ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-36/7326-2012 27.06.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Безпека"
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпкар»
про стягнення 12 177,88 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 -по дов. №22/0112 від 31.01.2012р.
ОСОБА_3 -по дов. №7/03/12 від 29.03.2012р.
від відповідача: ОСОБА_4 -по дов. №б/н від 15.01.2012р.
В судовому засіданні 25.06.2012р. оголошувалась перерва до 27.06.2012р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи :
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Безпека" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпкар»12 177,88 грн., із яких: 11 541, 26 грн. основний борг по договору №109 від 31.01.2011р. про надання послуг з охорони з урахуванням індексу інфляції, 105,53 грн. -3% річних, 531,09 грн. -пені за прострочку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2012 порушено провадження у справі № 5011-36/7326-2012 та призначено її до розгляду на 25.06.2012р.
В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження по даній справі до вирішення справи № 5011-37/5218-2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" до Приватного
підприємства фірма "Бумекс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСЕЙ
Безпека", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ", Закрите акціонерне товариство "Позняки-Жил-Буд", Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "ПРОВІДНА", Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк»про стягнення 489 151, 54 грн., що розглядається Господарським судом міста Києва.
Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача заперечував, посилаючись на його необгрунтованість.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Частина 1 коментованої статті встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати:
а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;
б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
В судовому засіданні 27.06.2012р. представником відповідача заявлено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ".
Представники позивача проти задоволення даного клопотання заперечували.
Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права та обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або за ініціативи господарського суду.
Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що відповідачем не зазначено в заявленому клопотанні яким чином рішення з даного спору може вплинути на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю"ВЕНБЕСТ", у суду відсутні правові підстави для залучення до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ".
В судовому засідання 27.06.2012р. представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представником відповідача в судовому засіданні наданий відзив в якому просить в позові відмовити повністю.
В судовому засіданні 27.06.2012р., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва -
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
31.01.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Персей Безпека" (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІПКАР»(надалі відповідач) був укладений договір №109 про надання послуг з охорони.
Відповідно до п. .1 1 відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов'язання по охороні та збереженню матеріальних цінностей відповідача, забезпечення пропускного режиму та підтриманню внутрішньооб'єктового порядку на об'єкті: "Автосалон «Bentley», який знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 23-В.
Відповідно до п. 3.9. договору послуги з охорони, що надаються позивачем, передплачуються відповідачем в національній валюті на поточний рахунок позивача не пізніше п'ятого числа розрахункового періоду відповідно до рахунка -фактури, який надається позивачем.
09 лютого 2012 року між сторонами була підписана додаткова угода №2 до договору №109 від 31.01.2011р., відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо припинення дії договору №110 від 31.01.2011р. з 10 години 00 хвилин 10 лютого 2012 року.
Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено повністю вартість наданих послуг по охороні за січень 2012 року та люти1 2012р. (по 10.02.2012р.), в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 11 466,00 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Умовами договору (розділ 3) сторони визначили, що вартість послуг, що надаються Виконавцем залежить від розміру розрахункової оди ниці, тривалості розрахункового періоду, кількості фактично відпрацьованих людино/годин протягом розрахункового періоду.
Розрахунковою одиницею є вартість однієї людино/години, яка узгоджується Сторо нами в «Протоколі погодження про розмір домовленої вартості наданих послуг з охорони»(Додаток 1) . Додаток 1 є невід'ємною складовою цього Договору.
Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Кількість фактично відпрацьованих людино/годин фіксується Сторонами у двосторон ньому «Акті приймання наданих послуг», який складається Виконавцем та узгоджується з Замовником не пізніше 5 числа наступного за розрахунковим періоду.
Вартість послуг Виконавця, що надані Замовнику протягом розрахункового періоду, визначається як добуток розрахункової одиниці на кількість фактично відпрацьованих лю дино/годин, зазначену у «Акті приймання наданих послуг».
Акт приймання наданих послуг та Додаток 1 є підставою для взаємних розрахунків та платежів між - Замовником та Виконавцем.
До закінчення поточного місяця Виконавець надає Замовнику два примірника Акта приймання наданих послуг; Замовник протягом п'яти перших днів наступного місяця зо бов'язаний підписати і один примірник Акту повернути Виконавцю; у випадку наявності за перечень щодо обсягу - та якості послуг, наданих Виконавцем у звітному місяці, Замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі надати Виконавцю свої обґрунтовані запе речення .
За умови неповернення Замовником підписаного Акта приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих письмових заперечень щодо обсягу та якості послуг, наданих Ви конавцем у звітному місяці, в строк, визначений пунктом 3.7 цього Договору, вважається, що послуги у такому місяці надані Виконавцем у повному обсязі і прийняті Замовником без зауважень, а Акт приймання наданих послуг таким, що підписаний Сторонами.
Послуги з охорони, що надаються Виконавцем, передплачуються Замовником в націо нальній валюті на поточний рахунок Виконавця не пізніше 5-го числа розрахункового пері оду у відповідності до рахунка-фактури, який надається Виконавцем.
При розгляді справи судом встановлено, що акти приймання наданих послуг за січень, лютий 2012року сторонами не підписані. Доказів направлення на адресу відповідача актів приймання послуг за січень, лютий 2012 року позивач суду не надав.
Посилання позивача на те, що доказом направлення на адресу відповідача актів приймання послуг за січень та лютий 2012р. є листи позивача за № 20/0112 та 07/0212 судом до уваги не приймаються, оскільки позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача даних листів. В судовому засіданні представник відповідача заперечував факт отримання від позивача вищевказаних листів.
Відповідно до п.3.9 послуги з охорони, що надаються Виконавцем, передплачуються Замовником в націо нальній валюті на поточний рахунок Виконавця не пізніше 5-го числа розрахункового пері оду у відповідності до рахунка-фактури, який надається Виконавцем.
Позивачем не надано доказів направлення (отримання) відповідачу рахунків фактур за січень , лютий 2012 року.
За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Оскільки при розгляді справи судом встановлено, що акти приймання наданих послуг за січень, лютий 2012року сторонами не підписані. Доказів направлення на адресу відповідача актів приймання послуг за січень, лютий 2012 року позивач суду не надав, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають..
Витрати понесені позивачем по справі, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т. Ю. Трофименко
Повний текст рішення складено
02.07.2012р.