"25" червня 2012 р. Справа № 13/524-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоДемидової А.М.
суддівШевчук С.Р., Воліка І.М.
перевіривши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру"
на ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р.
у справі№ 13/524-10 господарського суду Хмельницької області
за позовомПриватного підприємства "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"
провизнання недійсним іпотечного договору
Приватне підприємство "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою №234-12/юв від 20.02.2012р. на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р. у справі № 13/524-10.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.02.2012р. касаційну скаргу ПП "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р. у справі № 13/524-10 повернуто скаржнику на підставі пунктів 1, 3, 4, 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
Втім, звернувшись повторно з касаційною скаргою на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р., скаржник не усунув недоліки, викладені в ухвалі Вищого господарського суду України від 09.02.2012р.
Так, до касаційної скарги, в порушення вимог ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, скаржником не додано доказів, що підтверджують наявність у ОСОБА_4 повноважень на підписання касаційної скарги від імені ПП "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру", не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також не зазначено суті порушень норм процесуального права, допущених судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали.
Окрім того, в якості доказу направлення іншій стороні копії касаційної скарги позивачем додано опис вкладення у цінний лист на ім'я ТОВ "Український промисловий банк". Проте, даний опис вкладення не може бути прийнятий до уваги, оскільки датований 10.05.2011р, та свідчить про направлення касаційної скарги на постанову від 18.01.2011р. по справі №13/524-10, тоді як оскаржується ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р.
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п.п. 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Оскаржувана ухвала Рівненського апеляційного господарського суду прийнята 26.12.2011р. Тоді як, з касаційною скаргою ПП "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру" звернулось лише 20.02.2012р., про що свідчить відбиток поштового штемпелю на конверті, тобто із пропуском встановленого ст. 110 ГПК України процесуального строку.
Згідно з частиною 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки в касаційній скарзі не зазначено поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження. При цьому, наведені у клопотанні причини пропуску строку не можна вважати поважними, оскільки можливість вчасного подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
За таких обставин, враховуючи, що ПП "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру" в клопотанні не зазначило поважних причин пропуску строку, з наданням відповідних доказів в їх обґрунтування, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для його задоволення, а тому згідно приписів ст.53 ГПК України слід відмовити у відновленні пропущеного строку.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 53, 86, 110, п.п. 1, 3, 4, 5, 6 ст.1113 Господарського процесуального Кодексу України, Вищий господарський суд України
1. Відхилити клопотання Приватного підприємства "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру" про відновлення пропущеного строку для подачі касаційної скарги, відмовити у відновленні пропущеного процесуального строку.
2. Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.
Головуючий суддя А.М. Демидова
С у д д я С.Р. Шевчук
С у д д я І.М. Волік