справа № 0670/1333/12
категорія 8.2.3
08 червня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Іваненко Т.В.,
при секретарі - Духновській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест"
до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, за участю Прокуратури Житомирської області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.09.2010 р. № 0010852330 та стягнення суми бюджетного відшкодування по ПДВ ,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В1" Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 16.09.2010 р. № 0010852330, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 3458630 грн. Просить стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 1002473,83 грн.
08.06.2012 р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010852330 від 16.09.2010 р. в частині зменшення бюджетного відшкодування на суму 1002473,83 грн. та стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 1002473,83 грн.
Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало встановлене перевіркою порушення п. 1.3, 1.8 ст. 1 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме позивачем проведено ряд господарських операцій з контрагентами, які, на думку відповідача, мають ознаки сумнівності у відповідності до бази даних інформаційних ресурсів ДПА України. ТОВ "Церсаніт Інвест" позов мотивує тим, що включення ним сум до бюджетного відшкодування в розмірі 1002473,83 грн. здійснено у відповідності до норм Закону України "Про податок на додану вартість" та не залежить від діяльності постачальників контрагентів. В обґрунтування своїх вимог позивач також посилається на відповідність своїх дій вимогам податкового законодавства, а саме Закону України «Про податок на додану вартість», який визначає підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування. Зазначає, що наявні у нього первинні документи, на підставі яких податок на додану вартість включений до складу податкового кредиту, оформлені у відповідності до вимог чинних нормативно-правових актів.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, просили задовольнити на підставі наявних матеріалів справи.
Представники Новоград-Волинської ОДПІ в судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Заперечення обґрунтовували тим, що позивач завищив податковий кредит на суму 1002473,83 грн., в т.ч. за березень 2010 року в сумі 495076,14 грн. за травень 2010 року в сумі 507397,69 грн. за рахунок того, що позивачем включено податкові накладні від постачальників, якими не задекларовані та несплачені податкові зобов'язання з ПДВ та у зв'язку з тим, що неможливо підтвердити по ланцюгу до виробника сплачену суму податку на додану вартість.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області в судове засідання не з'явився. Надіслав до суду письмові заперечення в яких просив розгляд справи провести у його відсутності, а в позові до Головного управління Державної казначейської служби України відмовити з тих підстав, що органи державного казначейства України перераховують кошти своїми платіжними дорученнями з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, вказаний у висновку податкового органу чи рішенні суду. Так, як Новоград-Волинська ОДПІ не надавала такий висновок, тому Головне управління державної казначейської служби України в Житомирській області не порушувало прав та інтересів позивача.
В ході розгляду справи з метою захисту економічних інтересів держави та відповідно до ст.60 КАС України в справу для представництва інтересів відповідача вступив прокурор, який в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Інвест» було подано до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування відповідно до яких позивачем заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок податок на додану вартість в сумі 3 458 630,00 грн.
В свою чергу працівниками Новоград-Волинської ОДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Церсаніт Інвест" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010 року по 01.04.2010 року, з 01.05.2010 р. по 01.06.2010 р., про що складено акт від 15.09.2010 р. № 1254/05-53/23-30/33529350 (а.с. 13-103 т.1).
Перевіркою встановлено, зокрема, порушення п. 1.3, 1.8 ст. 1, п.п 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року в сумі 3458630 грн.
До такого висновку податковий орган прийшов в зв'язку з тим, що в перевіряємому періоді позивачем придбані товари від ТОВ "Ел Сі Ес Логістикс Україна", ТОВ "Аланія Компані", ТОВ "Імпел Гріффін Груп", ТОВ "Полісся Газенерго", ТОВ "Авто Профіт", ТОВ "Мегаком", ПП "Діатом", ДП "Нафтогазмережі". Відповідно до баз даних - інформаційних ресурсів ДПА України - системи обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що контрагенти ТОВ "Церсаніт Інвест" першого або другого ланцюга постачання мають ознаки сумнівності. На думку відповідача, оскільки контрагентами постачальника позивача не підтверджено факт надмірної сплати ПДВ до бюджету, то у ТОВ "Церсаніт Інвест" відсутнє право на бюджетне відшкодування.
