Рішення від 18.06.2012 по справі 5011-34/2937-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/2937-2012 18.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловський доркомплекс»

до1) Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Слобожаночка»

провизнання недійсним договору

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача -не з'явився ;

від відповідача-1 - від відповідача-2 -ОСОБА_3 (довіреність від 30.03.2012); не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У березні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свердловський доркомплекс»(далі -позивач або Товариство) звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»(далі -Банк та відповідач-1) про визнання недійсним Договору №8 про зміну договору про надання кредитної лінії №CR 08-032/900 від 28.01.2008 на підставі статті 215 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), оскільки залучення у вже існуючому зобов'язання позивача, як співвідповідача діючим законодавством не передбачено. Позивач звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору № 8 від 29.04.2011 про зміну договору про надання кредитної лінії № CR 08-032/900 від 29.04.2011, оскільки шляхом його укладення фактично на позивача поширено умови вже укладеного відповідачем з іншим суб'єктом господарювання договору, в тому числі щодо відповідальності, проте як при укладенні договору № 8 між позивачем та відповідачем таких домовленостей не існувало. Відповідні відносини щодо кредитування позивача мають регулюватись шляхом укладення окремого договору кредиту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-34/2937-2012 та призначено розгляд справи на 28.03.2012.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 28.03.2012 справу № 5011-34/2937-2012 передано на розгляд судді Мудрому С. М. у зв'язку перебуванням судді Сташківа Р. Б. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2012. прийнято справу № 5011-34/2937-2012 суддею Мудрим С. М. до свого провадження, розгляд справи було призначено до розгляду на 25.04.2012.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 у зв'язку з виходом з лікарняного судді Сташківа Р.Б. справу №5011-34/2937-2012 передано для подальшого розгляду судді Сташківу Р. Б.

Ухвалою суду від 02.04.2012 справу №5011-34/2937-2012 прийнято до свого провадження суддею Сташківим Р. Б.

Ухвалою суду від 25.05.2012 залучено до участі у справі у якості другого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Слобожаночка», розгляд справи відкладено на 21.05.2012.

Ухвалою суду від 21.05.2012 розгляд справи відкладено на 06.06.2012.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 06.06.2012 справу № 5011-34/2937-2012 передано на розгляд судді Мудрому С. М. у зв'язку перебуванням судді Сташківа Р. Б. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.12. прийнято справу № 5011-34/2937-2012 суддею Мудрим С. М. до свого провадження, розгляд справи було призначено до розгляду на 18.06.2012.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 у зв'язку з виходом з лікарняного судді Сташківа Р.Б. справу №5011-34/2937-2012 передано для подальшого розгляду судді Сташківу Р. Б.

Ухвалою суду від 11.06.2012 справу №5011-34/2937-2012 прийнято до свого провадження суддею Сташківим Р.Б.

У судовому засіданні представник відповідача-1 проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та надав додаткові докази по справі.

Відповідач-2 у судове засідання свого представника не направив, вимог ухвал суду не виконав.

Матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про призначення судових засідань.

У судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.2008 між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Слобожаночка" (далі -ТОВ "Слобожаночка" або позичальник) було укладено Договір про надання кредитної лінії № CR 08-032/900 (далі -Договір кредиту), згідно з п. 1.1 якого Банк зобов'язався надати позичальнику кредитну лінію, в рамках якої банк надає позивальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у договорі.

Згідно з преамбулою вказаного Договору кредиту ліміт фінансування складає 1 900 000,00 грн.

Пунктом 1.6 Договору кредиту сторони передбачили, що позичальник зобов'язаний виконати боргові зобов'язання в повному обсязі не пізніше 23.12.2010 включно. При цьому, сума повернення кожного траншу підлягає поверненню позичальником протягом 180 календарних днів з дати отримання такого траншу, враховуючи при цьому, що в будь-якому випадку, сума кредиту в повному обсязі має бути повернута позивальником банку не пізніше 23.12.2010 (пункту 1.6.1 Договору кредиту).

Також, сторони визначили, що відповідно до пункту 1.4.1 Договору кредиту позичальник зобов'язаний сплачувати банку проценти за користування кредитом, які розраховуються від суми кредиту у гривнях на підставі процентної ставки в розмірі, що встановлюється сторонами в кредитній заявці по відношенню до кожного траншу в гривнях із розрахунку 365 днів на рік.

