн. 11 коп. - три проценти річних, нараховані з 13 квітня 2011 року по 14 травня 2012 року у зв'язку з несплатою орендних платежів за березень 2012 року в розмірі 2 331 грн. 35 коп.
Крім того, Прокурор просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 83 грн. 26 коп., нараховані на вищезазначені суми заборгованості за період з 13 вересня 2011 року по 14 травня 2012 року.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки при здійсненні нарахування трьох процентів річних Прокурором теж не було взято до уваги факт часткового погашення відповідачем суми основного боргу, вказана позовна вимога, з урахуванням здійсненого судом розрахунку, підлягає частковому задоволенню в сумі 125 грн. 18 коп.
Проте слід зазначити, що вищезазначена обставина не впливає на правильність розрахунку розміру інфляційних втрат, які з вересня 2011 року по травень 2012 року склали 83 грн. 26 коп., у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення з Підприємця даної суми підлягає задоволенню в повному обсязі.
За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вулиця Вєтрова, будинок 3, ідентифікаційний код: 24584661) в особі його відокремленого підрозділу -"Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, місто Кузнецовськ, ідентифікаційний код: 05425046) 4 282 (чотири тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 45 коп. основного боргу, 497 (чотириста дев'яносто сім) грн. 14 коп. пені, три проценти річних у розмірі 125 (сто двадцять п'ять) грн. 18 коп., а також 83 (вісімдесят три) грн. 26 коп. інфляційних втрат.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 542 (п'ятсот сорок дві) грн. 61 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Провадження у справі № 5019/538/12 в частині позовних вимог до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з нього 9 650 грн. 00 коп. основного боргу припинити.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25 червня 2012 року
Суддя Є.В. Павленко