Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
"06" червня 2012 р. № 2-а-565/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонов М.О.
за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківській області Державної податкової служби
про про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю „Харківпроменерго" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 18.08.2011р. № 0000052302 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість -за основним платежем у розмірі 99 918,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 24 979,50 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Харківпроменерго»з питань взаємовідносин з ТОВ «Спецтрубомонтаж»за період з 01.10.2010 р. по 31.01.2011 р., за результатами якої посадовими особами ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова було складено акт перевірки 28.07.2011р. № 3473/2305/30655746 про порушення позивачем ч. 1 ст. 203, 215, п.1 ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем та ТОВ «Спецтрубомонтаж», та п.п. 7.4.4. п. 7.4 та п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження ПДВ в листопаді 2010 року на загальну суму 99 918,00 грн., на підставі якого відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.08.2011р. №0000052302. Позивач вважає, що відповідачем було неправомірно проведено позапланову документальну невиїзну перевірку, безпідставно донараховано податок на додану вартість у сумі 99 918,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 24 979,50 грн., виходячи з того, що відповідач в порушення вимог п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст.75, п.78.1.1. п. 78.1. ст. 78, п. 79.1, 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України письмовий запит на адресу позивача не надсилав та документи й пояснення у останнього не витребував, наказ про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки і письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки ТОВ «Харківпроменерго»не надавав, та за відсутності будь-яких документів та пояснень с боку позивача склав Акт перевірки 28.07.2011р. № 3473/2305/30655746, який послугував підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. За таких обставин позивач вважає, що викладені в акті перевірки дані не можуть служити доказами порушень, встановлених відповідачем та інкримінованих позивачу згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. В обґрунтування дійсності договорів, укладених між позивачем і ТОВ «Спецтрубомонтаж», позивач зазначив, що укладені між зазначеними підприємствами договори повністю відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, обидва підприємства мають усі необхідні умови для здійснення господарської діяльності в межах укладених між ними договорів, зазначені угоди направлені на реальне настання правових наслідків -позивач отримав від ТОВ «Спецтрубомонтаж»роботи і послуги, які використав у власній господарській діяльності, а ТОВ «Спецтрубомонтаж»отримало оплату їх вартості, а Акт перевірки не містить жодного обґрунтування висновку перевіряючих, що укладені між ТОВ «Харківпроменерго»і ТОВ «Спецтрубомонтаж»правочини було вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, і водночас суперечать моральним засадам суспільства.
Встановлення відповідачем факту порушення п.п. 7.4.4. п.7.4. та п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", позивач також вважає неправомірним, оскільки в перевіряємому періоді ним до складу податкового кредиту були віднесені суми ПДВ, оплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням у ТОВ «Спецтрубомонтаж»робот і послуг, які в наступному були використані позивачем у власній господарській діяльності - виконання генпідрядних робот для КРПП «Кримтролейбус», Червоногвардійського МУВХ. Правомірність віднесення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) позивачем у зв'язку з придбанням робот підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, які згідно п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст.7. Закону України «Про податок на додану вартість»є підставою для нарахування податкового кредиту. Видані ТОВ «Спецтрубомонтаж»податкові накладні відповідають вимогам п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону, оформлені платником податку на додану вартість і у встановленому порядку не визнані недійсними. За таких обставин позивач вважає, що у відповідача немає законних підстав для донарахування ПДВ в розмірі 99 918,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 24 979,50 грн.
