Справа: № 2а-51/12 Головуючий у 1-й інстанції: Гордійко Ю.Г.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
"18" червня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Мамчура Я.С. та Мельничука В.П., за участю секретаря Галай Т.О., представника позивача Костіна С.С. та представника відповідача Гаршина В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щорса 6»на постанову Новозаводського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щорса 6»до Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, третя особа: Управління земельних ресурсів про зобов'язання вчинити дії, -
У січні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Новозаводського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2012 року відмовлено у задоволені позовних вимог.
Позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, з таких підстав.
Суд першої інстанції прийшов висновку, що оскільки виділення прибудинкових територій всім прилеглим будинкам необхідно здійснювати саме з врахуванням потенційного відведення прибудинкової території мешканцям і запланованого будинку, то відповідач діяв згідно вимог чинного законодавства, в межах своїх повноважень, а права позивача порушено не було.
З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Чернігівської міської ради від 26.05.2009 р. (38 сесія 5 скликання) «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова та надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою»було, зокрема, у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки Чернігівському міському відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області подовжено строк короткострокової оренди земельної ділянки строком на 1 рік для будівництва жилого будинку для співробітників площею 0,2049 га по вул. Щорса 6 в м. Чернігові (землі житлової та громадської забудови, коефіцієнт функціонального використання = 0,5 поточне будівництво).
17.06.2010 року було зареєстровано юридичну особу - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щорса 6».
29.09.2011 р. позивач звернувся до Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради з проханням погодити технічну документацію із землеустрою ОСББ «Щорса 6»на земельну ділянку для експлуатації прибудинкової території по вул. Щорса 6 в адміністративних межах Чернігівської міської ради.
Проте, листом від 14.11.2011 р. № 01-18/2957 відповідач повідомив позивача про те, що для погодження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку площею 0,3321 га по вул. Щорса 6 в м. Чернігові, для експлуатації прибудинкової території ОСББ «Щорса 6», землевпорядній організації ЗАТ «Чернігівбудрозвідування»необхідно визначити площу даної земельної ділянки з урахуванням площі прибудинкової території житлового будинку № 57 по вул. Комсомольській і перспективної багатоквартирної забудови та надати схему генплану для землевідведення до управління архітектури та містобудування для попереднього погодження.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Як вбачається із п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Статтею 38 Земельного кодексу України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Згідно ст. 40 Земельного кодексу України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. (ч.ч. 2, 3 ст. 42 Земельного кодексу України).
При цьому, прибудинковою територією вважають встановлену за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельну ділянку багатоквартирної несадибної житлової забудови, необхідну для розміщення та обслуговування жилого будинку й господарських і технічних будівель та споруд біля нього, тобто територію під жилим будинком, проїзди й тротуари, озеленені ділянки та ігрові майданчики, майданчики для відпочинку, занять спортом, тимчасового зберігання автомобілів жителів будинку, для господарських потреб та інші території, пов'язані з утриманням і експлуатацією будинку.
З аналізу наведених норм вбачається, що прибудинкова територія може бути за відповідним рішенням органу місцевого самоврядування передана у власність або надана у користування власникам приміщень у багатоквартирному житловому будинку лише в разі створення ними об'єднання співвласників будинку відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.02 N 1521 «Про реалізацію Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
У такому разі земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і неподільною часткою житлового комплексу (допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинку, його технічне обладнання) є майном співвласників, які визначають порядок його використання.
Однак, нормами земельного законодавства не передбачено можливості передачі у власність окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки (на якій розташований багатоквартирний жилий будинок) або її частини.
Таким чином, в силу неврегульованості законодавством України питання статусу користувача земельної ділянки багатоквартирного житлового будинку у разі не створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку прибудинкова територія не належить власникам приміщень у житловому будинку, а є власністю територіальної громади міста.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції взагалі не було досліджено питання щодо статусу земельної ділянки, за адресою вул. Комсомольській, 57, не встановлено наявність акту на право власності чи користування земельною ділянкою і призначеної для обслуговування багатоквартирного будинку для забезпечення задоволення потреб усіх власників квартир.
Суд апеляційної інстанції критично ставиться до твердження відповідача стосовно не погодження меж вказаної земельної ділянки з урахуванням площі прибудинкової території житлового будинку № 57 по вул. Комсомольській, зважаючи на наступне.
Як вбачається із технічної документації із землеустрою що посвідчують право оренди ОСББ «Щорса 6»на земельну ділянку для експлуатації прибудинкової території по вулиці Щорса, 6, в адміністративних межах Чернігівської міської ради всі межі земельної ділянки погоджені, що підтверджується актом встановлення та погодження меж земельних ділянок ОСББ «Щорса 6» по вул. Щорса, 6 в адміністративних межах Чернігівської міської ради від 27.09.2010 р.
При цьому, у Висновку Державного комітету України із земельних ресурсів Управління Держкомзему у м. Чернігові № 4487 від 12.11.2010 року зазначено, що управління Держкомзему у м. Чернігові, вважає, що подана технічна документація відповідає «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею ( в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі», затвердженої наказом Держкомзему від 04.05.1999 р. №43 зі змінами та доповненнями та заслуговує на позитивний висновок».
Отже, зазначеним висновком Державний комітет України із земельних ресурсів Управління Держкомзему у м. Чернігові погодив технічну документацію із землеустрою що посвідчують право оренди ОСББ «Щорса 6»на земельну ділянку для експлуатації прибудинкової території по вулиці Щорса, 6, в адміністративних межах Чернігівської міської ради.
Таким чином, суд зазначає, що позивачем дотримано вимоги чинного законодавства та відповідачу надані всі передбачені законодавством України документи для погодження технічної документації із землеустрою ОСББ «Щорса 6»на земельну ділянку для експлуатації прибудинкової території по вул. Щорса 6 в адміністративних межах Чернігівської міської ради.
Суд підкреслює, що відмовляючи позивачу у погодженні технічної документації із землеустрою ОСББ «Щорса 6» Управління архітектури Чернігівської міської ради порушило право Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щорса 6» в користуванні вказаною земельною ділянкою для обслуговування будинку.
При цьому, відповідачем не надано суду жодного належного доказу на виконання обов'язку доказування, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України про те, Управління архітектури Чернігівської міської ради правомірно відмовило в погодженні технічної документації із землеустрою ОСББ «Щорса 6».
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що оцінюючи правомірність дій відповідача, суд повинен керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що Чернігівська міська рада є колегіальним органом та приймає нормативні та інші акти у формі рішень на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради в порядку, визначеному статтею 59 Закону № 280/97-ВР.
А тому, враховуючи принцип дискреційності, судові органи не наділені компетенцією зобов'язувати орган державної влади чи місцевого самоврядування приймати певне рішення поза межами процедури, яка передує його прийняттю.
Враховуючи вище наведене та дискреційні повноваження Чернігівської міської ради щодо колегіального прийняття відповідних рішень, суд апеляційної інстанції вважає, що позовна вимога про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на перепогодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивача, цільове призначення якої змінюється є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з постановленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щорса 6»задовольнити частково.
Постанову Новозаводського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2012 року -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щорса 6» задовольнити частково.
Зобов'язати Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради розглянути заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щорса 6»про погодження технічної документації із землеустрою ОСББ «Щорса 6»у порядку і строки, передбачені нормами Земельного кодексу України.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України
Головуючий суддя Межевич М.В.
Судді: Мамчур Я.С
Мельничук В.П.