ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-34/5368-2012 20.06.12
За позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"
доПублічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"
простягнення 4 407,47 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -не з'явився;
від відповідача -не з'явився.
У квітні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" (далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (далі -відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 4 407,47 грн.
Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №32-31/055040 від 29.04.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Хонда»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Киа»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому заяву (регресну вимогу) вих. № УН7624Р від 28.03.2011 про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2012 порушено провадження у справі № 5011-34/5368-2012 та призначено її розгляд на 28.05.2012.
У судовому засіданні 28.05.2012 було оголошено перерву до 13.06.2012.
У судовому засіданні 13.06.2012 було оголошено перерву до 20.06.2012.
Суд відповідно до статті 75 ГПК України здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду та постанови Вільнянського районного суду Запорізької області від 09.06.2009 у адміністративній справі №3-983/2009, 04.05.2009 о 14:20 год. на дорозі М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта 543 км. + 600 м. була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «Хонда»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), яким керував ОСОБА_2 із автомобілем «Киа»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), що належить ОСОБА_3, яким керувала ОСОБА_4
ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_4 вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 09.06.2009 у адміністративній справі №3-983/2009. Вказаною постановою суду ОСОБА_4 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Хонда».
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/055040 від 29.04.2008, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»та ОСОБА_5.
На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування №32-31/055040 від 29.04.2008, заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 05.05.2009, страхового акта № 31/50/10311 від 11.08.2009 та рахунку-фактури 110 від 16.05.2009, позивач виплатив ОСОБА_5 як власнику пошкодженого транспортного засобу, страхове відшкодування в сумі 4 407,47 грн. Факт виплати зазначених коштів підтверджується платіжним дорученням №6874 від 02.09.2009 на суму 4 407,47 грн.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 4 407,47 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом -автомобілем «Киа», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Хонда»керувала ОСОБА_4
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем «Киа» та перебуває у його законному володінні, встановлена у судовому порядку.
Відтак, ОСОБА_4 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Хонда», у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №ВВ/3180473 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 1). Вказаним договором (полісом № ВВ/3180473) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза -510 грн. (пункт 2), строк дії полісу з 21.06.2008 до 20.06.2009 (пункт 3).
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВВ/3180473) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, -визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу) (підпункт 15.1 статті 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції Закону чинній на момент укладання полісу № ВВ/3180473). Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВВ/3180473 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.
Доказів того, що ОСОБА_4 перебувала у автомобілі на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.
Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВВ/3180473 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Киа»на час спірної ДТП.
Позивачем було надіслано до відповідача заяву (регресну вимогу) №УН7624Р від 28.03.2011 про виплату страхового відшкодування згідно з полісом № ВВ/3180473. Крім того, до вказаної заяви були додані документи необхідні для розгляду питання щодо здійснення страхової виплати за полісом № ВВ/3180473, в матеріалах справи містяться докази отримання вказаної заяви (повідомлення про вручення поштового відправлення №79015 03085502 від 12.04.2011).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
На підтвердження розміру витрат необхідних для відновлювального ремонту автомобіля "Хонда" позивачем надано рахунок-фактура №110 від 16.05.2009, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту складає 5 605,50 грн.
Як убачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду, під час спірної ДТП автомобіль «Хонда»отримав механічні пошкодження заднього бамперу з правого боку.
У протоколі огляду транспортного засобу від 05.05.2009, складеного власником пошкодженого автомобіля та аварійним комісаром позивача зазначено, що автомобіль «Хонда»отримав пошкодження заднього бамперу та задньої панелі.
З рахунку №110 від 16.05.2009 вбачається, що використовували наступні деталі: бампер задній (5033 грн.), кронштейн під фонарем заднім (65 грн.) кліпса бампера (7,50 грн.), разом вартість складових, що підлягали заміні складає 5 143 грн.
Відповідно до пункту 3.9 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів затвердженої наказом Міністерства юстиції України Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 №142/5/2092 (далі -Методика) фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв'язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників. Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення.
Відповідно до пункту 7.1 Методики оцінка КТЗ здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості. Ринкова вартість КТЗ ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон'юнктури ринку регіону. Згідно з принципами зміни вартості, попиту та пропозиції значення ринкової вартості є змінною за фактором часу величиною, яка залежить від коливань ринкових цін на КТЗ та його складники.
Згідно з пунктом 7.38 Методики значення ЕЗ (де ЕЗ -коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:
5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;
7 років - для інших легкових КТЗ;
3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД;
4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів;
5 років - для мототехніки.
Відповідно до пункту 7.39 Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є:
а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);
б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;
в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
Як вбачається з матеріалів справи жодних винятків, перелічених у пункті 7.39 Методики по використанню пошкодженого транспортного засобу матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 7.40 Методики якщо під час відновлення були використані нові складники іншої модифікації КТЗ взамін пошкоджених (розукомплектованих), значення процента їх фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.
Як вбачаться з матеріалів справи транспортний засіб «Хонда», 2007 року випуску, спірне ДТП відбулось 04.05.2009, отже строк експлуатації даного транспортного засобу не перевищує 5 років, винятків перелічених у пункті 7.39 Методики по використанню пошкодженого транспортного засобу матеріали справи не містять, а відтак фізичний знос деталей пошкодженого транспортного засобу відсутній.
Суд зазначає, що розмір завданих збитків, і відповідно витрат, які згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладаються на відповідача, як страховика за полісом № ВВ/3180473, позивачем доведений належними засобами доказування, і відповідачем жодним чином не спростований.
Відповідачем також у супереч статті 33 ГПК України не доведено, що витрати, визначені у рахунку-фактурі № 110 від 16.05.2009, не пов'язані із страховим випадком (спірною ДТП).
Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок із визначення розміру завданих збитків внаслідок настання страхового випадку покладений на страховика, а не на особу, яка має право на відшкодування цих збитків. Проте, відповідач у порушення вимог зазначеного Закону свій обов'язок щодо визначення вартості завданих збитків не виконав, і не вчинив жодних дій з встановлення цього розміру.
Судом враховано, що позов до відповідача заявлений у межах лімітів його відповідальності за спірним страховим випадком.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 4 407,47 грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01030, м. Київ вул. Богдана Хмельницького, буд. 48А, ідентифікаційний код 20113829) 4 407 (чотири тисячі чотириста сім) грн. 47 коп. страхового відшкодування, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено 25.06.2012.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Сташків Р.Б.