16.09.2010 р. Новоград-Волинською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0010852330/0 (а.с. 104 т.1), яким ТОВ "Церсаніт Інвест" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3458630 грн.
Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є протиправним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 7.7 статті 7 цього Закону передбачений порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом.
Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду є податковим кредитом.
Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.
На виконання господарських зобов'язань позивачем отримано наступні податкові накладні: від ТОВ "Полісся ГазЕнерго" № 35 від 31.05.2010 р. на суму ПДВ 215686,31 грн., № 36 від 31.05.2010 р. на суму ПДВ 257647,02 грн.; № 18 від 18.03.2010 р. на суму ПДВ 205833,33 грн., № 17 від 31.03.2010 р. на суму ПДВ 205718,35 грн.;
- від ТОВ "Імпел Гріффін Груп" № 1080 від 31.05.2010 р. на суму ПДВ 19400,00 грн., № 1081 від 31.05.2010 р. на суму ПДВ 160,00 грн.,
- від ТОВ "Аланія Компані" № 0000000139 від 13.05.2010 р. на суму ПДВ 83,32 грн.;
- від ТОВ "Ел Сі Ес Логістикс Україна" № 329 від 07.04.2010 р. на суму ПДВ 88,33 грн.; № 331 від 11.05.2010 р. на суму ПДВ 121,67 грн., № 327 від 07.05.2010 р. на суму ПДВ 178,67 грн., № 341 від 17.05.2010 р. на суму ПДВ 153,33 грн., № 333 від 13.05.2010 р. на суму ПДВ 88,33 грн., № 343 від 17.05.2010 р. на суму ПДВ 478,54 грн., № 303 від 05.05.2010 р. на суму ПДВ 552,50 грн., № 313 від 06.05.2010 р. на суму ПДВ 182,89 грн., № 311 від 17.05.2010 р. на суму ПДВ 182,89 грн., № 315 від 06.05.2010 р. на суму ПДВ 155,00 грн., № 309 від 05.05.2010 р. на суму ПДВ 396,67 грн., № 305 від 05.05.2010 р. на суму ПДВ 221,67 грн., № 321 від 07.05.2010 р. на суму ПДВ 416,67 грн., № 319 від 07.05.2010 р. на суму ПДВ 176,67 грн., № 348 від 21.05.2010 р. на суму ПДВ 3451,35 грн., № 346 від 18.05.2010 р. на суму ПДВ 3616,67 грн., № 317 від 07.05.2010 р. на суму ПДВ 176,67 грн., № 323 від 07.05.2010 р. на суму ПДВ 416,67 грн., № 325 від 07.05.2010 р. на суму ПДВ 176,67 грн., № 339 від 13.05.2010 р. на суму ПДВ 425,00 грн., № 337 від 13.05.2010 р. на суму ПДВ 425,00 грн., № 335 від 13.05.2010 р. на суму ПДВ 176,67 грн., № 347 від 19.05.2010 р. на суму ПДВ 2092,75 грн., № 345 від 17.05.2010 р. на суму ПДВ 155,00 грн., № 307 від 05.05.2010 р. на суму ПДВ 93,33 грн.; № 177 від 24.03.2010 р. на суму ПДВ 176,67 грн., № 179 від 24.03.2010 р. на суму ПДВ 143,33 грн., № 183 від 26.03.2010 р. на суму ПДВ 110,00 грн., № 185 від 26.03.2010 р. на суму ПДВ 110,00 грн., № 193 від 30.03.2010 р. на суму ПДВ 138,33 грн., № 158 від 18.03.2010 р. на суму ПДВ 93,33 грн., № 187 від 30.03.2010 р. на суму ПДВ 93,33 грн., № 181 від 26.03.2010 р. на суму ПДВ 176,67 грн., № 152 від 15.03.2010 р. на суму ПДВ 121,67 грн., № 164 від 22.03.2010 р. на суму ПДВ 200,00 грн., № 162 від 22.03.2010 р. на суму ПДВ 200,00 грн., № 166 від 19.03.2010 р. на суму ПДВ 88,33 грн., № 154 від 17.03.2010 р. на суму ПДВ 143,33 грн., № 152 від 15.03.2010 р. на суму ПДВ 121,67 грн., № 160 від 22.03.2010 р. на суму ПДВ 200,00 грн., № 195 від 31.03.2010 р. на суму ПДВ 110,00 грн., № 168 від 23.03.2010 р. на суму ПДВ 185,17 грн., № 173 від 23.03.2010 р. на суму ПДВ 4638,33 грн., № 137 від 12.03.2010 р. на суму ПДВ 171,67 грн., № 139 від 12.03.2010 р. на суму ПДВ 110,00 грн., № 142 від 12.03.2010 р. на суму ПДВ 2128,58 грн., № 150 від 15.03.2010 р. на суму ПДВ 113,33 грн., № 148 від 15.03.2010 р. на суму ПДВ 146,67 грн., № 144 від 15.03.2010 р. на суму ПДВ 121,67 грн., № 129 від 05.03.2010 р. на суму ПДВ 55,00 грн., № 131 від 05.03.2010 р. на суму