Справа № 1570/3036/2012
25 червня 2012 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Потоцької Н.В.
при секретарі Паровенко І.П.
за участю сторін:
представника позивача Олєйникова Є.О.
представника відповідача Панчошака О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо закриття провадження у справі позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРАНС 2000»до управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРАНС 2000»до управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії.
В судовому засіданні 25.06.2012 року судом поставлене на обговорення питання про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що заявлений позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, з огляду на рішення Конституційного суду України № 19-рп/2011 від 14.12.2011 року.
Представник позивача заперечував проти закриття провадження по справі, оскільки предметом розгляду даної справи є зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій, а саме: проведення перевірки суб'єкта господарської діяльності згідно направлення № 31 -238 нп, виданого 11.05.2012 року, а отже ця вимога підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Представник відповідача підтримав поставлене на обговорення питання, зазначивши, що згідно відповіді отриманої з УДСБЕЗ в Одеській області від 25.05.2012 року за № 3/3913, матеріали перевірки законності здійснення фінансово -господарської діяльності ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000»направленні за територіальністю до Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.
Вислухавши думку учасників судового процесу, суд приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України.
Відповідно до п.4.2 Рішення Конституційного суду України № 19-рп/2011 від 14.12.2011 р., завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 КАС України). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України). Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).
Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
В судовому засіданні встановлено, що 17.05.2012 року за вих. № 3/3675 матеріали перевірки фінансово -господарської діяльності ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000», були направлені за територіальністю до Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.
Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 КПК України). Положення КПК України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлено в нормах кримінального права.
За статтею 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані: приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню (частина перша); не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу, відмовити в порушенні кримінальної справи, направити заяву або повідомлення за належністю (частина друга); вжити всіх можливих і необхідних заходів реагування у зв'язку з такими заявами і повідомленнями (частини третя, четверта, п'ята).
У статтях 110, 234, 236 КПК України йдеться про оскарження в суді рішень чи дій органів дізнання, слідчого, прокурора, які вони постановили чи вчинили уже під час провадження у кримінальній справі. Суб'єкти, визначені в цих нормах, є носіями спеціальних владних процесуальних повноважень і тому виконують функції, обумовлені завданнями кримінального судочинства.
Здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому, перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. До того ж імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.
Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що з метою реалізації положень статті 55 Конституції України та недопущення обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого КПК України.
Конституційний Суд України у рішенні № 19-рп/2011 вирішив, що положення статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України в аспекті конституційного звернення і конституційного подання та в системному зв'язку з положеннями частини другої статті 55 Конституції України, частини третьої статті 110,частини п'ятої статті 234, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти так, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, Рішенням Конституційного суду України № 19-рп/2011 від 14.12.2011 р. суд, -
Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРАНС 2000»до управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.
Суддя /підпис/ Потоцька Н.В.
Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРАНС 2000»до управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
.