Категорія №10.1
Іменем України
20 червня 2012 року Справа № 2а/1270/1238/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого: Яковлева Д.О.
при секретарі: Житній Ю.С.,
в присутності сторін: від позивача - не з'явився,
від відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області про стягнення витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,
03 лютого 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (далі - УПФУ, позивач) звернулося до суду із позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (далі - ВВДФССНВ, відповідач) в якій позивач просив стягнути з відповідача витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у сумі 1904130,98 грн.
В обґрунтування позову УПФУ зазначило, що станом на 01.01.2012 року витрати по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання складають 1904130 грн. 98 коп. Вказані витрати звірені по особовим справам та узгоджені Управлінням Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області із Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області в актах щомісячної звірки, підписані відповідачем, у зв'язку із чим підлягають відшкодуванню відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого сумісною Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 №1105 та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування №16/98 від 14.01.1998. Враховуючи те, що відповідачем сума 1904130 грн. 98 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області не відшкодована, а також, відсутність відповіді на надіслану відповідачу скаргу, позивач просить стягнути на його користь з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області понесені витрати по виплаті пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 1904130 грн. 98 коп.
Ухвалою суду від 18 червня 2012 року було задоволено клопотання представника відповідача, замінено Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на його правонаступника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області.
У судове засідання 20.06.2012 представник позивача не з'явився, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу без його участі.
Відповідач Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Краснодоні Луганської області позов не визнав, про що подав до суду письмові заперечення проти адміністративного позову від 20.02.2012 та додаток до заперечень від 24.02.2012, у судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 1 Закону України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до ст.4 цього Закону в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Із змісту ч.4 ст.26 Закону України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ч.2 ст.24 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» вбачається: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика та відшкодувати понесені ним витрати.
Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (ст.12 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування).
Пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04 березня 2003 року № 5-4/4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697 (надалі - Порядок № 5-4/4), визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
У відповідності із п.4 Порядку № 5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Пунктом 5 Порядку № 5-4/4 визначено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Порядок № 5-4/4 не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення спірних сум.
Як вбачається з актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з серпня по грудень 2011 року, таблиць розбіжностей до них та (том.1, а.с.7-16, 124-125, 127-128, 130-131), Управлінням Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області виплачено пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у загальному розмірі 2282574 грн. 17 коп., Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області відшкодовано зазначені витрати в сумі 378443 грн. 19 коп. та не прийнято до заліку 1904130 грн. 98 коп.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV у разі смерті потерпілого, право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» п.1 частини першої ст.21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.
Згідно ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому, або особам, які перебували на його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (ст.38). При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються: а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків; б) батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; в) один з батьків, або чоловік (дружина), або дід, бабуся, брат чи сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8 років, і не працює; г) дід і бабуся - в разі відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати. Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку.
Всі правила цього Закону, що стосуються сімей померлих, відповідно поширюються (оскільки не обумовлено інше) і на сім'ї безвісти відсутніх, якщо безвісна відсутність годувальника засвідчена у встановленому порядку.
Статтею 39 визначено, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
З аналізу зазначених норм Законів вбачається, що основною умовою одержання щомісячних страхових виплат по втраті годувальника є володіння особою відповідними ознаками: непрацездатна, знаходилась на утриманні померлого.
Відшкодування сум пенсій та витрат з їх доставки провадиться відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок, нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за № 376/7697.
Пунктом 4 зазначеного Порядку відшкодування визначено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Порядком відшкодування не встановлено обмежень щодо періодів виплати пенсії які включаються до цього списку.
Згідно приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» для здійснення Фондом соціального страхування від нещасних випадків відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату пенсій, у зв'язку з втратою годувальника, дружина померлого саме на момент смерті годувальника повинна досягти 55 років, перебувати на утриманні, не працювати, або мати інвалідність, при цьому, факт знаходження на утриманні повинен бути доведений в установленому порядку.
