"21" червня 2012 р. Справа № 16/88б/43б/13б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоЗаріцької А.О.,
суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2012 року
та ухвалугосподарського суду Чернігівської області від 27 березня 2012 року
у справі№ 16/88б/43б/13б
господарського судуЧернігівської області
за заявою відкритого акціонерного товариства "Агроспецмонтаж"
провизнання банкрутом
за участю представників:
суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1,
ліквідатора Комлика І.С.,
ПАТ "Укрсоцбанк" Новикова О.Є.,
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 19 серпня 2009 року порушено провадження у справі № 16/88б/43б/13б про банкрутство ВАТ "Агроспецмонтаж" у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон).
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 14 вересня 2009 року розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27 березня 2012 року (суддя Фесюра М.В.) визнано грошові вимоги Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 231, 49 грн. з включенням їх до 2 черги задоволення, усунуто арбітражного керуючого ОСОБА_1 від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Агроспецмонтаж", ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Комлика І.С.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2012 року (судді: Гарник Л.Л., Верховець А.А., Доманська М.Л.) ухвалу господарського суду господарського суду Чернігівської області від 27 березня 2012 року в частині усунення арбітражного керуючого ОСОБА_1 від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Агроспецмонтаж" та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Комлика І.С. залишено без змін.
У касаційній скарзі СПД ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 27 березня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2012 року в частині усунення від виконання обов'язків ліквідатора ОСОБА_1 та призначення ліквідатором Комлика І.С. і відмовити ПАТ "Укрсоцбанк" у задоволенні клопотання про усунення арбітражного керуючого ОСОБА_1 від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Агроспецмонтаж", посилаючись на порушення і неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема: ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 17, 24, 25, ч. 13 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою господарського суду Чернігівської області від 22 листопада 2011 року борж ника - ВАТ "Агроспецмонтаж" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1
21 лютого 2012 року до господарського суду Чернігівської області від ПАТ "Укрсоцбанк" надійшло клопотання, в якому, посилаючись на неналежне виконання своїх обов'язків, передбачених Законом, кредитор просив усунути від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Агроспецмонтаж" арбітражного керуючого ОСОБА_1 та призначити ліквідатором боржника арбітражного керуючого Комлика І.С.
Задовольняючи клопотання ПАТ "Укрсоцбанк" про усунення від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Агроспецмонтаж" ОСОБА_1 та призначаючи ліквідатором арбітражного керуючого Комлика І.С., господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 неналежно виконувались обов'язки ліквідатора, зокрема, не було вжито заходів для: скликання загальних зборів кредиторів на вимогу ПАТ "Укрсоцбанк", сума визнаних грошових вимог якого до боржника становить більше третини загального розміру кредиторських вимог у даній справі; погашення дебіторської заборгованості; подання до суду заяв про визнання недійсними угод боржника, укладених із заінтересованими особами, з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 Закону.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками господарських судів попередніх інстанцій і вважає їх достатньо обґрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України та чинного цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 25 Закону передбачено повноваження ліквідатора, який з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, виконує функції з управління та розпорядження майном, аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою ст. 17 Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходи спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, тощо.
Відповідно до ч.ч. 6, 9 ст. 31 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів; невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
Частиною 4 ст. 25 Закону передбачено, що дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута, особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів, особою, яка посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів вимоги кредитора - ПАТ "Укрсоцбанк" становлять 8 727 751, 32 грн., загальна сума кредиторських вимог становить 24 847 034, 80 грн.
Ухвалою від 1 березня 2012 року господарський суд Чернігівської області додатково визнав кредиторські вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" у сумі 2 441 089 грн. з включенням їх до 1 черги задоволення.
Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що загальна сума кредиторських вимог ПАТ "Укрсоцбанк", як до, так і після збільшення їх розміру, становить більше третини загального розміру кредиторських вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" збори кредиторів скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою або ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких складає не менше однієї третини всіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів. Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 та 21 лютого 2012 року ПАТ "Укрсоцбанк" зверталося до ліквідатора з листами - вимогами про проведення загальних зборів кредиторів ВАТ "Агроспецмонтаж", однак арбітражним керуючим ОСОБА_1 не було вжито заходів для скликання загальних зборів кредиторів на вимогу кредитора, сума визнаних грошових вимог якого до боржника становить більше третини загального розміру кредиторських вимог у даній справі, що свідчить про неналежне виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків. Відповідно до звіту ліквідатора станом на 29 лютого 2012 року та наданої ним розшифровки дебіторської заборгованості банкрута дебіторська заборгованість складає 7 917 000 грн., однак із часу відкриття ліквідаційної процедури (22 лютого 2011 року) від дебіторів надійшло 123 017 грн., що також свідчить про те, що ліквідатором не вживаються заходи для стягнення в судовому порядку дебіторської заборгованості, внаслідок чого банкрут не отримає значну суму грошових коштів, яка може бути включена до ліквідаційної маси і направлена на погашення вимог кредиторів.
Як уже зазначалося, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює ряд повноважень, серед яких і подання до господарського суду заяв про визнання недійсними угод боржника з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 цього Закону (виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника).
Однак, підстави для визнання угод недійсними, укладені боржником, не обмежуються переліком, визначеним ч. 10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Так, згідно з ч. 11 ст. 17 Закону угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо: угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки; угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника. Все отримане за такою угодою повертається сторонам.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій і підтверд жується матеріалами справи, підприємці ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 включені до реєстру вимог кредиторів і вимоги цих кредиторів ґрунтуються на укладених із боржником договорах підряду від 15 груд ня 2006 року № 471-14, від 17 грудня 2006 року № 572-15, від 10 січня 2007 року № 471-05, відповідно до умов яких кредитори здійснили певний обсяг робіт, а боржник не виконав свої зобов'язань в частині оплати вартості зазначених вище робіт, внаслідок чого виникла заборгованість і були нараховані штраф ні санкції.
Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Агроспецмонтаж", оформленого протоколом від 11 квітня 2007 року, ОСОБА_10 було обрано до складу правління товариства на строк до 1 липня 2010 року, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - до наглядової ради на той же строк.
Таким чином, господарський суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що підприємці ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 входили до складу органів управління боржника на момент порушення провадження у справі про банкрутство і тому є заінтересованими особами в розумінні положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стосовно боржника, однак ліквідатором борж ника не вжито заходів із метою оскарження укладених ВАТ "Агроспецмонтаж" з приватними підприємцями ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 вищезазначених договорів підряду.
За таких обставин, колегія суддів вважає правомірними висновки господарських судів попередніх інстанцій про неналежне виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків, усунення від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Агроспецмонтаж" арбітражного керуючого ОСОБА_1 та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Комлика І.С.
Оскільки, ухвала господарського суду Чернігівської області від 27 березня 2012 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2012 року, в частині усунення від виконання обов'язків ліквідатора ОСОБА_1 та призначення ліквідатором Комлика І.С., прийняті відповідно до обставин справи, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Доводи касаційної скарги висновків господарських судів попередніх інстанцій не спростовують і посилань на обставини, які б свідчили про незаконність оскаржуваних судових рішень, не містять.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2012 року та ухвалу господарського суду Чернігівської області від 27 березня 2012 року у справі № 16/88б/43б/13б залишити без змін.
Головуючий А. Заріцька
Судді П. Міщенко
В. Поліщук