"07" червня 2012 р. м. Київ К/9991/81505/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Гордійчук М.П.,
Конюшка К.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області на постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії як дитині війни, -
ОСОБА_2 у січні 2011 року звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни з 01.01.2009 по 31.10.2010, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона є дитиною війни і відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Городищенського районного суду Черкаської області 17 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року, позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" державну соціальну допомогу -щомісячну доплату до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум, за період з 21.07.2010 року по 31.10.2010 року; в іншій частині позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області та відноситься до соціальної групи «Діти війни».
Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги частково, із посиланням на недоведеність поважності причин пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, виходили з того, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії, передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням положень статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 21.07.2010 року по 31.10.2010 року.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційним положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно з яким дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка, відповідно до частини четвертої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", становить 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З ухваленням Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційними положень Закону України про Державний бюджет України на 2008 рік, ці норми втрачають чинність та не підлягають застосуванню з дня ухвалення рішення про їх неконституційність.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 18.11.2004, чинній у 2009, 2010 роках, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Протягом 2009-2010 років жодних нормативно-правових актів, обмежуючих права осіб щодо нарахування соціальної допомоги як дітям війни не прийнято.
В той же час, враховуючи те, що позивачем не обґрунтовано поважності причин пропуску нею шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову за період з 21.07.2010 по 31.10.2010.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень не допущено.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Л.Я. Гончар