Копія
08 травня 2012 р. Справа № 2a-1870/507/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.
за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом державного підприємства "Роменське лісове господарство" до Державної фінансової інспекції в Сумській області про визнання протиправними дії та скасування в частині вимогу,-
Державне підприємство «Роменське лісове господарство» (далі - позивач, ДП «Роменське лісове господарство») звернулося до суду з позовною заявою до Контрольно-ревізійного відділу в м. Ромнах і Роменському районі, в якому просило: визнати протиправними дії відповідача в частині проведення розрахунків розмірів заподіяних збитків в ході ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Роменське лісове господарство» за період з 01.01.2009р. по 31.07.2011р. та скасувати пункти 3,4,5,6,8,9,10,11 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м. Ромнах і Роменському районі Контрольно-ревізійного управління в Сумській області «Про усунення, виявлених ревізією порушень чинного законодавства» №16-14/1304 від 14.12.2011р. (далі по тексту - Вимога).
Свої вимоги мотивує тим, що Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» не передбачено право відповідача під час проведення ревізії здійснювати розрахунки розмірів заподіяних збитків.
Обґрунтовуючи свою позицію стосовно п.3 оскаржуваної Вимоги позивач зазначає, що відповідачем законодавчо необґрунтовано зазначається про реалізацію необробленої деревини без участі в аукціонах, за цінами нижчими ніж склалися по Сумській області, що призвело до недоотримання підприємством доходів на суму 194634,46грн. та завдано шкоди на вказану суму, оскільки необроблена деревина підприємством реалізовувалась за цінами, що не нижче діючих цін затвердженого прейскуранта, внаслідок чого отримано кошти для виплати зарплати і здійснення фінансових операцій у період фінансової кризи.
Пункт 4 Вимоги вважає не містить в собі обґрунтованого посилання на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушені ДП «Роменське лісове господарство», і у зв'язку з чим підприємством у період з березня по липень 2011р. не отримано доходу в сумі 26022,42грн. та завдано шкоди (збитки) на дану суму та стверджує про безпідставність висновків відповідача про реалізацію заготовки пиляної фірмі «ELODERIO LTD» Кіпр, за цінами, нижчими від тих, що передбачені за раніше укладеним контрактом із фірмою «LIGO GmbH» Німеччина.
Стосовно пункту 5 вказаної Вимоги позивач зазначає, що враховуючи приписи Податкового кодексу України та п.20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318 та лист боржника, та проведену претензійну роботу з ДП «Голопристанське лісомисливське господарство» та Пустовійтівською сільською радою, підприємство мало право включити до інших операційних витрат суму безнадійної дебіторської заборгованості в розмірі 61624,48грн., а тому стверджують про безпідставно зроблений відповідачем висновок про матеріальну шкоду у розмірі 61624,48 грн.
Щодо пункту 6 Вимоги позивач зазначає, що бюджетні кошти на виконання робіт із захисного лісорозведення використовувались за цільовим призначенням відповідно до Програми та складених у встановленому порядку проектів лісових культур. Органами виконавчої влади та місцевого самоврядування приймались відповідні рішення щодо виділення земельних ділянок для заліснення, підприємством укладались договори щодо розробки проектів землеустрою. Проекти консервації малопродуктивних та деградованих земель по 10 сільських радах є в наявності. Тому твердження про витрачання бюджетних коштів в сумі 265440,00грн. вважають необґрунтованим і безпідставним. Крім того відмічають, що у самій вимозі відсутня конкретизація, які саме правові заходи необхідно вжити.
Обґрунтовуючи свою позицію щодо протиправності пункту 8 Вимоги, позивач зазначив про безпідставність висновку про матеріальну шкоду у розмірі 103630грн.05коп. в результаті перерахування грошових коштів державному підприємству «Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції», в подальшому перейменованому у Державне підприємство «Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики «Укрлісконсалтинг» (далі - ДП «Укрлісконсалтинг») по трьох укладених договорах за виконання робіт з перевірки та підготовки матеріалів для оформлення сертифікатів походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій та наданих маркетингових послуг. Відмічає, що ДП «Роменське лісове господарство» укладалися договори згідно вимог чинного законодавства, договірні зобов'язання по яким виконувались належним чином, що підтверджуються актами виконаних робіт, а тому вважає вимогою необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Стосовно пункту 9 оскаржуваної Вимоги, вказує на те, що відповідачем також безпідставно зроблений висновок про матеріальну шкоду у розмірі 56998,23грн., в результаті здійснення витрат на благодійну допомогу, оскільки відповідачем не встановлено порушень з боку позивача у меті використання коштів підприємства, завищення або заниження суми наданої благодійної допомоги, визначеної дозвільними та розпорядчими документами.
Пункт 10 вимоги стосовно зайво витрачених коштів підприємства позивача на придбання палива в розмірі 12269грн. 89коп. вважає також безпідставним, а зазначення розміру матеріальної шкоди (збитків) - незаконним, оскільки проведеним співвідношенням цін на закупівлю пального з цінами, викладеними в інформації Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. закупівля пального проведена за нижчою ціною ніж середньообласні ціни.
Пункт 11 оскаржуваної Вимоги позивач також просить скасувати, оскільки в акті ревізії від 17.11.2011р. №16-23/17, на підставі якого складалась Вимога №16-14/1304 від 14.12.2011р., ніде не зазначається на підставі якого чинного нормативного акта, який регламентує порядок проведення розрахування збитків чи відповідної методики працівниками відповідача проводилися відповідні розрахунки розміру заподіяних збитків. Відмічають, що на протязі 2009 року закупівля товарів проводилася без проведення тендерних процедур, так як діяло Тимчасове положення про державні закупівлі, в якому не було визначено, що державні кошти включають в себе кошти підприємств, в 2010р. закупівля паливно-мастильних матеріалів (ПММ) планом проведення тендерних процедур не передбачалася, так як на протязі року здійснювалася закупівля на заправних станціях по талонах і наливом за цінами, які діяли на заправних станціях не вищими, ніж на заправних станціях м. Ромни, в 2010 році закупівля дроту - катанки проводилася без тендерних процедур, так як на початку року не планувалась закупівля катанки більше, ніж гранична сума 100 тис. грн., але ціна на катанку підвищувалася і сума закупівлі склала 213тис.грн., закупівля товарів без проведення тендерних процедур на протязі 2010 року та початку 2011 року проводилася по необхідності, так як процедура закупівлі із застосуванням тендерних процедур затяжна, а підприємству ці товари потрібні кожного дня, по закупівлі товарів у 2011 році в річному плані закупівель було заплановано придбання ПММ, катанки та послуг у лісовому господарстві, були проведені відповідні процедури, але торги не відбулися. На підставі зазначеного вважають, що висновки працівника перевіряючого органу є такими, не відповідають дійсності, хибними та недостатньо обґрунтованими на законодавчому рівні.
Просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 13 лютого 2012р. (т.3, а.с.6) було замінено первинного відповідача належним відповідачем, яки є Державна фінансова інспекція в Сумській області (далі - відповідач, Держфінінспекція в Сумській області).
Держфінінспекція в Сумській області, заперечуючи проти позову, надала письмове заперечення (т.2, а.с.81-95). В обґрунтування своєї позиції, зокрема, щодо пункту 3 Вимоги відповідач відмітив, що позивачем було порушено вимоги Положення про проведення та організацію аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства від 19.02.2007р. №42, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2007 за № 164/13431 в частині реалізації необробленої деревини без проведення аукціонів за цінами нижчими за ті, що склалися в результаті проведених аукціонів, у зв'язку з чим було обраховано втрату доходів підприємством позивача в сумі 194634грн. 46коп. Дана сума не підлягала відшкодуванню по причині відсутності механізму відшкодування, тому вважає, що скасування даного пункту Вимоги є необґрунтованим та неаргументованим.
Пункт 4 Вимоги відповідач також вважає правомірним, оскільки позивач, в порушення вимог ст. 629 Цивільного кодексу України та п. 11.2 умов контракту від 15.12.2010р. №S/11-R, без узгодження з фірмою «LIGO GmbH» Німеччина, укладено новий контракт з фірмою «ELODERIO LTD» Кіпр на поставку аналогічної продукції тим же вантажоодержувачам, що зазначені у Додатку до контракту, укладеного з фірмою «LIGO GmbH» Німеччина, але за цінами нижчими, ніж передбачено контрактом безпосередньо із фірмою «LIGO GmbH» Німеччина, внаслідок чого позивачем недоотримано доходів в березні - липні 2011 року в сумі 26022,42грн., чим завдано підприємству позивача матеріальної шкоди (збитків) на цю суму.
