Категорія №10.1
Іменем України
20 червня 2012 року Справа № 2а/1270/4444/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Колесніковій Я.А.,
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест-Екологія» про стягнення заборгованості, -
08 червня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест-Екологія», у якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 63265,54 грн., у тому числі: нарахованих штрафних санкцій - 2321,34 грн., пені - 60944,20 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Промінвест-Екологія» зареєстровано в УПФУ в м. Краснодоні та Краснодонському районі, як страхувальник та платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За відповідачем рахується заборгованість у сумі 63265,54 грн., у тому числі: нарахованих штрафних санкцій - 2321,34 грн., пені - 60944,20 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника внесків та рішенням № 6 від 01.03.2012.
У зв'язку з тим, що боржником не своєчасно сплачувались страхові внески УПФУ в м. Краснодоні та Краснодонському районі до боржника було застосовано фінансові санкції: рішення № 6 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування страхувальником страхових внесків від 01.03.2012 на суму 63265,54 грн. Рішення направлено рекомендованим листом з повідомленням та отримано боржником 06.03.2012, про що свідчить відмітка про отримання на поштовому повідомленні. Суми боргу відповідачем відповідно до рішення не оскаржені у визначений законодавством термін, заборгованість у добровільному порядку не сплачено.
Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності (а.с.18).
Відповідач явку свого повноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.15), правом надати заперечення на позов не скористався.
З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу за відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з огляду на таке.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінвест-Екологія» як юридична особа 07.12.1998 за № 1 365 145 0000 004886, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.4).
Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, перебуває на обліку в УПФУ в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (а.с.5).
Рішенням № 6 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування страхувальниками страхових внесків від 01.03.2012 до ТОВ «Промінвест-Екологія» застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2321,34 грн. та нараховано пеню в розмірі 60944,20 грн.
Рішення направлено рекомендованим листом з повідомленням та отримано боржником 06.03.2012, що підтверджено листом центру поштового зв'язку № 9 від 19.04.2012 № 09-02-33 (а.с.8).
Доказів оскарження відповідачем вказаного рішення суду не надано та воно вважається узгодженим та таким, що підлягає виконанню.
Разом з тим, суд вважає за потрібне зазначити таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, було визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який регулював відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
До 01 січня 2011 року нормами п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було передбачено обовязок страхувальника щодо нарахування, обчислення і сплати в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків.
Частиною 8 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчим органам Пенсійного фонду було надано повноваження на недоїмку нараховувати пеню з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду мали право за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладати штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сумм та одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховувати пеню в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахованої за кожний день прострочення платежу.
Згідно з ч.13 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику.
Разом з тим, суд вважає за потрібне зазначити, що Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2011 року, до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» внесено зміни та, серед інших, виключено ст.17 та ч.8, ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, обов'язок позивача, як страхувальника, своєчасно сплачувати страхові внески та відповідальність за невиконання цього обов'язку була встановлена чинним законодавством України до 01.01.2011.
Як встановлено у судовому засіданні відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій до позивача 01.03.2012 на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто у період, коли вказані норми Закону втратили чинність, а відтак, не підлягали застосуванню.
Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що п.7 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Оскільки штрафні санкції нараховані відповідачем вже після 01.01.2011, суд приходить до висновку, що перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на дані правовідносини не розповсюджуються.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем безпідставно прийнято рішення № 6 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування страхувальниками страхових внесків від 01.03.2012 до ТОВ «Промінвест-Екологія» застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2321,34 грн. та нараховано пеню в розмірі 60944,20 грн., а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Позивач відповідно до п.18 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 20 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, п.7 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд
У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест-Екологія» про стягнення заборгованості, - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 25 червня 2012 року
Суддя К.О. Пляшкова