Справа: № 2-а-2313/11/2518 Головуючий у 1-й інстанції: Жовток Є.А.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
"13" червня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Грибан І.О., Беспалова О.О.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій та перерахунок пенсії, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача в перерахунку пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54 3акону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплачувати її з 01.08.2010 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 лютого 2011 року позовні вимоги в частині вимог позивача про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період 01.08.2010 р. по 21.08.2010 р. залишено без розгляду, як поданий після закінчення встановленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 березня 2011 року решту позовних вимог позивача задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.
Позивач в своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Відповідач в своїй апеляційній скарзі в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження, то колегія суддів приходить до висновку про розгляд справу у порядку письмово провадження у відповідності до п. 3) ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи першої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, та інвалідом ІІІ групи.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі -Закон № 796-ХІІ) особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 54 Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.
Таким чином, посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається КМУ, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Безпідставними є також посилання відповідача на Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», якими обмежені права на отримання вищезазначених додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю та пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, порівняно з правами, встановленими ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Також, з матеріалів справи вбачається що ухвалою суду від 23.02.2011 року у зв'язку з пропущенням позивачем строку для звернення до суду позовні вимоги про стягнення надбавки до пенсії за період з 01.08.2010 року по 21.08.2010 року залишено без розгляду.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що має місце порушення прав позивача щодо не перерахунку йому пенсії по інвалідності у відповідності до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період 22.08.2010 року по 25.03.2011 року, а тому суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовні вимоги позивача.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій та перерахунок пенсії -залишити без задоволення, а постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області -без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Грибан І.О.
Парінов А.Б.