Пункт 5 Вимоги відповідачем обґрунтовано тим, що ДП «Роменське лісове господарство» завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 61624,48грн., внаслідок не подання до суду вимог про захист свого цивільного права або інтересу, у зв'язку з тим, що позивач протягом строку позовної давності не приймав жодних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості з державного підприємства «Голопристанське лісомисливське господарство», Пустовійтівської сільської ради, Черкаський ДОК, приватних підприємців ОСОБА_9 та ОСОБА_4, що спричинило матеріальну шкоду на суму 61624,48грн. При цьому відповідач відмітив, що розрахунку збитків у даному випадку не проводилось, а лише здійснено констатацію фактів не вжиття заходів позивачем щодо стягнення дебіторської заборгованості, що призвело до збитків.
Пункт 6 Вимоги, на думку відповідача, є також обґрунтованим, оскільки позивачем, в порушення п. 4 діючого Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства та для створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг, затвердженого постановою Кабінету Міністра України від 21.02.2007р. №253 та Паспортів бюджетних програм на 2009р-2011роки та Бюджетних кодексів України від 21.06.2001р. та від 08.07.2010р., витрачено бюджетні кошти на заліснення земель та на оплату робіт по догляду за лісовими культурами на земельних ділянках, на які у ДП «Роменське лісове господарство» відсутні правоустановчі документи, та які не віднесено до земель лісового фонду, в розмірі більшим, ніж 10 відсотків від виділених бюджетних асигнувань, внаслідок чого зайво витрачені бюджетні кошти в розмірі 265440,00грн. Зазначає відповідач, що підприємство мало право проводити заліснення земельних ділянок, але за рахунок власних коштів підприємства, а не за рахунок бюджетних коштів, тому вважає, що даний пункт 6 Вимоги щодо вжиття правових заходів по поверненню коштів до державного бюджету в сумі 265440,00грн., є правомірним та обґрунтованим.
Пункт 8 Вимоги Держфінінспекція в Сумській області також вважає законним, оскільки позивачем, в порушення вимог ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України, п. п. 6, 7 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за №27/4248 та, в порушення умов договорів та додатків до них, перераховувалися кошти ДП «Укрлісконсалтинг» по трьох укладених договорах, на оплату послуг, виконання яких документально не підтверджене, в сумі 103630,05грн., а саме: без документального підтвердження отримання маркетингових послуг, передбачених умовами договору в сумі 4412,00грн., не виконання надавачем послуг зобов'язань, передбачених умовами договору, кінцева мета якого не досягнута, та списання дебіторської заборгованості з обліку - в сумі 76220,85грн., без документального підтвердження фактів виконання робіт (надання послуг) при підготовці документів на виготовлення Сертифікатів - в сумі 22997,20грн. та, внаслідок віднесення сум перерахованих коштів на витрати підприємства позивача, втрачено контроль за повним виконанням ДП «Укрлісконсалтинг» зобов'язань, передбачених умовами договорів, в результаті чого позивачу було завдано шкоди (збитків) в сумі 103630,05грн.
Щодо пункту 9 Вимоги зазначив, що підприємством позивача на порушення ч.9 ст. 75 Господарського кодексу України, п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006р. №1673, було надано благодійної та спонсорської допомоги в розмірах, що перевищують суми, які затверджені фінансовими планами, без проведення розрахунку таких витрат, без дозволів та погодження з Державним комітетом лісового господарства України та без дозволів та погодження з Державним агентством лісових ресурсів України в загальній сумі 56998грн. 23коп., а тому відповідач вважав, що даний пункт Вимоги також є обґрунтованим тим паче, що Держфінінспекція в Сумській області не вимагала відшкодувати завдані збитки.
Пункт 10 Вимоги, на думку відповідача, також є обґрунтованим оскільки ревізією встановлені порушення діючого законодавства при здійсненні державних закупівель пального та інших товарно-матеріальних цінностей, без проведення процедур закупівель, тому в акті ревізії та у Вимозі і було зазначено, що ці порушення, а саме закупівлі пального понад граничні суми, дозволені законодавством, допущені внаслідок не проведення процедур закупівель та, як наслідок зайво витрачено кошти підприємства в сумі 12269,89грн., крім того, відповідач і в даному випадку не вимагав відшкодувати завдані збитки.
Щодо 11 пункту Вимоги Держфінінспекція в Сумській області зазначила, що ревізією закупівель дроту - катанки для запакування лісопродукції, бензину та дизельного пального для заправки автомобілів та тракторів, скрапленого газу для заправки автомобілів, було встановлено, що позивачем, в порушення п. 5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. №921 (із змінами), термін дії якого в ревізуємому періоді з 01.01.2009р. по 27.07.2010р. та ч.1ст.2 Закону України «Про здійснення державних закупівель», здійснювалися закупівлі товарів понад граничні суми, визначених вищевказаними документами, без проведення тендерних процедур, внаслідок чого витрачено коштів підприємства в загальній сумі 2901196,40грн. Тому відповідач вважає, що зобов'язуючи ДП «Роменське лісове господарство» в подальшому закупівлю товарів здійснювати у відповідності до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель», даний пункт Вимоги є також законним та обґрунтованим.
Виходячи з викладеного Держфінінспекція в Сумській області просила у задоволенні позову відмовити (т.2 а.с.81-95).
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях (т.2, а.с.128-130, т.3, а.с.199-201), підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.2, а.с.81-95). Зазначили також, що відповідно до Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. №550 Держфінінспекція має право проводити розрахунки заподіяної матеріальної шкоди. Просили відмовити у повному обсязі.
Заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ДП «Роменське лісове господарство» зареєстроване юридичною особою (код 00992958) та створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991р. №133 (т.1, а.с.130-131), засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до сфери управління Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства. В своїй діяльності керується статутом, затвердженим наказом Державного комітету лісового господарства України від 20.09.2007р. №562, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (т.1, а.с.23), копією статуту (т.1. а.с.24-29).
У період з 25.08.2011р. по 14.11.2011р. на підставі направлень на проведення ревізії від 25.08.2011р. за №65,66,67 та від 07.10.2011р. за №77 спеціалістами Контрольно-ревізійного відділу в м. Ромнах і Роменському районі, а саме: провідними контролерами-ревізорами Лавриком В.П., Коротун В.А., старшим контролером-ревізором Григор'євим О.Ю. та головним контролером-ревізором Ведмідь В.О. було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Роменське лісове господарство» за період з 01.01.2009р. по 31.07.2011 року, результати якої зафіксовані в акті ревізії №16-23/17 від 17.11.2011 року (т.1 а.с.31-90).
Згідно п.7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» контрольно-ревізійним управлінням в областях, підрозділам (відділами, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
За результатами ревізії у відповідності до зазначених вимог, на адресу позивача був надісланий лист-вимога від 14.12.2011року Контрольно-ревізійним відділом в м. Ромнах і Роменському районі Контрольно-ревізійного управління в Сумській області «Про усунення, виявлених ревізією порушень чинного законодавства» за №16-14/1304 ( т.1 а.с.91-96), яким позивача зобов'язано вчинити ряд дій.
Так, зокрема, в пункті 3 Вимоги, сформованого у зв'язку з встановленими порушеннями викладених в акті ревізії (т.1, а.с.52), зазначено, що в ході ревізії, в порушення вимог п. п. 1.2, 1.5 Розділу І Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007р. №42, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2007р. за №164/13431 (далі - Положення Держкомлісгоспу від 19.02.2007р. №42), підприємством позивача на протязі 2009 року здійснювалася реалізація заготовленої та необробленої деревини самостійно, без участі в аукціонах, за цінами нижчими, ніж склалися по Сумській області, що призвело до недоотримання доходів ДП «Роменське лісове господарство» та завдано йому матеріальної шкоди (збитків) на суму 194634,46грн. в зв'язку з чим відповідач вимагав у подальшому не допускати аналогічних порушень, реалізацію продукції на вітчизняному ринку здійснювати у відповідності до вимог діючого законодавства (т.1, а.с.92).
Однак, на переконання суду, висновок відповідача про недоотримання підприємством доходів на суму 194634,46грн. (т.2, а.с.116-126) та спричинення матеріальної шкоди (збитків) підприємству на зазначену суму, у зв'язку з реалізацією заготовленої та необробленої деревини самостійно, без участі в аукціонах, за цінами нижчими, ніж склалися по Сумській області, є безпідставним.
Так, відповідно до пп.1.1 Розділу І Положення Держкомлісгоспу від 19.02.2007р. №42, це Положення регулює порядок реалізації усієї необробленої деревини, заготовленої підприємствами, які здійснюють заготівлю деревини як постійні користувачі лісових ресурсів, за винятком дров паливних, деревини, яка використовується для розвитку матеріально-технічної бази (будівництво, ремонт тощо) постійних лісокористувачів відповідно до затверджених кошторисів, деревини, використання якої передбачено колективними договорами, деревини для індивідуального ремонту та будівництва згідно з поданими заявами, деревини для забезпечення потреб соціальної сфери, а також деревини для забезпечення потреб виробничих деревообробних підрозділів постійних лісокористувачів.
