"27" червня 2012 р. Справа № 30/26-16/456
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоМирошниченка С.В.,
суддівПрокопанич Г.К., Хрипуна О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р.
про переглядза нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р.
у справі№ 30/26-16/456 господарського суду міста Києва
за позовомПідприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Маттадор"
провизнання права власності
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"
доПідприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Маттадор"
провизнання договору недійсним та витребування майна
за участю представників:
позивача Данілов С.О.; Коваленко І.М.
відповідача Не з'явилися
третьої особиНе з'явилися
Підприємство "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маттадор" та просило суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнати за ним право власності на поліграфічне обладнання Shinohara 75 V H Pile.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2010 р. позов задоволено.
Рішення мотивовано тим, що відповідач, враховуючи виконання позивачем умов договору фінансового лізингу № 34/1703 від 17.03.2008 р., згідно п. 4.2. даного договору, зобов'язаний передати спірне майно у власність останнього.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2010 р. вказане рішення скасоване, справу передано до господарського суду міста Києва для нового розгляду.
Під час нового розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до сторін у справі та просило суд: визнати недійсним договір фінансового лізингу № 34/1703 від 17.03.2008 р. та витребувати від Підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва" поліграфічне обладнання Shinohara 75 V H Pile.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2011 р., у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Позов третьої особи задоволено повністю.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з ненадання позивачем доказів оплатного придбання спірного майна, а також ненадання ним доказів того, що він не знав і не міг знати про те, що майно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.
Задовольняючи позов третьої особи, місцевий господарський суд визнав недійсним укладений договір фінансового лізингу на підставі ч. 2 ст. 203 ЦК України та на підставі ст. 387 ЦК України витребував від Підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва" поліграфічне обладнання Shinohara 75 V H Pile.
04.10.2011 р. до господарського суду міста Києва надійшла заява Підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва" щодо перегляду рішення господарського суду міста Севастополя від 18.01.2011 р. за нововиявленими обставинами.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2011 р. за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р. скасовано (т.3 а.с.104-112).
Прийнятий судовий акт мотивований тим, що обставини, на які посилається позивач, є нововиявленими в розумінні ст. 112 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2011 р. скасовано, заява Підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва" залишена без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р. залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції помилково визнав нововиявленими обставини, зазначені позивачем.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Підприємство "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України підставами для перегляду судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
За змістом зазначеної норми, нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони:
- існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику;
- є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а отже і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта;
- виявлені після набрання чинності судовим актом.
При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності.
Відмовляючи в позові Підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва" про визнання права власності за ним на поліграфічне обладання Shinohara 75 V H, суд виходив з того, що позивачем не надано суду доказів того, що майно набуте ним оплатно і що він не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужити.
Звертаючись з заявою щодо перегляду судового акта за нововиявленими обставинами, заявник посилається на наявність документів, а саме: довідки Укрсоцбанку від 22.09.2011 р. № 39.6-08/715, платіжного доручення від 24.12.2009 р. № 98; платіжного доручення від 25.12.2009 р. № 99, виписки по рахунку з 21.12.2009 р. по 21.03.2011 р., які підтверджують факт оплати векселя, виданого позивачем відповідачеві, що в свою чергу свідчить про сплату позивачем лізингових платежів у повному обсязі.
При цьому, заявник вказує на оплату векселя не самостійно, а поручителем.
Так, 27.02.2009 р. між ТОВ "Маттадор", Підприємством "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва" і ТОВ "Енергополіс" укладений договір поруки № 27/09, за яким ТОВ "Енергополіс", як поручитель, зобов'язалось безвідклично та безумовно сплатити ТОВ "Маттадор" за його першою вимогою необхідні платежі за договором фінансового лізингу № 34/1708 від 27.03.2008 р.
Як вказує заявник, дана обставина не була відома йому під час розгляду справи, має істотне значення для справи та в повній мірі відповідає нововиявленій.
За твердженням заявника дана обставина стала йому відомою лише у вересні 2011 р., а саме 22.09.2011 року, коли він отримав відповідні документи та довідку банку від 22.09.2011 р. № 39.6-08/715.
Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що зазначена заявником обставина є нововиявленою.
З огляду на викладене, враховуючи повну оплату позивачем предмета лізингу за договором № 34/1703 від 17.03.2008 р., правильним є висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання права власності за позивачем на поліграфічне обладнання Shinohara 75 V H Pile.
Крім того, в силу ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Враховуючи, що позивач набув спірне майно за відплатним договором, а також, зважаючи на ту обставину, що майно не може бути витребувано у позивача в силу ст. 388 ЦК України, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимоги ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" щодо витребування спірного майна від Підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва".
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, в порушення норм процесуального права, а саме ст. 112 ГПК України, дійшов помилкового висновку щодо відсутності обставин, які є нововиявленими і мають істотне значення для справи, та безпідставно скасував рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2011 р.
При цьому, суд першої інстанції, скасувавши рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р. та розглянувши з урахуванням нововиявлених обставин вимоги первісного позову та позову третьої особи, не прийняв рішення з цих вимог, що, відповідно до ст. 88 ГПК України, є підставою для прийняття додаткового рішення.
Враховуючи викладене, постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. підлягає скасуванню, а рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2011 р. -залишенню в силі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
1. Касаційну скаргу Підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва" задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. у справі № 30/26-16/456 господарського суду міста Києва скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2011 р.
Головуючий С.В.Мирошниченко
Судді Г.К.Прокопанич
О.О.Хрипун