Представник позивача в судове засідання з'явився та з наведенням вищевикладеного просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, але надавши суду свої заперечення в яких з позовом не погодився у повному обсязі вказавши, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято у відповідності до норм чинного законодавства України та на підставі тих документів, які були надані позивачем на запит № 14744/10/23-523 від 11.07.2011 р., а саме: угод, контрактів, податкових накладних, актів виконаних робот, платіжних доручень; інших документів. Відповідач зазначив, що під час проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Спецтрубомонтаж»з питань правильності відображення даних декларації за період з 01.03.2010 р. по 30.04.2010 року та з 01.10.2010 р. по 31.01.2011 р. не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання -передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, що, на думку відповідача, свідчить про те, що правочини між ТОВ «Спецтрубомонтаж»та підприємствами-постачальниками, до яких належить і позивач, здійснені без мети настання реальних наслідків, отже зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язаних із їх недійсністю. При цьому, відповідач зазначає, що згідно даних податкової звітності у ТОВ «Спецтрубомонтаж»недостатні трудові ресурси, відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, з чого вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. За таких обставин відповідач вважає, що позивачем в порушення вимог п.п. 7.4.4. п. 7.4. та п.п.7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями) неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у зв'язку з придбанням робот у ТОВ «Спецтрубомонтаж».
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.
28 липня 2011 року ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова було складено Акт № 3473/2305/30655746 від 28.07.2011 р. про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Харківпроменерго»з питань взаємовідносин ТОВ «Спецтрубомонтаж»з 01.10.2010 р. по 31.01.2011 p., згідно якого перевіркою встановлені порушення ч. 1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Харківпроменерго»з ТОВ «Спецтрубомонтаж», а також п.п. 7.4.4. п. 7,4. ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 99 918,00 грн., в тому числі в періодах: листопад 2010 року завищена сума податкового кредиту на 99 918,00 грн. Згідно п. 2.1. зазначеного Акту перевірка проводилася 26.07.2011 р. На підставі висновків зазначеного Акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.08.2011 р. № 0000052302, згідно якого визначена сума податкового зобов'язання позивача з податку па додану вартість - за основним платежем 99 918,00 грн., за штрафними санкціями - 24979,50 грн.
Зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем у адміністративному порядку, проте за наслідками розгляду скарг Рішенням ДПА Харківської області від 19.10.2011р. № 4653/10/25-203 та Рішенням ДПС України від 05.01.2012 р. № 298/6/10-2115 податкове повідомлення -рішення залишено без змін, а скарги позивача -без задоволення.
Підставою для висновку, викладеного відповідачем в Акті перевірки № 3473/2305/30655746 від 28.07.2011 р., послугувало те, що в ході проведення по ТОВ «Спецтрубомонтаж»позапланової документальної невиїзної перевірки з питань правильності відображення даних декларації за період з 01.03.2010 р. по 30.04.2010 р. та з 01.10.2010р. по 31.01.2011 р. не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів; згідно автоматизованих інформаційних систем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова АРМи «Аудит», «Бест Звіт», «Облік»та поданої податкової звітності у ТОВ «Спецтрубомонтаж»відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, а саме: відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства на балансі незначні виробничі потужності (в декларації не відображено розрахунок амортизаційних відрахувань), відсутні складські приміщення; відповідно до розрахунку комунального податку за 12 місяць кількість працюючих на підприємстві у 2010 році складала 17 осіб, з урахуванням чого та положень ст.ст. 203, ч. 1, 2 т. 215, ч. 1 ст. 216 та 228 Цивільного кодексу України відповідачем зроблено висновок, що нібито укладені між ТОВ «Спецтрубомонтаж»та підприємствами -постачальниками не спричинили реального настання юридичних наслідків та є нікчемними. З урахуванням відсутності у ТОВ «Спецтрубомонтаж»об'єкту оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами - постачальниками в розумінні ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідач вважає, що після одностороннього виконання продавцями ТОВ «Спецтрубомонтаж»умов нікчемних угод не виникло будь-яких юридично значимих наслідків, а саме переходу права власності на поставлений товар (отримані послуги) та право включати вартість отриманого товару (послуг) до складу свого податкового кредиту, оскільки згідно п.п.7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит визначається у зв'язку з придбанням товарів та послуг, а за відсутності юридичних наслідків нікчемних правочинів, факт такого придбання товарів (послуг) не відбувся. При цьому, наявність у ТОВ «Спецтрубомонтаж»податкових накладних відповідач вважає обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки ТОВ «Спецтрубомонтаж»не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права -виникнення об'єкту оподаткування.