ПДВ 271,67 грн., № 133 від 05.03.2010 р. на суму ПДВ 93,33 грн., № 146 від 15.03.2010 р. на суму ПДВ 76,67 грн., № 135 від 11.03.2010 р. на суму ПДВ 76,67 грн., № 141 від 12.03.2010 р. на суму ПДВ 76,67 грн., № 125 від 02.03.2010 р. на суму ПДВ 121,67 грн., № 123 від 02.03.2010 р. на суму ПДВ 191,67 грн., № 127 від 03.03.2010 р. на суму ПДВ 384,03 грн., № 175 від 23.03.2010 р. на суму ПДВ 373,83 грн., №191 від 29.03.2010 р. на суму ПДВ 138,33 грн., № 189 від 29.03.2010 р. на суму ПДВ 123,33 грн., № 172 від 23.03.2010 р. на суму ПДВ 121,67 грн.
- від ДП "Нафтогазмережі" Житомирська філія ДП "Нафтогазмережі" № 64/10 від 22.03.2010 р. на суму ПДВ 13401,93 грн., № 65/10 від 30.03.2010 р. на суму ПДВ 43333,33 грн., № 104/10 від 22.03.2010 р. на суму ПДВ 8424,62 грн.;
- від ПП "Діатом": № 15 від 16.03.2010 р. на суму ПДВ 1800,00 грн.; від ТОВ "Мегакон": № 10000036 від 31.03.2010 р. на суму ПДВ 253,58 грн.
Вищевказані податкові накладні відповідають вимогам пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки включають всі необхідні реквізити, а тому вказані у них суми правомірно віднесені позивачем до податкового кредиту.
Згідно виписок з банківського рахунку (а.с. 250 т. І, 1-8 т. ІІ) позивач розрахунки з контрагентами проводив.
Товарність операцій з поставки ТОВ «Церсаніт Інвест» товарів та надання послуг не оспорюється ні самим актом перевірки ні представниками відповідача. Надані позивачем документи є підставою для висновку про сплату ним сум податку в ціні придбання товару безпосередньому постачальникам товарів, сума податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та сплачена.
Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право платника податку на одержання бюджетного відшкодування в залежність від встановлення факту формування та сплати його контрагентами до Державного бюджету України податкових зобов'язань за господарськими операціями у відповідному податковому періоді. Платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.
На підставі зазначеного, суд вважає, що позивачем виконано всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» щодо формування податкового кредиту та визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В1» Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 16.09.2010 року № 0010852330 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 1 002 473,83 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 1 002 473,83 грн. - стягненню на користь позивача.
Відповідно до ч.2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд вважає, що висновки Новоград-Волинської ОДПІ, викладені в акті перевірки, є передчасними та невмотивованими, що є підставою для задоволення позову та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в повному обсязі.
Згідно платіжних доручень № 423, 422 від 27.02.2012 р. та № 468, 467 від 01.03.2012 р. (а.с. 2-5 т.1) позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2178,19 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, витрати понесені позивачем в розмірі 2178,19 грн. слід відшкодувати Державного бюджету України.
Керуючись Законом України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В1" Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 16.09.2010 р. № 0010852330 в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" суми бюджетного відшкодування в розмірі 1002473,83 грн..
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 1002473,83 грн.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" судові витрати в сумі 2178,19 грн., шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Т.В. Іваненко
Повний текст постанови виготовлено: 14 червня 2012 р.