Крім того, сторони визначили, що за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту, та/або сплаті процентів за кредит в обумовлені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується окремо від процентів та штрафних санкцій, нарахованих за користування простроченими до повернення сумами та нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язань позивальником (п. 4.2.1 Договору кредиту).

29 квітня 2011 року між Банком, ТОВ "Слобожаночка" (позичальник 1) та Позивачем (позичальник 2) укладено Договори №8 про зміну договору про надання кредитної лінії № CR 08-032/900 від 28.01.2008 (Кредитний договір) (далі -Договір №8 або оспорюваний договір), якими вносились зміни до окремих пунктів Кредитного договору. Зокрема, внесено зміни та доповнено розділ "Визначення термінів" Кредитного договору наступним терміном: "Позичальник - позичальник 1 та/або позичальник 2.

Договором №8 сторонами продовжено сторок користувння кредитними коштами до 29.06.2011 та встановлено графік погашення кредиту.

Відповідно до ппункту 1.6.1 Кредитного догвору згідно з внесеними змінами згідно з Договором №8 сторони домовились для всіх траншів, за якими існує заборгованість Позичальника 1 перед Банком на дату укладення Договору №8, встановити строк повернення -не пізніше 29.06.2011, включно.

Відповідно до пункту 8 Договору №8 Кредитний договір доповнено пунктом 1.13 "Солідарна відповідальності", відповідно до якого, керуючись чинним законодавством України, сторони, домовились, що Позичальник 1 та Позичальник 2 зобов'язуються перед Банком виступати солідарними боржниками по цьому договору (Кредитному договору). Позичальник 1 та Позичальник 2 несуть солідарну відповідальність перед Банком до тих пір, поки боргові зобов'язання не будуть виконані в повному обсязі. Банк може звернутися з вимогою про виконання боргового зобов'язань до Позичальника 1 або до Позичальника 2 або до всіх одночасно. Банк має право звернутися до Позичальника 1 або до Позичальника 2 з вимогою про виконання боргового зобов'язань як в повному обсязі, так і визначеній Банком частині. Пред'явлення Банком вимоги щодо виконання частини боргових зобов'язань не позбавляє Банк права пред'явлення вимоги щодо виконання іншої частини боргового зобов'язання. Виконання боргових зобов'язань, а також виконання інших зобов'язань, встановлених цим Договором, повинно здійснюватись Позичальником 1 та Позичальником 2 в порядку та на умовах, встановлених Кредитним договором з врахування внесених змін.

Позивач вважає, що Договір № 8, яким внесені зміни до Кредитного договору суперечить нормам чинного законодавства, оскільки залучення у вже існуючому зобов'язанні такої сторони, як співпозичальник (другий боржник), діючим законодавством не передбачено. У зв'язку із чим позивач дійшов висновку, що даний договір не відповідає нормам закону та є недійсним.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України. Недійсним також є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Захист цивільних прав та інтересів забезпечується застосуванням передбачених цивільним законодавством заходів захисту.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

З аналізу наданих Кредитного договору та Договору №8 вбачається, що вони укладені та стосуються лише прав та обов'язків позивача, відповідач-1 та відповідача-2.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є? боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобо?в'язанні має одночасно і права?, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'я?зана вчинити на користь друго?ї сторони, і одночасно кредито?ром у тому, що вона має право вимагати від неї.

Згідно зі статтею 541 Цивільно?го кодексу України солідарни?й обов'язок або солідарна вимо?га виникають у випадках, встан?овлених договором або законо?м.

Враховуючи вищевикладені норми закону, між Банком, ТОВ «Слобожаночка»та Позивачем був ук?ладений багатосторонній правочин, а саме Договір № 8, яким внесені зміни до Кредитного договору. Також відповідно до пункту 8 Договору № 8 сторонами встановлене солідарне зобов'язання. Згідно умов договору у позичальника, тобто ТОВ «Слобо?жаночка»та ТОВ «Свердловський Доркомплект», виникло право щ?одо отримання кредитних кошт?ів та відповідні зобов'язання?м щодо повернення отриманих к?ошти відповідно до умов уклад?еного договору.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Позивачем не було доведено факту порушення норм оспорюваного договору нормам законодавства України.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.06.2012

СуддяСташків Р.Б.

Попередній документ
24968333
Наступний документ
24968336
Інформація про рішення:
№ рішення: 24968335
№ справи: 5011-34/2937-2012
Дата рішення: 18.06.2012
Дата публікації: 04.07.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: