ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-34/4986-2012 18.06.12
За позовомПриватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»
доПриватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»
провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 2901 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -не з'явився;
від відповідача -не з'явився.
У квітні 2012 року Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»(далі -позивач або СК «ПРОСТО-страхування») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» (далі -відповідач або СК «Українська екологічна страхова компанія») 2901 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.10.2011 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль Niva»», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який був застрахований у СК «ПРОСТО-страхування». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля hevrolet Aveo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована в СК «Українська екологічна страхова компанія», то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.
Ухвалою суду від 20.04.2012 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 21.05.2012.
Ухвалою суду від 21.05.2012 розгляд справи відкладено на 06.06.2012.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 06.06.2012 у зв'язку з перебуванням судді Сташкова Р. Б. з 30.05.2012 на лікарняному, справу №5011-34/4365-2012 передано на розгляд судді Мудрому CM.
Ухвалою суду справу було прийнято до провадження суддею Мудрим С.М. та призначено її до слухання на 18.06.2012.
У зв'язку з виходом з лікарняного, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 справу передано для подальшого розгляду судді Сташкову Р.Б.
Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, у судові засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 03150, м. Київ, вул. Димитрова, будинок 5-Б.
Проте, поштова кореспонденція суду із вказаною ухвалою повернулася назад до суду із відміткою органу поштового зв'язку про те, що отримувач кореспонденції (відповідач) «за зазначеною адресою не проживає».
Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.
Відтак, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Позивачем через канцелярію суду було подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог на 510 грн., тобто суму франшизи, передбаченої полісом № АА/2070637. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 2391 грн. відшкодування шкоди.
Отже має місце нова ціна позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
21 жовтня 2011 року о 22 год. 15 хв. на перехресті з круговим рухом по просп. Г. Сталінграда та вул. Г. Дніпра в м. Києві була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля Aveo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі -автомобіль Aveo»), яким керував ОСОБА_2, із автомобілем Niva»», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі -автомобіль Niva»). Дана обставина підтверджується довідкою Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Оболонського районного суду м. Києва від 15.11.2011 у адміністративній справі № 3-9363/2011, копії яких містяться у матеріалах справи.
ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_2 пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вищезазначеними довідкою УДАІ ГУ МВС України в м. Києві про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Оболонського районного суду м. Києва від 15.11.2011. Вказаною постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Niva», який належить ОСОБА_3.
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору № АТК 208484 добровільного страхування транспортних засобів від 04.11.2010, укладеного між СК «ПРОСТО-страхування»та ОСОБА_3 (далі -Договір добровільного страхування).
На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, заяви на виплату страхового відшкодування від 21.10.2011, розрахунку страхового відшкодування № 5836 від 08.11.2011, страхового акта від 08.11.2011, розпорядження № 005436 та рахунку-фактури № 24 від 31 жовтня 2011 року, позивач виплатив (на рахунок СТО) страхове відшкодування у сумі 2901 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 18533 від 21 листопада 2011 року.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, СК «ПРОСТО-страхування», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 2901 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно ОСОБА_2 внаслідок експлуатації автомобіля evrolet Aveo».
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина ОСОБА_2, який керував автомобілем Aveo», встановлена у судовому порядку.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АА/2070637 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3), відповідно до якого СК «Українська екологічна страхова компанія»взяла на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу -автомобіля Aveo», - і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 (Страхувальника). Вказаним договором (полісом № АА/2070637) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., строк дії з 18.02.2011 до 17.02.2012.
Отже, відповідач є особою на яку полісом № АА/2070637 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля Aveo»на час спірної ДТП.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Як убачається зі звіту № 229/5836 з оцінки транспортного засобу, складеного 27.10.2011 суб'єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_4 (діє на підставі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 12476/11, виданого Фондом державного майна України 20 вересня 2011 року), вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля Niva» у результаті його пошкодження при ДТП складає 3950,51 грн.
Статтею 988 ЦК України передбачено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.
З рахунку-фактури № 24 від 31 жовтня 2011 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Niva»склала 2 901,00 грн. (реальні збитки).
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (на суму встановлену при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, але не більше 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих).
При поданні клопотання про зменшення розміру позовних вимог позивачем була врахована франшиза у сумі 510 грн.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач з метою отримання коштів у порядку регресу 6 лютого 2012 року звернувся до відповідача із регресною вимогою (вих. № 04-867) про виплату страхового відшкодування за полісом № АА/2070637. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, була отримана відповідачем 08.02.2012, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.
Проте, відповідач у встановлений законом строк суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.
Судом враховано, що позов до відповідача заявлений у межах лімітів його відповідальності за спірним страховим випадком.
Враховуючи зазначене, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі (з урахуванням зменшених позовних вимог).
Відповідно статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, будинок 5-Б, ідентифікаційний код 30729278) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний код 24745673) 2391 (дві тисячі триста дев'яносто одну) грн. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.06.2012
СуддяСташків Р.Б.