Крім того, причинний зв'язок смерті годувальника з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має бути встановлений МСЕК у відповідності до Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15 листопада 2005 року № 606, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 грудня 2005 року за №1455/11735. Згідно п.2.1, п.2.2 вказаної Інструкції перелік МСЕК, на які покладаються функції щодо встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затверджується відповідним наказом Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської і Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державних адміністрацій. Для розгляду причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням, отруєнням або трудовим каліцтвом до МСЕК направляються відповідні документи постраждалих, у яких при житті було встановлено професійне захворювання (отруєння), трудове каліцтво, що спричинило стійку втрату професійної працездатності, та померлих після вступу в дію Закону України «Про охорону праці» (набув законної сили з 24 листопада 1992 року). Відповідно до п.2.4 Інструкції розгляд питання про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом проводять на підставі таких документів: направлення роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання (отруєння), або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України або лікарсько-консультаційної комісії лікувально-профілактичного закладу, суду чи прокуратури; свідоцтва про смерть або його копії; посмертного епікризу, завіреного адміністрацією ЛПЗ, в якому перебував на лікуванні, диспансерному нагляді померлий; оригіналу медичної карти амбулаторного хворого, з описом її змісту, зробленим ЛПЗ; копії протоколу патолого-анатомічного розтину з гістологічним дослідженням, затвердженої завідувачем патолого-анатомічного бюро, головним лікарем чи заступником головного лікаря з медичної частини або з поліклінічного розділу роботи, чи акта судово-медичного та судового гістологічного дослідження, затвердженого начальником обласного бюро (міського, районного відділення) судово-медичної експертизи (якщо вони були проведені); акта про нещасний випадок на виробництві, якщо був нещасний випадок; медико-експертної справи померлого (подається на підставі даних останньої довідки МСЕК про визначення інвалідності та/або відсотків втрати професійної працездатності, яку надають родичі померлого).
Що стосується позовних вимог в частині відшкодування виплат особам, які отримали каліцтво в державах СНД, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я або професійного захворювання застрахованої особи.
Згідно ст.2 Угоди «Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків», підписаної 09.09.1994 між частиною держав колишнього СРСР, відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.
Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.
Як вбачається з зазначеної норми Закону, вона регулює відносини, які є предметом спору у цій справі та пов'язані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.
Відповідно ст.1 Угоди «Про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення» від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, та в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, має Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо відшкодування витрат на виплату пенсій по інвалідності підлягають задоволенню в частині їх виплати: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за період з серпня по грудень 2011 року у загальному розмірі 2952 грн.
Що до позовної вимоги про відшкодування витрат на виплату у жовтні 2011 року пенсії по інвалідності ОСОБА_8, вона не підлягає задоволенню оскільки ОСОБА_8 призначена пенсія по втраті годувальника, доказів отримання інвалідності ОСОБА_8, позивачем не надано (том 1, а.с.159-164).
Не підлягають задоволенню позовні вимоги стосовно осіб, які отримували пенсію у зв'язку із втратою годувальника та відносно яких позивачем не надано доказів про їх навчання за денною формою відповідно до ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV. Такими особами є ОСОБА_9, ОСОБА_10,ОСОБА_11 (том 1, а.с.105-190).
Позовні вимоги про стягнення виплачених пенсій у зв'язку з втратою годувальника та витрат по їх доставці підлягають задоволенню в справах про виплату пенсій по втраті годувальника жінкам, яким станом на день смерті чоловіка було 55 років, відносно яких відповідачем не надані докази того, що вини працювали або не перебували на утриманні у чоловіків на момент смерті. Такими особами є ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 До вказаного висновку суд дійшов, враховуючи наступні обставини по справі.
Суд не погоджується із доводами відповідача стосовно фактичної відмови ОСОБА_17 від права на встановлення факту перебування на утримання у зв'язку із залишенням без розгляду за її заявою позовних вимог Краснодонським міськрайонним судом Луганської області. Зазначена ухвала суду про залишення без розгляду позовної заяви не вирішує по суті питання про встановлення факту перебування на утриманні (том 1, а.с.143).
Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування виплачених страхових виплат ОСОБА_20 та ОСОБА_21, враховуючи наступне.
Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 15.08.2011 року у справі за позовом ОСОБА_20 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про встановлення факту знаходження на утриманні та зобов'язання призначити та виплатити одноразову допомогу та щомісячні страхові виплати скасовано рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 03.06.2011 року. Судом постановлене нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_20 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про встановлення факту знаходження на утриманні та зобов'язання призначити одноразову допомогу як утриманцю у розмірі однорічного заробітку потерпілого та щомісячні страхові виплати на утриманця відповідно до закону (том 1, а.с.139-140).
Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 08.11.2011 року у справі за позовом ОСОБА_21 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про встановлення факту проживання однією сім'єю, перебування на утриманні та зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову допомогу, скасовано рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 13 вересня 2011 року в частині встановлення факту знаходження ОСОБА_21 на утриманні у ОСОБА_22, а також, в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_21 одноразову допомогу в розмірі однорічного заробітку ОСОБА_22, зобов'язання відповідача нарахувати та сплачувати ОСОБА_21 щомісячні страхові виплати у розмірі, встановленому законодавством, з моменту встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_22 з профзахворюванням, а саме - з 20.07.2010 року (том 1, а.с.137-138).
