ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-34/4910-2012 18.06.12
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"
доПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна"
простягнення 11 561,20 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -ОСОБА_2, представник за довіреністю;
від відповідача -не з'явився.
У квітні 2012 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (далі -відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 11 561,20 грн.
Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №ABZAAE00001555 від 12.03.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Фольцваген»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Богдан»державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому претензію (регресну вимогу) вих. № 16-12/02-03 від 16.12.2011 про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2012 порушено провадження у справі № 5011-34/4910-2012 та призначено її розгляд на 21.05.2012.
Ухвалою суду від 21.05.2012 розгляд справи відкладено на 18.06.2012.
Ухвала суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01054, м. Київ, вул. Воровського, 33.
Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
На призначені судові засідання 21.05.2012 та 18.06.2012 представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час його проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявний у матеріалах справи оригінал поштового відправлення за №01030 20221457 від 27.04.2012.
Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.
За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з довідки про обставини дорожньо-транспортної пригоди №8740318 та постанови Залізничного районного суду м. Львова від 16.02.2011 у адміністративній справі №3-767/11, 14.12.2010 о 20:50 год. по вул. Городоцькій, 177 у м. Львові була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «Фольцваген»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), що належить ОСОБА_3, яким керував ОСОБА_4 із автомобілем «Богдан»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), що належить ОСОБА_5, яким керував ОСОБА_6
ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_6 вимог пункту 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою про обставини дорожньо-транспортної пригоди №8740318 та постановою Залізничного районного суду м. Львова від 16.02.2011 у адміністративній справі №3-767/11. Вказаною постановою суду ОСОБА_6 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Фольцваген».
Відповідно до звіту №510/10 про оцінку автомобіля, складеного 20.12.2010 (далі -Звіт №510/10), вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Фольцваген»у результаті його пошкодження при ДТП складає 12 323,70 грн.
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № ABZAAE00001555 від 12.03.2008, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах»та ОСОБА_7.
За вищезазначеним договором добровільного страхування наземного транспорту №ABZAAE00001555 від 12.03.2008 та на підставі страхового акту №И-8398 від 28.12.2010, позивачем було виплачено страхове відшкодування за автомобіль «Фольцваген»у сумі 12 071,20 грн. Факт виплати зазначених коштів підтверджується платіжним дорученням №48 від 10.01.2011 на суму 12 071,20 грн.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 12 071,20 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом -автомобілем «Богдан», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Фольцваген»керував ОСОБА_6
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем «Богдан»та перебуває у його законному володінні, встановлена у судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №ВЕ/5642596 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 1). Вказаним договором (полісом №ВЕ/5642596) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза -510 грн. (пункт 2), строк дії полісу з 15.09.2010 до 14.09.2011 (пункт 3).
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу №ВЕ/5642596) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, -визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу) (підпункт 15.1 статті 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції Закону чинній на момент укладання полісу №ВЕ/5642596). Отже, відповідач є особою на яку полісом №ВЕ/5642596 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.
Доказів того, що ОСОБА_6 перебував у автомобілі на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.
Позивачем було надіслано до відповідача претензію №16-12/02-03 від 16.12.2011 про виплату страхового відшкодування згідно з полісом № ВЕ/5642596. Крім того, до вказаної заяви були додані документи необхідні для розгляду питання щодо здійснення страхової виплати за полісом № ВЕ/5642596, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення №49100 03667570 від 10.01.2012.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Як було зазначено раніше, відповідно до звіту №510/10, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Фольцваген»у результаті його пошкодження при ДТП складає 12 323,70 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 11 561,20 грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний код 16285602) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, ідентифікаційний код 33248430) 11 561 (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят одну) грн. 20 коп. страхового відшкодування, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено 25.06.2012.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Сташків Р.Б.