"26" червня 2012 р. Справа № 5004/567/12
за позовом державного комунального підприємства "Луцьктепло", м. Луцьк
до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Феміда-Інтер", м. Луцьк
про стягнення 195 032,73 грн.,
Суддя Якушева І.О.,
при секретарі судового засідання Мороз Д.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 -юрисконсульт (дов. № 355/08 від 23.01.2012р.),
від відповідача: ОСОБА_2 (дов. від 20.06.2012р.)
Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 195 032,73 грн., з них: 96 631,78 грн. заборгованості за надані на підставі договору №6-19 від 01.12.2001р. послуги по теплопостачанню, 96 631,78 грн. пені, 1 069,45 грн. процентів річних за період жовтень 2011р. -квітень 2012р., 699,71 грн. збитків, завданих інфляцією, за період жовтень 2011р. -березень 2012р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.
Відповідач в запереченні на позов від 26.06.2012р., представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнають частково -в частині стягнення заборгованості, інфляційних та процентів річних, в частині стягнення пені позову не визнають, посилаючись на те, що нарахування пені у розмірі 96 631,78 грн. суперечить законодавству України, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Вважають, що до стягнення згідно з розрахунком відповідача підлягає пеня у розмірі 8 763,50 коп.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
01 грудня 2001 року між ДКП "Луцьктепло" як теплопостачальною організацією та ТзОВ "Феміда-Інтер" як споживачем було укладено договір № 6-19 на надання послуг по теплопостачанню, згідно з п. 1.1 якого теплопостачальна організація надає споживачу послуги по теплопостачанню, а споживач приймає та оплачує їх на умовах і в терміни, передбачені договором і додатками до нього.
На виконання умов договору позивач за період жовтень 2011р. - квітень 2012р. надав відповідачу послуг по теплопостачанню на загальну суму 190 676,21 грн., що підтверджується рахунками на оплату №1701 за жовтень 2011р., №1655 за листопад 2011р., №1620 за грудень 2011р., №862 за січень 2012р., №757 за лютий 2012р., №811 за березень 2012р., №700 за квітень 2012р.
Відповідно до п.3.1. договору споживач сплачує теплопостачальній організації вартість наданих йому послуг по чинних тарифах, при відсутності приладів обліку -на підставі розрахунків відповідно до обсягів загальної площі, розрахунки оформляються додатком №1 до договору.
У період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. нарахування проводилось на підставі тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради №877-1 від 29.12.2010р., № 682-1 від 06.10.2011р. та постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №118 від 30.09.2011р.
Згідно з п. 3.2. договору відповідач зобов'язувався проводити 100% передоплату за послуги по теплопостачанню на підставі рахунків в термін до 1-го числа розрахункового місяця.
Відповідач вартість переданої йому теплоенергії оплатив частково - на суму 94 044,22 грн.
Залишок заборгованості на момент розгляду справи складає 96 631,78 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.
У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності із ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання»передбачено права та основні обов'язками споживача теплової енергії.
Одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
Крім цього, як зазначено в ч.4 цієї статті споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією.
Оскільки відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не оплатив вартості наданих йому послуг у повному обсязі, позовна вимога про стягнення з нього 96 631,78 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати послуг теплопостачання, встановлених п. 3.2. договору № 6-19 від 01.12.2001р. з нього відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України слід стягнути 1 069,45 грн. процентів річних за період жовтень 2011р. -квітень 2012р., 699,71 грн. збитків, завданих інфляцією, за період жовтень 2011р. -березень 2012р.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із п. 2 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій»передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Пунктом п.4.4. договору, укладеного між сторонами у справі, передбачено, що при порушенні строку оплати рахунків позивача відповідач сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Враховуючи наведене, з відповідача за порушення строку оплати, встановленого п. 3.2. договору № 6-19 від 01.12.2001р., відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій»підлягає до стягнення пеня в розмірі 96 631,78 грн.
Розрахунок пені виконано позивачем з врахуванням п. 3.2. договору щодо строків оплати та у строки, визначені п. 6 ст. 232 ГК України.
Але, враховуючи норми ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, які надають право суду зменшити розмір штрафних санкцій, якщо вони є надмірно великими порівняно із збитками кредитора, суд враховує достатньо великий розмір пені - дорівнює сумі боргу, а також часткове виконання зобов'язання відповідачем -з нарахованої позивачем за спірний період суми в розмірі 190 676,21 грн. відповідачем було оплачено 94 044,22 грн., відсутність у справі даних про наявність у позивача збитків внаслідок неповного виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором, зважаючи на те, що за порушення строків виконання зобов'язань з оплати судом вже стягуються з відповідача проценти річних, інфляційні, об'єктивно оцінюючи винятковість даного випадку, виходячи з інтересів сторін, суд вважає за можливе, керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшити належну до стягнення з відповідача пеню до 20 % і стягнути її в розмірі 19 326,36 грн.
У зв'язку із зменшенням судом розміру заявленої до стягнення пені до 19 326,36 грн., в позові про стягнення 77 305,42 грн. пені (96 631,78-19 326,36) слід відмовити.
Оскільки позивач є суб'єктом, який надає комунальні послуги по теплопостачанню, а відповідач -суб'єктом підприємницької діяльності, який ці послуги споживає у приміщеннях, що належать згідно з поясненнями представника відповідача йому на праві власності, то на правовідносини, які склалися між сторонами у справі поширюється дія Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій», яким встановлено розмір пені -1% від суми простроченого платежу.
За таких обставин, судом відхилено доводи відповідача про те, що пеня має бути обмежена подвійною обліковою ставкою.
Відповідно до п.п.3.17.4. п.3.17. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі.
Керуючись ст.193, 233, 275 Господарського кодексу України, ст .ст.526, 546, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.24 Закону України «Про теплопостачання», ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій», постановою Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», ст.ст.44, 49, ст.ст.82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Феміда-Інтер" (м. Луцьк, вул. Дубнівська, 36, код ЄДРПОУ 20136463, р/р 26000229925001 в Волинській філії КБ «Приватбанк», МФО 303484) на користь державного комунального підприємства «Луцьктепло»(м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, р/р 260081171 в ВФ ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 303741, код 30391925) 96 631 грн. 78 коп. заборгованості, 19 326 грн. 36 коп. пені, 1 069 грн. 45 коп. процентів річних, 699 грн. 71 коп. збитків, завданих інфляцією, 3900 грн. 64 коп. судового збору.
3. В позові про стягнення 77 305 грн. 42 коп. пені відмовити.
Повне рішення складено: 02.07.2012р.
Суддя І. О. Якушева