Суд не погоджується із твердженням відповідача стосовно незаконного призначення пенсій УПФУ ОСОБА_23 та ОСОБА_24, оскільки доводи відповідача про відсутність оригіналів актів про нещасний випадок, неналежний спосіб завірення копій актів, порушення при складені актів не можуть впливати на право фізичних осіб отримувати страхові виплати.
Даний висновок ґрунтується на тому, що стаття 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачає таку підставу для відмови у страхових виплатах як надання акту за формою Н-1, який складено з порушенням вимог. Крім того, недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що складалися, тобто є вірними по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним.
Таким чином, УПФУ призначає пенсію громадянам по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві на підставі необхідних документів для призначення пенсії, а відшкодування Фондом витрат управлінню проводиться на підставі актів та списків.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення витрат УПФУ на поховання, виплачених особам: ОСОБА_25І, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29Й, ОСОБА_30, ОСОБА_31 з огляду на таке.
Відповідно до пп.2.10 п.2 Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.11.2005 № 606, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.12.2005 за № 1455/11735 висновок про наявність або відсутність причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом оформляється довідкою у трьох примірниках, що використовується МСЕК за формою, що затверджується МОЗ України та видається: перший -установі, що надавала направлення до МСЕК, другий -відповідному відділенню виконавчої дирекції Фонду, третій -заявнику. Підставою є акт визначення причинного зв'язку смерті з профзахворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом.
Таким чином, судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом відповідно до вимог Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.11.2005 № 606.
Стосовно позовних вимог в частині відшкодування сум сплаченої позивачем державної адресної допомоги суд зазначає наступне.
Виплата державної адресної допомоги, відшкодування сум якої, в тому числі, складає розбіжності у розрахунках сторін, передбачена постановою КМУ від 26.03.2008 №265. Пунктом 1 постанови КМУ від 26.03.2008 №265 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
У п.2 Постанови КМУ від 26.03.2008 №265 зазначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Таким чином, підстави виплати щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої постановою КМУ від 26.03.2008 №265, безпосередньо не пов'язані з фактами нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.
Пунктом 4 Постанови КМУ від 26.03.2008 р. №265 встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
З набранням чинності Закону № 1105-XIV, обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, відповідно до підпунктів «г», «д» п.1 ст.21 зазначеного Закону покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, які формуються за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Тобто, з наведених законодавчих актів не вбачається обов'язок відповідача відшкодовувати виплачені позивачем суми державної адресної допомоги.
Вищезазначений Порядок від 04.03.2003 № 5-4/4 визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом № 1105-XIV (крім осіб, зазначених у п.2 ст.8 цього Закону), у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Пунктом 4 Порядку відшкодування від 04.03.2003 №5-4/4 передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Таким чином, п.4 зазначеного Порядку вказаний вичерпний перелік виплат, які здійснюються Пенсійним фондом України та відшкодовуються в подальшому Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. У цьому переліку не зазначена державна адресна допомога, як така, що підлягає відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Отже, виплата державної адресної допомоги не пов'язана з наявністю страхового випадку в розумінні Закону № 1105-XIV, а відшкодування державної адресної допомоги не передбачено спеціальним нормативним актом, що регулює спірні відносини Порядком відшкодування від 04.03.2003 № 5-4/4.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення державної адресної допомоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково стосовно відшкодування Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Краснодоні Луганської області на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника щодо таких осіб.
Позовні вимоги про стягнення виплачених пенсій у зв'язку із втратою годувальника та витрат по їх доставці підлягають задоволенню в частині виплати їх ОСОБА_32, якій станом на день смерті чоловіка було 56 років, відносно якої відповідачем не надано доказів того, що вона працювала або не перебувала на утриманні у чоловіка на момент смерті (том 1, а.с.221-224). Виплати ОСОБА_32 становлять:
- за серпень 2011 року: пенсія - 128,24 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,02 грн., всього -129,26 грн.;
- за вересень 2011 року: пенсія - 128,24 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,02 грн., всього -129,26 грн.;
- за жовтень 2011 року: пенсія - 128,24 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,02 грн., всього -129,26 грн.;
- за листопад 2011 року: пенсія - 128,24 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,02 грн., всього -129,26 грн.;
- за грудень 2011 року: пенсія - 128,24 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,02 грн., всього -129,26 грн.,
всього -646,30 грн.
Підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення виплачених пенсій особам, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне проживання до України:
1) ОСОБА_3, виплати якому становлять:
- за серпень 2011 року: пенсія - 131,92 грн.;
- за вересень 2011 року: пенсія - 131,92 грн.;
- за жовтень 2011 року: пенсія - 131,92 грн.;
- за листопад 2011 року: пенсія - 131,92 грн.;
- за грудень 2011 року: пенсія - 131,92 грн.,
всього - 659,60 грн.,
2) ОСОБА_5, виплати якому становлять:
- за серпень 2011 року: пенсія - 200,00 грн., поштові витрати по доставці пенсії - 0,79 грн., всього - 200,79 грн.;
- за вересень 2011 року: пенсія - 200,00 грн., поштові витрати по доставці пенсії - 0,79 грн., всього - 200,79 грн.;
- за жовтень 2011 року: пенсія - 200,00 грн., поштові витрати по доставці пенсії - 0,79 грн., всього - 200,79 грн.;
- за листопад 2011 року: пенсія - 200,00 грн., поштові витрати по доставці пенсії - 0,79 грн., всього - 200,79 грн.;
- за грудень 2011 року: пенсія - 200,00 грн., поштові витрати по доставці пенсії - 0,79 грн., всього - 200,79 грн.;
всього -1003,95 грн.
3) ОСОБА_6, виплати якому становлять:
- за серпень 2011 року: пенсія - 107,69 грн.;
- за вересень 2011 року: пенсія - 107,69 грн.;
- за жовтень 2011 року: пенсія - 107,69 грн.;
- за листопад 2011 року: пенсія - 107,69 грн.;
- за грудень 2011 року: пенсія - 107,69 грн.,
всього - 538,45 грн.,
4) ОСОБА_7, виплати якому становлять:
- за серпень 2011 року: пенсія - 150,00 грн.;
- за вересень 2011 року: пенсія - 150,00 грн.;
- за жовтень 2011 року: пенсія - 150,00 грн.;
- за листопад 2011 року: пенсія - 150,00 грн.;
- за грудень 2011 року: пенсія - 150,00 грн.,
всього - 750,00 грн.,
Позовні вимоги про стягнення виплачених пенсій у зв'язку із втратою годувальника та витрат по їх доставці підлягають задоволенню в частині виплати їх жінкам, яким станом на день смерті чоловіка було 55 та більше років, відносно яких відповідачем не надано доказів того, що вони працювали або не перебували на утриманні у чоловіка на момент смерті:
1) ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_33, який помер внаслідок професійного захворювання ІНФОРМАЦІЯ_9 року, станом на день смерті чоловіка ОСОБА_12 було 60 років (том 1, а.с.225-228). Виплати ОСОБА_12 становлять:
- за серпень 2011 року: пенсія - 88,50 грн.;
- за жовтень 2011 року: пенсія - 177,00 грн., поштові витрати по доставці пенсії - 1,40 грн., всього - 178,40 грн.;
- за листопад 2011 року: пенсія - 88,50 грн., поштові витрати по доставці пенсії - 0,70 грн., всього - 89,20 грн.;
- за грудень 2011 року: пенсія - 88,50 грн.;
всього - 444,60 грн.
2) ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_34, який помер внаслідок професійного захворювання ІНФОРМАЦІЯ_10 року, станом на день смерті чоловіка ОСОБА_13 було 57 років (том 2, а.с. 2-5). Виплати ОСОБА_13 становлять:
- за серпень 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,19 грн., всього -151,19 грн.;
- за вересень 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,19 грн., всього -151,19 грн.;
- за жовтень 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,19 грн., всього -151,19 грн.;
- за листопад 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,19 грн., всього -151,19 грн.;
- за грудень 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,19 грн., всього -151,19 грн.,
всього -755,95 грн.
3) ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_35, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_11 року, станом на день смерті чоловіка ОСОБА_14 було 64 роки (том 2, а.с.6-10). Виплати ОСОБА_35 становлять:
- за серпень 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,19 грн., всього -151,19 грн.;
- за вересень 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,19 грн., всього -151,19 грн.;
- за жовтень 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,19 грн., всього -151,19 грн.;
- за листопад 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,19 грн., всього -151,19 грн.;
- за грудень 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,19 грн., всього -151,19 грн.,
всього -755,95 грн.
4) ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_36, який помер внаслідок професійного захворювання ІНФОРМАЦІЯ_12 року, станом на день смерті чоловіка ОСОБА_15 було 57 років (том 2, а.с.11-14). Виплати ОСОБА_15 становлять:
- за серпень 2011 року: пенсія - 150,00 грн.;
- за вересень 2011 року: пенсія - 150,00 грн.;
- за жовтень 2011 року: пенсія - 150,00 грн.;
- за листопад 2011 року: пенсія - 150,00 грн.;
- за грудень 2011 року: пенсія - 150,00 грн.,
всього - 750,00 грн.,
5) ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_37, який помер внаслідок професійного захворювання ІНФОРМАЦІЯ_13 року, станом на день смерті чоловіка ОСОБА_16 було 61 рік (том 2, а.с.15-21). Виплати ОСОБА_16 становлять:
- за серпень 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,18 грн., всього -151,18 грн.;
- за вересень 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,18 грн., всього -151,18 грн.;
- за жовтень 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,18 грн., всього -151,18 грн.;
- за листопад 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,18 грн., всього -151,18 грн.;
- за грудень 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,19 грн., всього -151,19 грн.,
всього -755,91 грн.
6) ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_38, який помер внаслідок професійного захворювання ІНФОРМАЦІЯ_14 року, станом на день смерті чоловіка ОСОБА_17 був 61 рік (том 2, а.с.50-54). Виплати ОСОБА_17 становлять:
- за серпень 2011 року: пенсія - 150,00 грн., поштові витрати по доставці пенсії - 2,34 грн., всього - 152,34 грн.;
- за вересень 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -2,34 грн., всього -152,34 грн.;
- за жовтень 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -2,34 грн., всього -152,34 грн.;
- за листопад 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -2,34 грн., всього -152,34 грн.;
- за грудень 2011 року: 150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -2,34 грн., всього -152,34 грн.;
всього - 761,70 грн.
7) ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_39, який помер внаслідок професійного захворювання ІНФОРМАЦІЯ_15 року, станом на день смерті чоловіка ОСОБА_18 було 69 років (том 2, а.с.55-58). Виплати ОСОБА_18 становлять:
- за вересень 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -2,34 грн., всього -152,34 грн.;
- за жовтень 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -2,34 грн., всього -152,34 грн.;
- за листопад 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -2,34 грн., всього -152,34 грн.;
- за грудень 2011 року: пенсія - 150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -2,34 грн., всього -152,34 грн.;
всього - 609,36 грн.
8) ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_40, який помер внаслідок професійного захворювання ІНФОРМАЦІЯ_16 року, станом на день смерті чоловіка ОСОБА_19 було 68 років (том 2, а.с.59-62). Виплати ОСОБА_19 становлять:
- за вересень 2011 року: пенсія - 314,52 грн., поштові витрати по доставці пенсії -2,48 грн., всього -317,00 грн.;
- за жовтень 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії - 1,19 грн., всього -151,19 грн.;
- за листопад 2011 року: пенсія -150 грн., поштові витрати по доставці пенсії - 1,19 грн., всього -151,19 грн.;
- за грудень 2011 року: пенсія - 150 грн., поштові витрати по доставці пенсії - 1,19 грн., всього -151,19 грн.;
всього - 770,57 грн.
Підлягають задоволенню вимоги щодо здійснених виплат особам, стосовно яких відповідач не приймає до заліку суми, посилаючись на невідповідність форми акту про нещасний випадок вимогам законодавства:
1) ОСОБА_23, виплати якому становлять:
- за серпень 2011 року: пенсія - 150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,19 грн., всього -151,19 грн.;
- за вересень 2011 року: пенсія - 150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,19 грн., всього -151,19 грн.;
- за жовтень 2011 року: пенсія - 150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,19 грн., всього -151,19 грн.;
- за листопад 2011 року: пенсія - 150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,19 грн., всього -151,19 грн.;
- за грудень 2011 року: пенсія - 150 грн., поштові витрати по доставці пенсії -1,19 грн., всього - 151,19 грн.,
всього - 755,95 грн.
2) ОСОБА_24, виплати якому становлять:
- за вересень 2011 року: пенсія - 103,06 грн.;
- за жовтень 2011 року: пенсія - 206,12 грн.;
- за листопад 2011 року: пенсія - 103,06 грн.;
- за липень 2011 року: пенсія - 103,06 грн.,
всього - 515,30 грн.
Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Краснодоні Луганської області на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області становить 10473 грн. 59 коп.
Оскільки, спір частково вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 20 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 22 червня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області про стягнення витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника в сумі 1904130 грн. 98 коп., задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника в сумі 10473 гривні 59 копійок (десять тисяч чотириста сімдесят три гривні 59 копійок).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 22 червня 2012 року.
СуддяД.О. Яковлев