22 червня 2012 року Справа № 2а-0870/1838/11
16 год. 15 хв.
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуші С.М.
при секретарі Лазько Д.В.
за участю представника позивача Ями Д.М.
представника відповідача Жовтоножко Д.Ф.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічна Корпорація «АБСОЛЮТ КОРОНА»
до: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя
про: визнання дій незаконними
Товариство з обмеженою відповідальністю «Екологічна корпорація «АБСОЛЮТ КОРОНА» звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про визнання незаконними дій щодо: початку 29.03.2010 планової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, і здійснення такої перевірки в період з 29.03.2010 по 05.04.2010; здійснення зазначеної перевірки в період з 14.05.2010 по 19.05.2010; складання акту перевірки поза межами строків, встановлених статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»; внесення в текст акту перевірки неправильних відомостей про дату його складання - «19.05.2010» замість «26.05.2010»; складання 26.05.2010 акту про відмову від підписання акту перевірки без зазначення дати його складання; реєстрації акту перевірки і акту про відмову від підписання акту перевірки 19.05.2010 замість 26.05.2010.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фактично податковий орган розпочав проведення планової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача раніше, ніж видано наказ на проведення такої перевірки, перевірка проведена у термін, який значно перевищує встановлені законом строки її проведення, та акт про результати проведеної перевірки складений поза межами строків, які передбачені для складання акту перевірки.
При судовому розгляді справи позивачем збільшені позовні вимоги. Позивач просить визнати незаконними також дії Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя щодо: підписання посадовими особами органу державної податкової служби акту перевірки без ознайомлення з його змістом; внесення до тексту акту перевірки відомостей про вчинення позивачем у 2008-2009 роках безтоварних операцій з ТОВ «Київагроарсенал» без належних на то правових підстав.
Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом, розгляд справи продовжено з урахуванням збільшених позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та дав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Також представник позивача пояснив, що порушення термінів проведення перевірки, як про це зазначено в позовній заяві, фактично не порушує права позивача, але орган державної податкової служби не мав права складати акт про результати проведеної перевірки поза межами строків, які передбачені для складання акту перевірки. Також вважає, що особи, які проводили перевірку, незаконно відобразили в акті перевірки відомості про вчинення позивачем у 2008-2009 роках безтоварних операцій з ТОВ «Київагроарсенал» без належних на то правових підстав, що спричинило негативні наслідки для ТОВ «Екологічна корпорація «АБСОЛЮТ КОРОНА», оскільки за результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток, вимоги про визнання протиправним якого є предметом розгляду іншої адміністративної справи, рішення у якій не набрало законної сили, та відносно керівника ТОВ «Екологічна корпорація «АБСОЛЮТ КОРОНА» порушено кримінальну справу.
Представник відповідача позов не визнав у повному обсязі, вважає, що органом державної податкової служби не допущено порушень, на які посилається позивач, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», який діяв на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, органи податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Компетенція податкових органів щодо оформлення результатів перевірок, зокрема складення актів перевірок, визначена «Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого 10.08.2005 року наказом ДПА України №327, зареєстрованого 25.08.2005 року у Міністерстві юстиції України за №925/11205, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя у період з 06.04.200 по 13.05.2010 проведено планову документальну перевірку ТОВ «Екологічна Корпорація «Абсолют Корона» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, за результатами якої складено Акт від 19.05.2010 № 875/23-023/33157621 (а.с 11-62).
Як зазначено у висновках акту перевірки, перевіркою встановлено порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 7.10 статті 7 , пункту 11.3 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3765470, 64 грн.
Термін проведення перевірки переривався з 19.04.2010 по 05.05.2010 у зв'язку з відпусткою посадової особи підприємства, на яку покладено обов'язки з супроводження перевірки, що підтверджується наказом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя № 145 від 16.04.2010 про зупинення проведення перевірки з 16.04.2010 та наказом № 177 від 05.05.2010 про продовження терміну проведення перевірки на п'ять робочих днів з 06.05.2010 по 13.05.2010 (копії долучені до матеріалів справи).
Як вбачається з наданої представником відповідача копії направлення на перевірку № 85 від 06.04.2011, останнє вручено посадовій особі ТОВ «Екологічна корпорація «АБСОЛЮТ КОРОНА» 06.04.2010 перед початком проведення такої перевірки, про що свідчить особистий підпис економіста Баранової Л.І.
Зазначені обставини спростовують посилання представника позивача про те, що фактично перевірка була розпочата податковим органом 29.03.2010.
Загальна тривалість проведеної перевірки з урахуванням періоду, на який проведення перевірки було зупинено, вихідних днів та терміну, на який було продовжено проведення перевірки за відповідним наказом, у період з 06.04.2010 по 13.05.2010 становить 15 робочих днів, що не суперечить положенням статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (у редакції, чинній на час проведення перевірки) відносно граничного терміну проведення перевірок суб'єктів малого підприємництва, яким був позивач, що також спростовує доводи позивача про допущенні податковим органом порушення строків проведення перевірки.
Згідно з пунктом 4.2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом.
Враховуючи, що останнім днем перевірки було 13.05.2010, акт про результати відповідної перевірки повинен був бути складений 18.05.2010.
При цьому, суд враховує, що відповідно до пункту 1.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого 10.08.2005 року наказом ДПА України №327, акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, у зв'язку з чим приходить до висновку, що складення акту перевірки поза межами 3-х робочих днів у разі виявлення порушень вимог податкового законодавства, як про це зазначено в акті перевірки, не звільняє податковий орган від обов'язку щодо складення акту про результати такої перевірки та не є порушенням, як про це зазначає позивач.
Виходячи з того, що акт перевірки є лише службовим документом, компетентною обґрунтованою думкою (позицією) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення, у тому числі податкового повідомлення-рішення, як це передбачалось пунктом 4.11 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого 10.08.2005 року наказом ДПА України №327, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконними дій щодо внесення до тексту акту перевірки відомостей про вчинення позивачем у 2008-2009 роках безтоварних операцій з ТОВ «Київагроарсенал» без належних на то правових підстав є необґрунтованими.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
При розгляді справи позивачем не надані належні докази, які підтверджують здійснення відповідачем перевірки у період з 14.05.2010 по 19.05.2010, внесення до акту перевірки неправдивих відомостей про дату складання такого акту, реєстрації цього акту та акту відмови від підписання акту перевірки в іншу дату, складання акту відмови від підписання акту перевірки без зазначення дати його складання, а також підписання посадовими особами податкового органу акту перевірки без ознайомлення з його змістом, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що зазначені позовні вимоги також є необґрунтованими.
Відповідно до пункту першого частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
З урахуванням встановлених обставин справи та дослідженим доказам суд приходить до висновку, що позивачем невірно обраний спосіб захисту, оскільки у даному випадку, належним способом захисту є оскарження податкового повідомлення-рішення, яке прийнято за результатами проведеної перевірки, та саме яке, як рішення суб'єкта владних повноважень, створює для позивача негативні наслідки.
Як підтверджено представниками сторін у судовому засіданні, правомірність прийнятого за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток є предметом розгляду іншої адміністративної справи.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11, 17, 71, 94, 157, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М. Каракуша