Дійсно відповідно до п. п. 1.2, 1.5 Розділу І Положення Держкомлісгоспу від 19.02.2007р. №42, порушення яких відмічає відповідач, реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини на біржі. Не реалізована на товарних біржах необроблена деревина реалізується підприємствами - постійними лісокористувачами по прямих договорах за цінами, не нижчими від тих, що склались на останньому аукціоні.
В той же час, як вбачається з відповіді Сумської товарної біржі «Щодо проведення аукціонів в 2009р.» від 11.11.2011р. за №92/11 (т.1, а.с.97), а також від 07.03.2012р. за №49 (т.3, а.с.202-207), протягом 2008-2009років спостерігалось щоквартальне зменшення учасників біржових торгів, в 1 кварталі 2009р. ДП «Роменське лісове господарство» виставлялась на аукціон для продажу необроблена деревина в обсязі 4395куб.м, з яких продано 280куб.м. Вказане також підтверджується бюлетенями аукціонних торгів та результатами аукціонних торгів (т.3, а.с.202-207). Таким чином стверджувати про реалізацію необробленої деревини самостійно без проведення аукціонів з продажу необробленої деревини на біржі протягом всього 2009року, на порушення п.1.2 Положення Держкомлісгоспу від 19.02.2007р. №42 є безпідставним.
Крім того, суд відмічає, що Державним комітетом лісового господарства України (наказом якого раніше було затверджено вказане вище Положення від 19.02.2007р. №42) з метою забезпечення стабільної роботи підприємств та спеціального захисту працівників галузі в умовах фінансової кризи було прийнято наказ «Про прийняття антикризових заходів» від 30.10.2008р. за №272 (т.1, а.с.101-102), яким затверджено антикризові заходи, щодо організації діяльності підприємств Держкомлісгоспу України в умовах фінансової кризи, відповідно до п.20 Додатку якого було тимчасово призупинено дію пункту 1.5 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007р. №42, порушення якого констатує відповідач. Згідно п.21 Додатку обласним управлінням лісового та мисливського господарств було наказано формування цін на деревину при поставках на внутрішній ринок та експорт проводити з врахуванням витрат на їх виробництво та споживчого попиту, не допускаючи при цьому збитковості виробництва.
Дійсно, даний наказ не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України, однак, враховуючи, що відповідно до наказу №133 від 31.10.1991р. (т.1, а.с.130-130) та статуту (т.1, а.с.24-29) ДП «Роменське лісове господарство» входить до сфери управління Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства та належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України (на даний час Державне агентство лісових ресурсів України) та йому підпорядковується, входячи до складу Сумського державного лісогосподарського об'єднання «Сумиліс», суд приходить до висновку, що отримавши даний наказ від Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства (яке в свою чергу його отримало від Державного комітету лісового господарства України) позивач не міг його не виконати.
Наказом №272 від 30.10.2008р. (т.1, а.с.101) також було затверджено склад Координаційної ради з питань мінімізації впливу світової фінансової кризи на діяльність лісогосподарських підприємств галузі, якою 17 листопада 2008р. (т.3, а.с.92) з метою недопущення розбалансованості ринку лісопродукції, різкого та необґрунтованого зниження ціни на деревину прийнято рішення, яким рекомендовано керівникам державних підприємств лісомисливських господарств можливі цінові коливання при формуванні ціни на окремі види лісопродукції. А 18 лютого 2009р. рішенням Координаційної ради з питань мінімізації впливу світової фінансової кризи на діяльність лісогосподарських підприємств галузі, враховуючи обвал ринків лісопродукції, з метою забезпечення максимально можливих обсягів реалізації лісопродукції, оперативного реагування на зміну кон'юнктури ринку деревини та цін на неї, стабілізації фінансового стану підприємств, було запропоновано обласним управлінням лісового та мисливського господарства та підприємствам галузі у 2 кварталі поточного року реалізацію лісопродукції здійснювати лише за прямими господарськими договорами (т.3 а.с.172).
Крім того, Протоколом виробничої наради із заступниками начальників обласних управлінь лісового та мисливського господарств і представниками провідних вітчизняних деревообробних підприємств від 05.02.2009р., вирішено тимчасово призупинити проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, відмовитись від торгів по деревинній заготівлі II кварталу 2009 року (т.3, а.с.170-171, т.1, а.с.103-104). Беручи до уваги викладене, на переконання суду, висновок відповідача про допущення порушення п.1.5 Положення Держкомлісгоспу від 19.02.2007р. №42 є безпідставним
Також відповідач в акті ревізії відмічає (т.1, а.с.52), що ним проводилось порівняння цін реалізації виробленої продукції в 2009р. поза аукціоном, хоча як встановлено в судовому засіданні, в тому числі з пояснень представників відповідача запиту до біржі з метою з'ясування питання щодо реалізації позивачем деревини на аукціоні зроблено не було.
В той же час, порівнюючи ціни реалізації виробленої продукції позивачем в 2009р. поза аукціоном з рівнем цін на реалізовану продукцію, що склалися по Сумському обласному управлінню лісового та мисливського господарства відповідачем було встановлено, що позивачем реалізовувалась деревна за цінами нижчими від середньообласних, в результаті чого ДП «Роменське лісове господарство» недоотримано доходу в розмірі 194634грн. 46коп. (т.1, а.с.52, т.2, а.с.116-126). Однак, суд зазначає, що відповідно до статуту ДП «Роменське лісове господарство» (т.1, а.с.24-29) веде свою діяльність з метою отримання прибутку забезпечуючи збільшення економічної вигоди від господарської діяльності та основними напрямками діяльності підприємства є здійснення зовнішньоекономічної діяльності; співробітництво з міжнародними та іноземними організаціями і громадянами; торгівельна діяльність у сфері оптової, роздрібної, комісійної торгівлі по реалізації продукції, продовольчих і непродовольчих товарів (пп.3.2.31,32.32 Статуту). Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі укладеними прямими договорами (т.1, а.с.98-100,т.3, а.с.163-166, т.2, а.с.116-126, т.4, а.с.203-210), контракти на реалізацію лісопродукції укладались ДП «Роменське лісове господарство» за діючими індикативними цінами, сформованими на підставі цін, що склалися на останніх торгах, але не менше стартових. Продукція на реалізацію відвантажується партіями, в яку входить різний асортимент лісопродукції, при цьому, загальна вартість партії продукції реалізованої за прямими угодами більша від визначеної загальної суми партії продукції на аукціоні (т.4, а.с.203-210), але вказана обставина не була врахована відповідачем.
В результаті реалізації лісопродукції за прямими угодами, підприємство отримувало більшу економічну вигоду, ніж від реалізації аналогічної лісопродукції через аукціон, що підтверджується відповідними розрахунками. Якщо здійснювалась реалізація лісопродукції по прямим договорам, то застосовувалися ціни, згідно затвердженого лісгоспом прейскуранту цін (т.1 а.с.98-100). Тому твердження відповідача про спричинення матеріальної шкоди (збитків) на суму 194634,46грн. через реалізацію необробленої деревини за заниженими цінами є безпідставними.
Крім того, варто зазначити, що зобов'язуючи позивача в подальшому не допускати аналогічних порушень, реалізацію продукції на вітчизняному ринку здійснювати у відповідності до вимог діючого законодавства, відповідач робить припущення щодо можливого порушення з боку позивача приписів Положення Держкомлісгоспу від 19.02.2007р. №42, при цьому встановлюючи строк для інформування про виконання Вимоги та вжиті заходи щодо їх реалізації до 13 січня 2012р. (т.1, а.с.96), що, на переконання суду, робить фактично неможливим виконання вимоги в цій частині. Вимога повинна бути наслідком чинного правового регулювання, а ця частина вимог спрямована на майбутнє зобов'язання позивача вчиняти певні дії, які на момент розгляду даної справи позивачем здійснені не були.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що відповідач встановлюючи порушення норм п. п. 1.2, 1.5 Розділу І Положення Держкомлісгоспу від 19.02.2007р. №42 та зобов'язуючи в подальшому не допускати аналогічних порушень діяв необґрунтовано, його Вимога в цій частині не може відповідати приписам ч.3 ст.2 КАС України, у зв'язку з чим позовні вимоги про її скасування в даній частині підлягають задоволенню.
Що стосується пункту 4 Вимоги (т.1, а.с.92), сформованого у зв'язку з встановленими порушеннями викладених в акті ревізії (т.1, а.с.53-54), в ньому зазначено, що аналізом повноти отримання доходів від реалізації продукції на експорт, встановлено, що підприємством позивача в період дії контракту, укладеного з фірмою «LIGO GmbH» Німеччина, незважаючи на те, що продукція, визначена умовами контракту ДП «Роменське лісове господарство» не поставлена контрагенту у повному обсязі, в порушення ст. 629 Цивільного кодексу України, п.11.2 умов контракту від 15.12.2010р. №S/11-R (т.1, а.с.105-107) без узгодження з фірмою «LIGO GmbH» Німеччина, укладено новий контракт з фірмою «ELODERIO LTD» Кіпр на поставку аналогічної продукції тим же вантажоодержувачам, що зазначені в Додатку до контракту, укладеного в фірмою «LIGO GmbH» Німеччина, але за цінами нижчими, ніж передбачено контрактом безпосередньо з фірмою «LIGO GmbH» Німеччина, внаслідок чого підприємством позивача недоотримано доходів у березні-липні 2011р. в сумі 26022грн. 42коп., чим завдано позивачу матеріальна шкода (збитки) на цю суму (т.2, а.с.127), у зв'язку з чим Контрольно-ревізійний відділ в м. Ромнах і Роменському районі вимагав у подальшому не допускати порушень Цивільного кодексу України та умов контрактів, реалізацію продукції на експорт здійснювати у відповідності до вимог діючого законодавства (т.1, а.с.92).
Однак, суд не може погодитись з законодавчим обґрунтуванням формування вказаного пункту Вимоги Контрольно-ревізійним відділом в м. Ромнах і Роменському районі та зазначає наступне.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.ст.42, 44 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.
У відповідності до вказаних вимог закону та з метою одержання прибутку ДП «Роменське лісове господарство» було укладено контракт на поставку лісопродукції з фірмою «LIGO GmbH» Німеччина від 15.12.2010р. №S/11-R, відповідно до якого ДП «Роменське лісове господарство» постачало лісопродукцію зазначеному контрагенту по цінам відповідно до домовленості сторін згідно специфікації на період з дня підписання контракту по 31 березня 2011р.(т.1, а.с.105-111).
Згідно контракту від 15.12.2010р. №S/11-R з фірмою «LIGO GmbH» Німеччина лісопродукція поставлялась за заявками контрагента (п.4.7 контракту (т.1, а.с.105) від 29.12.2010р. (заготовки пиляні дубові, заготовки пиляні ясеневі та партія фансировину для лущення породи осина/тополь), від 05.01.2011р. (заготовки пиляні дубові, однак, в цій заявці не було замовлення на заготовки пиляні ясеневі та фансировину для лущення), відповідно до розділу 4 Контракту. (т.1, а.с.105, 113, 114, т.2, а.с.131-134).
Дійсно відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно п.4.2,11.2 контракту (т.1, а.с.105,107), контракт є діючим до виконання сторонами своїх зобов'язань, сторони не будуть передавати зобов'язання по контракту третім особам без попередньої письмової згоди на те іншою стороною. Однак, вказана стаття 629 Цивільного кодексу України не забороняє поряд з діючими укладати інші договори. При цьому посилання Держфінінспекції в Сумській області на те, що контракт є дійсним до виконання сторонами своїх зобов'язань, а тому припинення контракту за згодою сторін неможливо, є безпідставним, оскільки, як встановлено в судовому засідання, листом директора фірми «LIGO GmbH» Німеччина на адресу ДП «Роменське лісове господарство», від 28.02.2011р. була припинена дія контракту від 15.12.2010р. №S/11-R (т.1 а.с.117). Після зазначеної дати фірмою «LIGO GmbH» Німеччина не надсилались заявки на поставку продукцію (а відповідно до умов укладеного договору лише на підставі заявки позивач повинен був надсилали продукцію).
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи між фірмою «LIGO GmbH» Німеччина та ДП «Роменське лісове господарство» було досягнуто згоди щодо припинення контракту від 15.12.2010р. №S/11-R, претензії у позивача та його контрагента відповідно виконання умов контракту, або його припинення відсутні. Таким чином твердження Держфінінспекції в Сумській області про невиконання позивачем зазначеного контракту є безпідставним.
При цьому контракт з «ELODERIO LTD» Кіпр № S-R-1 від 21.01.2011р. укладено позивачем відповідно до вимог діючого законодавства за цінами та умовами узгодженими між сторонами (т.1, а.с.118-129). Як вбачається зі змісту вказаного контракту він жодним чином не пов'язаний з контрактом від 15.12.2010р. №S/11-R, укладеним позивачем з фірмою «LIGO GmbH» Німеччина. Варто відмітити, що відповідачем не взято до уваги, що спірні контракти укладалися в різні періоди 2010-2011рр., та не взято до уваги курс Євро по даним контрактам (т.3, а.с.221-225, т.1, а.с.117 зворот, т.3, а.с.208-213), а відповідно порівняння цін в зазначених контрактах з метою виявлення матеріальних збитків є помилковим.
Тому твердження Держфінінспекції в Сумській області про те, що підприємством позивача відвантажувалася лісопродукція філіалам фірми «LIGO GmbH» Німеччина на підставі контракту, укладеного з фірмою «ELODERIO LTD» Кіпр, за цінами, нижчими від тих, що передбачені контрактом безпосередньо із фірмою «LIGO GmbH» Німеччина є необґрунтованими. Той факт, що вантажоотримувачі товарів, що поставлялися позивачем за вказаними контрактами, розташовані за однією адресою, на переконання суду, не є підставою для твердження, що у зв'язку з різними цінами на відвантажену продукцію, підприємством позивача недоотримано доходів у сумі 26022грн. 42коп. та завдано матеріальної шкоди (збитків) підприємству на зазначену суму, тим паче, що за вказаними контрактами збігались адреси лише декількох вантажоодержувачів, загалом відвантаження товару відбувалось іншим вантажоодержувачам (т.1, а.с.109,125).
У зв'язку з цим, висновок відповідача про спричинення матеріальної шкоди (збитків) на суму 26022грн. 42коп. через реалізацію необробленої деревини за заниженими цінами є безпідставним.
Крім того, зобов'язуючи позивача у подальшому не допускати порушень Цивільного кодексу України та умов контрактів, реалізацію продукції на експорт здійснювати у відповідності до вимог діючого законодавства, та встановлюючи строк для інформування про виконання вимоги та вжиті заходи щодо їх реалізації до 13 січня 2012р. (т.1, а.с.96) вказане, на переконання суду, робить фактично неможливим виконання вимоги і в цій частині у встановлений строк.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що відповідач, встановлюючи порушення ст. 629 Цивільного кодексу України, п.11.2 умов контракту від 15.12.2010р. №S/11-R та зобов'язуючи у подальшому не допускати порушень Цивільного кодексу України та умов контрактів, реалізацію продукції на експорт здійснювати у відповідності до вимог діючого законодавства діяв необґрунтовано, його Вимога в цій частині не може відповідати приписам ч.3 ст.2 КАС України, у зв'язку з чим позовні вимоги про її скасування в даній частині підлягають задоволенню.
Що стосується пункту 5 Вимоги (т.1, а.с.92-93), сформованого у зв'язку з встановленими порушеннями викладених в акті ревізії (т.1, а.с.68-69), в ньому зазначено, що аналізом повноти проведення претензійно-позовної роботи щодо погашення дебіторської заборгованості встановлено, що, в порушення вимог глави 19 Цивільного кодексу України, внаслідок не подання підприємством до суду позовних заяв щодо вимог про захист свого цивільного права або інтересу, в частині стягнення боргу з Пустовійтівської сільської ради, ДП «Голопристанське лісомисливське господарство», Черкаський ДОК, ПП ОСОБА_9 та ПП ОСОБА_4, ДП «Роменське лісове господарство» пропущені терміни позовної давності, у зв'язку з чим позивач позбавлений права на сплату боржниками дебіторської заборгованості та внаслідок чого підприємству позивача завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 61624грн. 48коп., у зв'язку з чим відповідач вимагав від ДП «Роменське лісове господарство» у подальшому не допускати порушень Цивільного кодексу України, своєчасно проводити претензійно-позовну роботу та подання матеріалів до суду з метою недопущення втрат (т.1, а.с.92-93).
Так, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи підприємством позивача згідно наказів було списано безнадійну дебіторську заборгованість, що рахувалась за ДП «Голопристанське лісомисливське господарство» в розмірі 46690грн. 22коп., за Пустовійтівською сільрадою в розмірі 12289грн. 96коп., за ТОВ «Черкаський ДОК» в сумі 2040грн. 80коп., за приватними підприємцями ОСОБА_9 в сумі 219,00грн. та ОСОБА_4 в сумі 384грн. 50коп. (т.3, а.с.88, 13,14,15).
Погоджуючись з доводами позивача в частині правомірності його дій щодо списання дебіторської заборгованості по ДП «Голопристанське лісомисливське господарство» в сумі 46690грн. 22коп. суд виходить з наступного.
Глава 19 Цивільного кодексу України, на порушення якої вказує відповідач, визначає поняття позовної давності, якою відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Держфінінспекція в Сумській області стверджує, що позивачем всупереч вказаних вимог у встановлені строки не було подано до суду позову про стягнення з ДП «Голопристанське лісомисливське господарство» дебіторської заборгованості в розмірі 46690грн. 22коп.
Разом з тим, відповідно до ст.ст. 509, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається (т.1, а.с.132-136,139-146), що наказами Державного комітету лісового господарства України за №580 від 27.09.2007р. «Про організацію ліквідації внаслідок лісових пожеж в Херсонській області», за №622 від 25.10.2007р. «Про ліквідацію внаслідок лісових пожеж і відновлення лісів у Херсонській області», за №712 від 22.11.2007р. «Про стан розробки та заліснення згарищ в Херсонській області», за №37 від 11.12.2007р. «Про стан розробки та заліснення згарищ в Херсонській області», начальникам обласних управлінь в тому числі і Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства було зобов'язано: забезпечити розробку пройдених пожежею лісових масивів в лісгоспах Херсонської області та перевезення заготовленої деревини до дороги з твердим покриттям силами та засобами підприємств підпорядкованих відповідним обласним управлінням лісового та мисливського господарства (в тому числі і позивача, враховуючи наказ №133 від 31.10.19919р. (т.1, а.с.130-131) в термін до 01.04.2008р., надати допомогу в придбанні пально-мастильних матеріалів та запасних частин, забезпечити проживання та харчування необхідної кількості робітників та розміщення техніки для розробки згарищ за рахунок коштів лісогосподарських підприємств, вирішити питання щодо додаткового залучення робітників та матеріально-технічних ресурсів з метою забезпечення виконання робіт з розробки згарищ, організувати направлення лісовозного транспорту та засобів навантаження деревини у Херсонську область для вивезення на проміжні склади заготовленої на згарищах деревини; забезпечити до 01.03.2008р. поетапне виконання по мірі очистки лісосік від порубкових залишків та деревини завдання з обробітку ґрунту для створення лісових культур на згарищах.
На виконання вказаних наказів та листів Державного комітету лісового господарства України та Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства (т.1, а.с.139,140143-145), ДП «Роменське лісове господарство» в числі інших лісгоспів України уклало договори підряду на розробку згарищ №66 від 22.10.2007р., №07-13/199 від 22.10.2007р., про надання послуг по підготовці ґрунту під посадку лісових культур за№85 від 01.02.2008р. на суму 79809грн.66коп., про вивезення заготовленої лісопродукції від розроби згарищ на проміжні склади та завантаження на транспорт для подальшої реалізації за№103 від 10.01.2008р. (т.1,а.с.146-156).
Разом з тим, відповідно до протоколу засідання колегії Державного комітету лісового господарства України № 57 від 30.11.2007р. (т.1, а.с.137-138), оскільки підприємства Херсонського обласного управління не мають достатньої ресурсної бази, через обмежені власні кошти та масштаб стихії, Державний комітет лісового господарства України рекомендував суму витрат, що перевищує 51,80грн. віднести на збитки підприємства і в подальшому списати за рахунок чистого прибутку, резервного капіталу, або іншого капіталу.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999р. безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Позивачем вживались заходи щодо повернення дебіторської заборгованості з ДП «Голопристанське лісомисливське господарство», шляхом надсилання претензій від 16.06.2009р. та від 24.11.2009р. (т.1, а.с.156,157, т.3, а.с.12), однак, ДП «Голопристанське лісомисливське господарство» відзивами від 28.12.2009р. та за №05-б (т.1, а.с.158, т.3, а.с.16) повідомило, що ними лише частково в рахунок наявної заборгованості було перераховано на користь позивача суму в розмірі 25000грн. в іншій частині боргу даний контрагент претензію не визнавав. Також, як встановлено в судовому засіданні ДП «Голопристанське лісомисливське господарство» через відсутність коштів на погашення боргу, вчиняє дії по поступовому списанню (враховуючи значну суму кредиторської заборгованості) кредиторської заборгованості по лісгоспам (т.3, а.с.189). У зв'язку з цим, на переконання суду, враховуючи вимоги п.20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.99р. №318, та відзиви боржника, а також приймаючи до уваги протокол засідання колегії Державного комітету лісового господарства України № 57 від 30.11.2007р.(т.1, а.с.137-138) підприємство позивача мало право включити до інших операційних витрат суму безнадійної дебіторської заборгованості, що рахується по ДП «Голопристанське лісомисливське господарство» в розмірі 46690грн. 22коп. (т.3, а.с.15).
Також в судовому засіданні встановлено, що позивачем проводилась претензійна робота стосовно повернення заборгованості з Пустовійтівської сільської ради в розмірі 12289грн.96коп. за надані автопослуги та поставлену лісопродукцію та з ТОВ «Черкаський ДОК» за поставлену фансировину (т.2, а.с.136-137) в сумі 2040грн. 80коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи претензіями (т.1, а.с.159,160,т.3, а.с.12, т.2, а.с.135). В той же час судом не приймаються доводи позивача на обґрунтування його позиції щодо не звернення ним у встановлений строк позовної давності до суду з позовами про стягнення простроченої заборгованості з ТОВ «Черкаський ДОК» в сумі 2040грн. 80коп., з Пустовійтівської сільської ради в розмірі 12289грн.96коп. та невжиття претензійно-позовної роботи з метою стягнення заборгованості з ПП ОСОБА_9 та ПП ОСОБА_4, з підстав відсутності коштів на сплату судового збору, оскільки ДП «Роменське лісове господарство» не позбавлений був можливості звернутись до прокуратури за захистом своїх прав з метою подальшого звернення органом прокуратури відповідних позовів до суду в інтересах ДП «Роменське лісове господарство».
Разом з тим, з огляду на те, що пункт 5 оскаржуваної Вимоги зобов'язував позивача у подальшому не допускати порушень Цивільного кодексу України, своєчасно проводити претензійно-позовну роботу та подання матеріалів до суду з метою недопущення втрат, тобто, відповідач робить припущення щодо можливого порушення з боку позивача приписів Цивільного кодексу України в майбутньому, однак в той же час встановлює строк виконання вимоги для інформування про виконання вимоги та вжиті заходи щодо їх реалізації до 13 січня 2012р. (т.1, а.с.96) що, на переконання суду, робить неможливим виконання вимоги і в цій частині, оскільки вимога повинна бути наслідком чинного правового регулювання, а ця частина вимог спрямована на майбутнє зобов'язання позивача вчиняти певні дії, які на момент розгляду даної справи позивачем здійснені не були. Тому оскаржувана Вимога в цій частині також не може відповідати приписам ч.3 ст.2 КАС України, у зв'язку з чим позовні вимоги про її скасування в даній частині також підлягають задоволенню.
Що стосується пункту 6 Вимоги (т.1, а.с.93), сформованого у зв'язку з встановленими порушеннями викладених в акті ревізії (т.1, а.с.84-86), в ньому зазначено, що в порушення вимог п.4 діючого Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства та для створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг, затвердженого постановою Кабінету Міністра України від 21.02.2007р. №253 (далі - Порядок КМУ від 21.02.2007р. №253), Паспорту бюджетних програм на 2009р. затвердженого спільним наказом Державного комітету лісового господарства і Міністерства фінансів України від 19.03.2009р. №69/432 (т.1, а.с.198-208), Паспорту бюджетних програм на 2010рік, затвердженого спільним наказом Державного комітету лісового господарства України і Міністерства фінансів України від 22.06.2010р. №194/546 (т.1, а.с.181-197), Паспорту бюджетних програм на 2011рік, затвердженого спільним наказом Державного агентства лісових ресурсів України і Міністерства фінансів України від 25.02.2011р. №33/282 (т.1, а.с.161-180), та внаслідок недотримання вимог ч. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. № 2542-ІІІ та ч. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. №2456-УІ, підприємством позивача витрачено бюджетні кошти на заліснення земель та на оплату робіт по догляду за лісовими культурами на земельних ділянках, на які у ДП «Роменське лісове господарство» відсутні правоустановчі документи, та які не віднесено до земель лісового фонду в розмірі більшому, ніж 10 відсотків від виділених бюджетних асигнувань, внаслідок чого зайво витрачено бюджетних коштів в сумі 265440,00 грн., у зв'язку з чим відповідач вимагав:
- вжити правові заходи по поверненню коштів до державного бюджету в сумі 265440,00 грн.;
- для недопущення в подальшому використання бюджетних коштів всупереч законодавству, прискорити виготовлення державних актів на право використання земельних ділянок, які в даний час не віднесено до земель лісового фонду, та на яких заплановано проведення робіт; витрачання бюджетних коштів на заліснення земель, на оплату робіт по створенню захисних лісових насаджень та полезахисних смуг та робіт по догляду за лісовими культурами здійснювати у відповідності до вимог ст. 82 Лісового кодексу України, ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, діючого Порядку КМУ від 21.02.2007р. №253 та інших чинних розпорядчих чи нормативних документів, не допускати порушень Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. №2456- УІ щодо використання бюджетних коштів (т.1, а.с.93).
Дійсно паспортами бюджетної програми за КПКВ 1901070 на 2009, 2010 та 2011 роки (т.1, а.с.161-208) визначено конкретне завдання та напрями використання бюджетних коштів, що мають забезпечити досягнення мети, а саме забезпечення подолання основних дестабілізуючих факторів екологічної ситуації - ерозії ґрунтів та виснаження річок, шляхом створення захисних лісових насаджень на невкритих лісовою рослинністю землях лісового фонду і не угіддях, що вийшли з сільськогосподарського використання: пісках, ярах, балках, кам'янистих землях, крутосхилах, згарищах.
При цьому з метою збалансованого розвитку лісового господарства країни, спрямованого на посилення екологічних та економічних функцій лісів в умовах реформування сільгосппідприємств та прийняття нового земельного законодавства, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 року № 58 затверджено Державну програму «Ліси України на 2002-2015 роки». На основі Державної програми було розроблено регіональну програму «Ліси України - Сумська область на 2010-2015 роки» та затверджено рішення Сумської обласної ради від 15.10.2010 року (т.2, а.с.150-161).
Одним із основних напрямків даної Програми є збільшення лісистості України за рахунок захисного лісорозведення. Обласним управлінням лісового та мисливського господарства розроблялись бюджетні запити на отримання коштів з державного бюджету для виконання робіт по створенню нових лісів, які затверджувалися Державним комітетом лісового господарства України. У зв'язку з цим в бюджетних запитах у 10 пункті підприємство позивача згідно назви державної цільової програми «Ліси України» було зазначено короткий зміст заходів, згідно якого планувалось створення захисних лісових насаджень та полезахисних смуг на землях недержавного лісового фонду (т.1, а.с.161-208).
Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства та для створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007р. № 253.
В ході ревізії було встановлено, що підприємством позивача на порушення п.4 вказаного Порядку та ч. 8 ст.7 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. та ч.8 ст. 7 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р., були витрачені кошти в розмірі 265440,00грн. на заліснення земель та на оплату робіт по догляду за лісовими культурами на земельних ділянках, на які у ДП «Роменське лісове господарство» відсутні правоустановчі документи (т.1, а.с.85, т.3, а.с.17-22,т.2, а.с.141-150).
Разом з тим, на переконання суду відповідачем помилково до вказаних відносин застосовано п.4 Порядок КМУ від 21.02.2007р. №253, відповідно до якого невідкладні заходи, пов'язані із захисним лісорозведенням, зокрема захистом деградованих і малопродуктивних земель сільськогосподарського та іншого призначення, використання яких є екологічно небезпечним, здійснюються на підставі звернень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування і висновків територіальних органів Мінприроди. На зазначені цілі може бути спрямовано до 10 відсотків загальної суми коштів за бюджетною програмою. Дані приписи регулюють відносини з приводу звернення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування і наявності висновків територіальних органів Мінприроди до підприємств щодо вжиття невідкладних заходів, пов'язані із захисним лісорозведенням, зокрема захистом деградованих і малопродуктивних земель сільськогосподарського та іншого призначення, використання яких є екологічно небезпечним і саме в такому випадку на зазначені цілі може бути спрямовано до 10 відсотків загальної суми коштів за бюджетною програмою.
Згідно ч. 8 ст.7 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. та ч.8 ст. 7 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. бюджетна система України ґрунтується , зокрема на принципі цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
При цьому в судовому засіданні встановлено, що державні кошти, отримані підприємством позивача згідно паспортів бюджетної програми за КПКВ 1901070 на 2009, 2010 та 2011 роки (т.1, а.с.161-208) були витрачені на виконання робіт із захисного лісорозведенням за цільовим призначенням, на роботи, пов'язані зі створенням нових лісів та виготовлення проектів консервації земель під заліснення, у відповідності до регіональної програми «Ліси України - Сумська область на 2010-2015 роки», затвердженої рішенням Сумської обласної ради від 15.10.2010 року (т.2, а.с.150-161), на землях, на яких органами виконавчої влади та місцевого самоврядування були прийняті відповідні рішення щодо виділення земельних ділянок для заліснення (т.2, а.с.162-206, т.3, а.с.237). 03.05.2012р. позивачем з ДП «Сумигеодезкартографія» було укладено договір на виконання робіт (послуг) по виготовленню технічної документації для складання і видачі документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою (т.4, а.с.201).
Крім того, варто зазначити, що за змістом повноважень, що викладені у Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» функція контролю за використанням земель належить до компетенції органів виконавчої влади із земельних ресурсів, про що також зазначалось і в листі Контроль-ревізійного управління в Сумській області від 10.06.2009р. (т.3, а.с.229), в якому зобов'язано було начальників відділів Контроль-ревізійного управління виключити такі порушення із звітності про результати контрольно-ревізійної роботи та доручено відкликати вимоги про відшкодування витрат на заліснення земельних ділянок, на які відсутні акти на право постійного користування.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана вимога в цій частині також не може бути законною та відповідати ч.3 ст. 2 КАС України, а тому в цій частині підлягає скасуванню, тим паче, що відповідачем не конкретизовано, які саме правові заходи повинно вжити підприємство позивача для поверненню коштів до державного бюджету, а вимога, спрямована на майбутнє - в подальшому не допускати порушень Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. №2456- УІ щодо використання бюджетних коштів з встановленим строком виконання вимоги до 13 січня 2012р. (т.1, а.с.96) робить неможливим виконання вимоги в цій частині.
Щодо пункту 8 Вимоги, (т.1, а.с.94), сформованого у зв'язку з встановленими порушеннями викладених в акті ревізії (т.1, а.с.38-49), в ньому зазначено, що в порушення умов договорів та додатків до них, підприємством позивача перераховувалися кошти ДП «Укрлісконсалтинг» по трьох укладених договорах, на оплату послуг, виконання яких документально не підтверджене в сумі 103630,05грн., а саме: без документального підтвердження отримання маркетингових послуг, передбачених умовами договору - в сумі 4412,00грн., не виконання надавачем «послуг зобов'язань, передбачених умовами договору, кінцева мета якого не досягнута, та списання дебіторської заборгованості з обліку - в сумі 76220,85грн., без документального підтвердження фактів виконання робіт (надання послуг) при підготовці документів на виготовлення Сертифікатів - в сумі 22997,20грн. та, внаслідок віднесення сум перерахованих коштів на витрати підприємства, втрачено контроль за повним виконанням ДП «Укрлісконсалтинг» зобов'язань, передбачених умовами договорів та розмір заподіяної шкоди (збитків) підприємству склав в сумі 103630грн. 05коп., у зв'язку з чим відповідач вимагав:
- провести претензійно-позовну роботу відносно ДП «Укрлісконсалтинг» щодо повного, відшкодування зайво сплачених підприємством коштів в сумі 103630,05грн., у подальшому здійснювати контроль за повним виконанням виконавцями зобов'язань, передбачених умовами договорів, не допускати порушень вимог Господарського кодексу України, п. п. 6, 7 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.
Вказана вимога була сформована, зокрема, у зв'язку з виявленням відповідачем в порушення ч. 2, ст. 193 Господарського кодексу України, п. п. 6, 7 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за № 27/4248. Так, відповідно до ч.2 ст. 198 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом пунктів 6,7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.01.2000р. №27/4248 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені
Відповідач стверджує, що на порушення вказаних вимог чинного законодавства позивачем були перераховані кошти та списано дебіторську заборгованість без документального підтвердження отримання маркетингових послуг без документального підтвердження фактів виконання робіт (надання послуг) при підготовці документів на виготовлення Сертифікатів.
Однак, суд не може погодитись з даними висновками відповідача, виходячи з наступного. Відповідно до ст. ст. 626, 627 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Також згідно Тимчасового порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1260, та наказу Державного комітету лісового господарства України «Про затвердження форми Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій та Інструкції щодо заповнення форми Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій» від 07.09.2007р. №528, сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів видаються обласними управліннями лісового та мисливського господарства України. Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій (надалі Сертифікат) є обов'язковим документом під час здійснення експорту лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.
