справа № 0670/2979/12
категорія 10.1
12 червня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Іваненко Т.В. ,
розглянувши у скороченому провадженні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області
до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення 5299,10 грн.,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 роки в сумі 5299,10 грн. Після надіслання вимог, сума боргу відповідачем на день звернення до суду не сплачена.
Відповідно до ст. 183-2 КАС України справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження.
Копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі відповідач отримала 22.05.2012 р. Заперечень у встановлений КАС України термін не надала.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі та до 01.01.2011 р. перебувала на обліку як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон), страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.
Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року № 2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону викладено в такій редакції: "Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески". Закон набрав чинності 17 липня 2010 року.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 6 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
З п. 3 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону вбачається, що базою для нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Згідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати чи доходу.
Відповідно до п. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок для платників фізичних осіб підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування встановлюється у розмірі 34,7 % визначеної п.3 ч. 1 ст.7 вищевказаного Закону, тобто мінімального страхового внеску.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ", фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності є платниками єдиного внесу. За даними особової картки платника страхувальник являється фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування - "фіксований податок."
Платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.
Відповідач як фізична особа-підприємець за липень - грудень 2010 року страхові внески до Пенсійного фонду України обчислила та сплатила у фіксованому розмірі (по 84,00 грн.), про що зазначено у довідці - розрахунку з урахуванням частини сум єдиного або фіксованого податків.
Зміни, що відбулися у законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, відповідачем враховані не були, що призвело до заниження сум страхових внесків на 1288,80 грн. Вимогу про сплату яку відповідач отримала 20.10.2011 року та не оскаржила (а.с. 9).
Відповідачем не сплачено також єдиний внесок, у розмірі не менше мінімального страхового внеску, за 2011р. Сума заборгованості стверджується довідкою- розрахунком (а.с.6). У зв'язку з цим, на основі ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідачем 08.02.2012 р. отримано вимогу на суму 4010,30 грн.
Отже, заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом становить 5299,10 грн.
Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не подано.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати стягненню не підлягають відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ст.ст. 86, 94, 159-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області заборгованість у сумі 5299,10 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Т.В. Іваненко