Зі змісту наявної в матеріалах справи копії Акту перевірки № 3473/2305/30655746 від 28.07.2011 р. вбачається, що відповідачем на підставі Наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 25.07.2011 р. №1577, згідно з п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 та ст.. 79 Податкового кодексу України була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Харківпроменерго»з питань взаємовідносин з ТОВ «Спецтрубомонтаж»з 01.10.2010 р. по 31.01.2011 р. Згідно положень п.п. 75.1. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, при цьому камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. В силу положень п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Порядок і особливості проведення документальних позапланових невиїзних перевірок регулюються ст.ст. 78, 79 Податкового кодексу України.
Згідно п. 79.1. ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Підпунктом 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, на який є посилання в Акті перевірки № 3473/2305/30655746 від 28.07.2011 р., передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідачем до матеріалів справи надано копію Письмового запиту № 11470 від 30.05.2011 р. про надання пояснень та їх документального підтвердження, виписаного на ім'я керівника ТОВ «Харківпроменерго», а також копію поштового повідомлення від 03.06.2011 р. з відміткою про вручення листа 08.06.2011 р. ТОВ «Харківпроменерго»в особі гр. ОСОБА_1.
У відповідності з п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Між тим, відповідачем не надано суду доказів надіслання або вручення під розписку позивачу чи його уповноваженому представнику у встановленому порядку копії Наказу від 25.07.2011 р. № 1577 та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, а також отримання від позивача документів, на підставі яких проведено перевірку позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що проведення ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Харківпроменерго», за результатами якої складено Акт перевірки № 3473/2305/30655746 від 28.07.2011 р., було здійснено із порушенням вимог п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, та за відсутності документів, на підставі яких згідно п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України проводиться документальна перевірка платника податків.
Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, регулюються Законом України «Про податок на додану вартість».
Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1. ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п.7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Підставою для нарахування податкового кредиту згідно положень п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" є податкова накладна, видана платником податку, який поставляє товари (послуги).
Згідно п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Вимоги до оформлення податкової накладної закріплені в п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», при цьому підпунктом 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, яка виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до вимог п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Пунктами 9.5, 9.8. зазначеної статті Закону передбачено, що про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй податковим органом видається свідоцтво про податкову реєстрацію як платника податку, яке діє до дати його анулювання.
Пунктом 9.2. ст. 9 Закону визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.
З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємий період позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Спецтрубомонтаж».
01.10.2010 р. між ТОВ «Харківпроменерго»та ТОВ «Спецтрубомонтаж»укладено договір № 01/10/10, згідно якого останній виконав на замовлення позивача комплекс послуг з розроблення та узгодження проектної і технічної документації та з пусконалагодження й здавання в експлуатацію «Автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії»на насосних станціях Червоногвардійського МУВХ на суму 70 612,80 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2010 р., актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 р. та податковою накладною №5363 від 01.11.2010 р.
01.10.2010 р. між ТОВ «Харківпроменерго»та ТОВ «Спецтрубомонтаж»укладено договір № 495/2 на виконання робот, згідно якого ТОВ «Спецтрубомонтаж»виконало на замовлення позивача комплекс робот з розроблення проектної документації для впровадження комплексної системи телемеханіки на тягових підстанціях КРПП «Кримтролейбус»на суму 217 522,85 грн., про що оформлені Кошторис № 1-01 на проектні (вишукувальні) роботи від 01.10. 2010 р. (форма 2-П), звідний кошторис № 2-підряд на проектні та вишукувальні роботи (форма 1-П), акт приймання - здавання виконаних робіт від 01.11.2010 р., листопад 2010 р., податкова накладна № 5364 від 01.11.2010 р.