Законом України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» визначено, що реалізація суб'єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів, та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених ст.2 цього Закону, допускається за наявності Сертифікату про походження лісоматеріалів (ст.3).
Крім того, п.11 розділу 6 Програми боротьби з контрабандою та порушенням митних правил на 2008-2009рооки, затвердженої Указом Президента України від 04.03.2008 р. № 195, передбачено забезпечити створення та запровадження органами державної митної служби та іншими органами державної влади комплексної системи електронного документообігу дозвільних документів на здійснення зовнішньоекономічних операцій, передбачивши уніфікацію таких документів.
На виконання зазначеного Указу Президента України уповноваженими представниками Держкомлісгоспу України та Державної митної служби України затверджено Протокол погодження реквізитів та способу обміну інформацією між Державною митною службою України та Державним комітетом лісового господарства України № 3 від 28.01.2009 р. (т.2, а.с.16-17). Відповідно до зазначеного Протоколу Державний комітет лісового господарства України надає (через уповноважену особу та у спосіб визначений цим Протоколом) Державній митній службі України на постійній, безоплатній основі у електронному вигляді інформацію щодо виданих дозвільних документів на здійснення зовнішньоекономічних операцій.
Сторони погодилися, що від імені Держкомлісгоспу України, відповідальною особою за надання інформації, визначеної Протоколом, визначено Державне підприємство «Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції» (відповідно до наказу - Держкомлісгоспу України від 30.04.2010 № 131 Державне підприємство «Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції» реорганізоване шляхом приєднання до Державного підприємства «Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики» (т.3, а.с.241-242).
Відповідно до наказу Держкомлісгоспу України «Щодо врегулювання окремих питань роботи по видачі Сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлення з них 1 лісоматеріалів» від 16.12.2008 р. № 339 Державне підприємство « Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісо продукції » забезпечує постійне ведення електронного документообігу (реєстр Сертифікатів) на здійснення зовнішньоекономічних операцій і надання відповідної інформації Держкомлісгоспу та Державній митній службі України. (т.3, а.с.238).
У відповідності до вказаних норм законодавства, ДП «Роменське лісове господарство» уклало із ДП «Укрлісконсалтинг» договір №18-242с від 16.07.2010р. (т.1, а.с.226-227) про виконання робіт з перевірки та підготовки матеріалів для оформлення «Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій». Умовами договору передбачено, що ДП «Укрлісконсалтинг» (виконавець) виконує роботи з перевірки та підготовки матеріалів для оформлення Сертифікату, а також перевіряє документи замовника, розглядає та передає їх Управлінню лісового та мисливського господарства. У разі недостовірності поданих на перевірку документів надає замовнику відповідні висновки (п.2 договору).
Оплата наданих послуг в розмірі 22997грн. 20коп. відбувалась на підставі укладеного Договору та його виконання підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (т.2 а.с.228-238).
Також у відповідності до вказаних вище норм законодавства, ДП «Роменське лісове господарство» уклало із ДП «Укрлісконсалтинг» договір №СМ-138 від 01.11.2010р. та додаткова угода до нього (т.1, а.с.239-250) про виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обліку деревину.
В додатку 1 до договору зазначено опис та умови виконання робіт, що включає в себе декілька рівнів. (т.1, а.с.244-247). Додатком № 2 до Додаткової угоди №1 до Договору, визначено перелік робіт, які виконавець виконує у 2011році, а саме виконання робіт І та II рівня, які полягають безпосередньо у інформаційному, організаційному та аналітичному забезпеченні впровадження галузевої електронної мережі. При цьому термін дії Додаткової угоди №1 визначено з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2011 року, тобто роботи передбачені І та II етапами договору виконуються на протязі 2011 року.
Оплата наданих послуг в розмірі 76220грн. 85коп. відбувалась на підставі укладеного договору та його виконання підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (т.2 а.с.1-8).
22.05.2008р. був укладений договір за №18-241 (т.1, а.с.209-213), предметом якого було надання комплексу маркетингових послуг, визначених в п.1.2 договору, в тому числі проводити маркетингові дослідження ринку лісопродукції та деревообробної галузі, вивчати і аналізувати попит на внутрішньому та зовнішньому ринках лісопродукції; вибирати оптимальні варіанти (співвідношення ціни, якості і термінів постачання) для укладання зовнішньоекономічних контрактів та договорів поставки обумовленої лісопродукції.
Оплата наданих послуг в розмірі 4412грн. відбувалась на підставі укладеного Договору та його виконання підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (т.1 а.с.214-215).
Крім того, на підтвердження виконання укладених договорів позивачем надано, зокрема, перелік інформаційно-аналітичних матеріалів та технічної документації по методичному забезпеченню технологічних процесів системи електронного обліку деревини складеного ДП «Укрлісконсалтинг» на виконання умов договору №СМ-138 від 01.11.2010р. (т.4, а.с.1,т.3, а.с.248-250), витяг з журналу рахунків та заявок на видачу Сертифікатів (т.4, а.с.2-22), копії виписок банку на оплату наданих послуг та рахунків-фактур (т.4, а.с.23-53), надано розроблені інформаційно-аналітичні матеріали №1 «Лісові ресурси України, розроблених ДП «Укрлісконсалтинг» на виконання умов договору (т.4, а.с.54-141), копія зразка сертифікату та відповідного сигнального листка, що складається під час виконання умов договору №18-242с від 16.07.2010р. (т.4, а.с.196,197), копію акта приймання передачі вузлової базової станції ПК на виконання умов договору №СМ-138 від 01.11.2010р. (т.3, а.с.243) та видаткові накладні на оптичні носії інформації (т.3, а.с.244-247), копію супровідного листа від 25.06.2008р. до бюлетеню з додатками на підтвердження виконання умов договору від 22.05.2008р. за №18-241 (т.4, а.с.211-221).
Тому твердження відповідача про те що роботи з перевірки та підготовки матеріалів для оформлення Сертифікатів походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій та про безпідставне перерахування коштів та списання дебіторської заборгованість без наявності документального підтвердження отримання маркетингових послуг та без документального підтвердження фактів виконання робіт (надання послуг) при підготовці документів на виготовлення Сертифікатів є безпідставним та спростовується зазначеними дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, а тому оскаржувана вимога в цій частині також не може бути законною та відповідати ч.3 ст. 2 КАС України, а тому в цій частині підлягає скасуванню.
Що стосується пункту 9 Вимоги (т.1, а.с.94-95), сформованого у зв'язку з встановленими порушеннями викладених в акті ревізії (т.1, а.с.59-60), в ньому зазначено, що ревізією дотримання граничного обсягу, встановлених законодавством окремих витрат, в частині надання благодійної та спонсорської допомоги, встановлено, що в порушення ч.9 ст.75 Господарського кодексу України підприємством позивача у 2009-2011 роках надано благодійної та спонсорської допомоги в розмірах, що перевищують суми, які затверджені фінансовими планами, без проведення розрахунку таких витрат, без дозволів та погодження з Державним комітетом лісового господарства України та без дозволів та погодження з Державним агентством лісових ресурсів України в сумі 56998грн. 23коп., що призвело до матеріальної шкоди на зазначену суму (т.3, а.с.173-176), у зв'язку з чим Держфінінспекція в Сумській області вимагає при складанні, затвердженні фінансових планів та при внесенні змін до них, дотримуватися встановлених граничних сум на благодійну та спонсорську допомоги, передбачених вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006р. №1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів», в подальшому при наданні благодійної та спонсорської допомоги не допускати порушень вимог Господарського кодексу України.
Задовольняючи позовні вимоги в ці частині суд зазначає, що відповідно до чч.1, 9 ст.75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік. Розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів.
Підпунктом «в» пп.2 пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» від 29.11.2006р. №1673 передбачено, що сума витрат на благодійну, спонсорську та іншу допомогу суб'єктів господарювання, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків, повинна бути у розмірі не більш як 1 відсоток обсягу чистого прибутку (за результатами попереднього звітного року). У разі виникнення об'єктивної потреби у плануванні зазначених витрат понад визначені граничні розміри та/або за відсутності чистого прибутку їх обсяг встановлюється за рішенням органу, уповноваженого управляти майном (корпоративними правами) суб'єкта господарювання, відповідно до поданого суб'єктом розрахунку таких витрат, за погодженням з органами, уповноваженими затверджувати фінансові плани.
При цьому, як вже зазначалось ДП «Роменське лісове господарство» входить до складу Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства і підпорядковується Державному агентству лісових ресурсів України, яке є органом управління майном, що підтверджується статутом підприємства (т.1, а.с.24-29).
Відповідно до Положення про обласні управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 04.07.2007р. за №223, обласні управління лісового та мисливського господарства підпорядковуються Державному комітету лісового господарства України та є його територіальними органами.
