ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-36/7327-2012 25.06.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"
до Акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"
про стягнення 2 490,00 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу з Акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" у розмірі 2 490,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем згідно договору добровільного страхування наземного транспорту внаслідок дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, а тому позивачем відповідно законодавства України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-36/7327-2012, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 25.06.2012 р. за участю представників сторін.
У процесі провадження у справі представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, мотивуючи це тим, що відповідачем у встановлені законом терміни, а саме - 18.06.2012р. платіжним дорученням № 1040 - здійснено виплату страхового відшкодування. Також зазначено, що відповідно до п.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»- страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими -прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, але позивач всупереч зазначеній нормі не дочекавшись спливу визначеного законом терміну -звернувся до суду.
21.06.2012р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про припинення провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідач 18.06.2012р. сплатив на користь позивача суму боргу.
В дане судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Сторони належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу суду представник позивача та відповідача отримали 14.06.2012р. та 13.06.2012р. відповідно. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адреси визначені за матеріалами справи.
У судовому засіданні 25.06.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
27.02.2009р. між Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" (надалі - Страховик) та Фізичною особою ОСОБА_1 (надалі - Страхувальник) був укладений Договір страхування автотранспорту № АТК 185503, об'єктом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «Volkswagen PASSAT», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, чорного кольору, 2006 року випуску.
Пунктом 1.12 договору, передбачено строк дії договору -з 02.03.2009р. по 01.03.2010р.
03.06.2009 року на перехресті вулиць Київська - Шелушкова в м. Житомир сталася дорожньо -транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобіля «SUZUKI SWIFT», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керування водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «Volkswagen PASSAT», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2., під керуванням ОСОБА_1.
Відповідно до Постанови Корольовського районного суду м. Житомира № 3-2005/09 від 19.06.2009р. встановлено вину ОСОБА_2 у скоєнні вищевказаного ДТП та притягнуто йог до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.
Цивільна-правова відповідальність ОСОБА_2, власника транспортного засобу марки «SUZUKI SWIFT», державний номер НОМЕР_2, застрахована в АТ "Українська охоронно-страхова компанія", що підтверджується полісом № ВС/ 0756167 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого від 01.04.2009р. до 31.03.2010 р.
У відповідності до розрахунку страхового відшкодування № 7366 від 19.06.2009р. з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, що складений співробітниками АТ «ПРОСТО - страхування», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen PASSAT», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, в результаті ДТП, становить 3 000,00 грн.
19.06.2009р. позивачем складено страховий акт № б/н, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 3 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сума страхового відшкодування в розмірі 3 000, 00 грн., за заявою страхувальника, була перерахована на розрахунковий рахунок ОСОБА_1, що підтверджується платіжним дорученням: № 11089 від 22.06.2009р.
Відповідно до п.7.1.4 Правил страхування страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування. Пункт 2.2.1 Правил страхування передбачає, що страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т.ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з п.п.9.1, 9.26 Правил страхування до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на приведення транспортного засобу у порядок та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.
Відповідно до п. 9.17 Правил страхування страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей і приладдя на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу.
03.05.2012 р. відповідач отримав від Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" претензію від 18.04.2012 р. № 04-2912 про виплату суми страхового відшкодування в розмірі 3 000,00 грн., оскільки ОСОБА_2 застрахована обов'язковою цивільно-правової відповідальністю власників наземних транспортних засобів в АТ "Українська охоронно-страхова компанія», що підтверджується полісом № ВС/0756167 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування в розмірі 3 000 ,00 грн., до нього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 2 490,00 грн.
Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТК 185503 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25 500 грн., франшиза -510 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до п.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»- Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем платіжним дорученням № 1040 від 18.06.2012р. перераховано на поточний рахунок позивача заявлену суму відшкодування в розмірі 2 490 грн.
Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів №19-1 (далі правила), які зареєстровані Міністерством фінансів України за №0602903, а саме п. 7.1.4 Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.
Відповідно до п. 2.2.1 Правил, страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, строк визначений ч.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не закінчився, а тому позивач передчасно звернувся з позовною заявою до суду, тому його права та охоронювані законом інтереси -не порушено.
Заява представника позивача до рогляду не приймається на підставі п.1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України до уваги не приймається з огляду на вище викладене.
Тож, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судовий збір, відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Повний текст рішення складено 02.07.2012р.