01.10.2010 р. між ТОВ «Харківпроменерго»та ТОВ «Спецтрубомонтаж»укладено договір № 493/2 на виконання робіт, згідно якого останній виконав на замовлення позивача комплекс робіт з формування вузлів обліку та встановлення й впровадження «Автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії»на КРПП «Кримтролейбус»на загальну суму 311 370,00 грн., що підтверджується Договірною ціною на монтажні роботи з формування вузлів обліку та встановлення АСКОЕ, локальним кошторисом № 4-1-1 на монтажні роботи, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2010 р. на суму 178 044,00 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 р. на суму 178 044,00 грн. та податковою накладною №5362 від 01.11.2010 р. на суму 178 044,00 грн., а також Договірною ціною на пусконалагоджувальні роботи з формування вузлів обліку та встановлення АСКОЕ, локальним кошторисом № 4-1-1 на налагодження, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2010 р. на суму 133 326,00 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 р. на суму 133 326,00 грн. та податковою накладною №5361 від 01.11.2010 р. на суму 133 326,00 грн.
На підтвердження реальності виконання зазначених господарських операцій до матеріалів справи позивачем також надана копія ліцензії серія АВ № 490043, виданої ТОВ «Спецтрубомонтаж»Держбудінспекцією 25.08.2009 р. на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури згідно переліку робіт, зазначених в додатку до ліцензії, дійсної до 25.08.2012 р., копія Дозволу № 049.10.63-45.21.1 від 28.01.2010 р. на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, виданого Територіальним управлінням Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Харківській області на ім'я ТОВ «Спецтрубомонтаж», дійсного до 28.01.2013 р., копії платіжних документів про перерахування грошових коштів в оплату позивачем виконаних ТОВ «Спецтрубомонтаж»за переліченими вище договорами робіт та послуг: № 839 від 21.12.2010 р. на суму 59 000,00 грн., копія листа позивача № 1774/1 від 21.12.2010 р. про зарахування суми у розмірі 59000,00 грн. в рахунок оплати за договором № 01/10/10 від 01.10.2010 р., № 898 від 14.02.2011 р. на суму 11612,80 грн., № 899 від 14.02.2011 р. на суму 15522,85 грн., № 901 від 15.02.2011 р. на суму 43000,00 грн., № 925 від 28.02.2011 р. на суму 159000,00 грн., № 926 від 28.02.2011 р. на суму 121600,00 грн., № 937 від 15.03.2011 р. на суму 189770,00 грн., всього на суму 599 505,65 грн.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що з наведеного вбачається, що всі господарські операції позивача з ТОВ «Спецтрубомонтаж»проведені у бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання робіт і послуг та здійснення розрахунків з зазначеним контрагентом, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та податковими документами, що свідчить про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ, сплачених (нарахованих) ним у зв'язку з придбанням таких робіт і послуг, до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді у загальному розмірі 99 917,61 грн.
Щодо висновку відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем і ТОВ «Спецтрубомонтаж»з посиланням на ст.ст. 203, ч. 1, 2 т. 215, ч. 1 ст. 216 та 228 Цивільного кодексу України суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Проте, в процесі розгляду справи відповідачем не було надано доказів наявності у вчинених позивачем і ТОВ «Спецтрубомонтаж»правочинах ознак нікчемності відповідно до положень ст. 228 Цивільного кодексу України, як і не було доведено жодних фактичних даних на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, які є підставою для визнання правочинів недійсними.
Правовідносини між ТОВ «Харківпроменерго»і ТОВ «Спецтрубомонтаж»не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано матеріальні цінності та перераховано грошові кошти.
З матеріалів справи вбачається, що суми сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість з придбання позивачем робіт і послуг підтверджено податковими накладними, а тому підлягають включенню до складу податкового кредиту у розмірі 99 917,61 грн.
Згідно вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення -рішення. Висновки відповідача, що вкладені в акті перевірки від 28.07.2011р. № 3473/2305/30655746, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення від 18.08.2011 р. № 0000052302, згідно якого визначена сума податкового зобов'язання ТОВ «Харківпроменерго»з податку на додану вартість -за основним платежем 99 918,00 грн., за штрафними санкціями -24 979,50 грн., правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача є безпідставними і такими, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківській області Державної податкової служби про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним -задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 18.08.2011 року № 0000052302.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 червня 2012 року.
Суддя Спірідонов М.О.