До повноважень обласного управління лісового господарства входять координація діяльності підприємств, організацій та установ, що належать до сфери управління Держкомлісгоспу (підпункт 2 пункту 5 Положення), відповідно до підпункту 3 пункту 5 цього Положення здійснює державний контроль за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства, а також з ведення мисливського господарства та полювання і технічної документації з цих питань.
Відповідно до пункту 5.2 Статуту позивача, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Пунктом 5.4 Статуту зазначено, що відчуження засобів виробництва здійснюється за погодженням органу управління майном.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» благодійництво - це добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство.
Як встановлено в судовому засіданні, надання благодійної та спонсорської допомоги, у тому числі на суму 56998,23грн., здійснювалося відповідно до листів-дозволів органу управління майном - Державного агентства лісових ресурсів України, та за погодженням з Сумським обласним управлінням лісового і мисливського господарства (т.2, а.с.18-66). Крім того, як встановлено судом, необхідність у витратах на надання благодійної та спонсорської допомоги у фінансових планах, з урахуванням змін на 2009-2011р.р. була запланована відповідно до вказаних вище листів-дозволів Державного агентства лісових ресурсів України (т.2, а.с.207-218).
Таким чином, надання благодійної та спонсорської допомоги, у тому числі на суму 56998,23грн., здійснювалося у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю використання» від 29.11.2006р. №1673 і без порушень вимог ст.75 Господарського кодексу України, а тому оскаржувана вимога в цій частині також не може бути законною та відповідати ч.3 ст. 2 КАС України, а тому в цій частині підлягає скасуванню.
Що стосується пункту 10 Вимоги (т1, а.с.95) сформованого у зв'язку з встановленими порушеннями викладених в акті ревізії (т.1, а.с.75-76), в ньому зазначено, що проведеним співставленням цін на закупівлю пального, здійсненого підприємством без проведення процедур закупівель, з цінами, викладеними в інформації Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області (т.2, а.с.219-221, т.3, а.с.57-60-73) встановлено, що, в порушення п. 5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. №921 та ч.1 ст.2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010р. № 2289-VI, внаслідок закупівлі пального понад граничні суми, дозволені законодавчими документами, без проведення процедур закупівель, в деяких випадках на протязі всього періоду, що підлягав ревізії, здійснювалося придбання пального за завищеними цінами, внаслідок чого зайво витрачено кошти підприємства та розмір матеріальної шкоди (збитків) склав у сумі 12269,89 гривень, у зв'язку з чим відповідач вимагав у річних планах закупівель та фінансових планах підприємства передбачати планові витрати на закупівлю товарів та для недопущення в подальшому аналогічних порушень, процедури державних закупівель здійснювати у відповідності до Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Відповідно до п. 5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. №921 (тут і далі - чинної на час виникнення спірних правовідносин) це Положення застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) становить не менше ніж 100 тис. гривень, а робіт - 300 тис. гривень.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010р. цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (в будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень.
Разом з тим, в судовому засідання не знайшов своє підтвердження факт придбання позивачем на порушення зазначених норм, пального за завищеними цінами, та зайве витрачання коштів підприємства у сумі 12269,89 гривень. Оскільки як вбачається з наданим позивачем реєстрів (т.2, а.с.67-73) та видаткових накладних (т.4, а.с.142-195), відхилення вартості закупленого пального від середньої вартості за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. складає (-53782,65грн.(т.2, а.с.70), за період з 01.01.2011р. по 01.08.2011р. відхилення вартості закупленого пального від середньої вартості складає (-47409,01грн.(т.2, а.с.73). Тобто вказані докази свідчать, що закупівля пального підприємством позивача проведена за вказані періоди за нижчою середньою ціною ніж середньообласні, що не було враховано відповідачем під час перевірки, а тому висновок про зайве витрачання підприємством позивача коштів на придбання палива є безпідставним, у зв'язку з чим оскаржувана вимога в цій частині також не може бути законною та відповідати ч.3 ст. 2 КАС України, а тому в цій частині підлягає скасуванню, тим паче, що вимога, спрямована на майбутнє - передбачати планові витрати на закупівлю товарів та для недопущення в подальшому аналогічних порушень, процедури державних закупівель здійснювати у відповідності до Закону України «Про здійснення державних закупівель» з встановленим строком виконання вимоги до 13 січня 2012р. (т.1, а.с.96) робить неможливим виконання вимоги в цій частині.
Що стосується пункту 11 Вимоги (т.1, а.с.95) сформованого у зв'язку з встановленими порушеннями викладених в акті ревізії (т.1, а.с.74-75), в ньому зазначено, що ревізією встановлено порушення п.5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. №921, та ч.1 ст.2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» підприємство позивача на протязі всього ревізуємого періоду, здійснював закупівлю товарів понад граничні суми, дозволені законодавчими документами, без проведення процедур закупівель на суму 2901196грн. 40коп., у зв'язку з чим відповідач вимагав закупівлю товарів здійснювати у відповідності до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Позивач обґрунтовуючи свою позицію зазначає, що на протязі 2009 року закупівля товарів проводилася без проведення тендерних процедур, як діяло Тимчасове положення про державні закупівлі, в якому не було визначено, що державні кошти включають в себе кошти підприємств, в 2010 році закупівля паливно-мастильних матеріалів планом проведення тендерних процедур не передбачалася, так як на протязі року здійснювалася закупівля на заправних станціях по талонах і наливом за цінами, які діяли на заправних станціях не вищими, ніж на заправних станціях м. Ромни, в 2010 році закупівля дроту - катанки проводилася без тендерних процедур, так як на початку року не планувалась закупівля катанки більше, ніж гранична сума 100 тис. грн., але ціна на катанку підвищувалася і сума закупівлі склала 213 тис.грн., закупівля товарів без проведення тендерних процедур на протязі 2010року та початку 2011року проводилася по необхідності, так як процедура закупівлі із застосуванням тендерних процедур затяжна, а підприємству ці товари потрібні кожного дня, по закупівлі товарів у 2011 році в річному плані закупівель було заплановано придбання паливно-мастильних матеріалів, катанки та послуг у лісовому господарстві, були проведені відповідні процедури, але торги не відбулися.
Виходячи з вказаних доводів, підприємство позивача само визнає факт вчинення ними закупівлю товарів понад граничні суми, дозволені законодавчими документами, без проведення процедур закупівель, вказане підтверджується і дослідженими доказами, наданими самим позивачем (т.2,а.с.222-250), а тому суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно було встановлено порушення вимог п.5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. №921, та ч.1 ст.2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та встановлено факт здійснення закупівлі товарів понад граничні суми, на загальну суму 2901196грн. 40коп. без проведення тендерних процедур. При цьому посилання позивача на Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008р. №274, на обґрунтування відсутності з їх боку дій по вчиненню тендерних процедур в 2009р. є безпідставним, оскільки дане Положення втратило чинність 22 жовтня 2008р. на підставі Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. №921.
Разом з тим, з огляду на те, що пункт 11 оскаржуваної Вимоги зобов'язував позивача у подальшому закупівлю товарів здійснювати у відповідності до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель», тобто, відповідач робить припущення щодо можливого порушення з боку позивача приписів вказаного закону, однак в той же час встановлює строк виконання вимоги для інформування про виконання вимоги та вжиті заходи щодо їх реалізації до 13 січня 2012р. (т.1, а.с.96), що, на переконання суду, робить неможливим виконання вимоги і в цій частині. Вимога повинна бути наслідком чинного правового регулювання, а ця частина вимог спрямована на майбутнє зобов'язання позивача вчиняти певні дії, які на момент розгляду даної справи позивачем здійснені не були, а тому оскаржувана Вимога в цій частині не може відповідати приписам ч.3 ст.2 КАС України, у зв'язку з чим позовні вимоги про її скасування в даній частині також підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Державна фінансова інспекція у Сумській області, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності пунктів 3,4,5,6,8,9,10,11 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м. Ромнах і Роменському районі, викладеної у листі за №16-14/1304 від 14.12.2011р.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення розрахунків розмірів заподіяних збитків в ході ревізії фінансово - господарської діяльності ДП «Роменське лісове господарство» за період з 01.01.2009року по 31.07.2011року, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідно до Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. № 550, у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб. З огляду на вказане, Держфінінспекція має право проводити розрахунки заподіяної матеріальної шкоди, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов державного підприємства "Роменське лісове господарство" до Державної фінансової інспекції в Сумській області про визнання протиправними дії та скасування в частині вимогу -задовольнити частково.
Скасувати пункти 3,4,5,6,8,9,10,11 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м. Ромнах і Роменському районі, викладеної у листі за №16-14/1304 від 14.12.2011р.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) І.Г. Шевченко
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко
Повний текст постанови складено 14.05.2012 року.