Справа: № 2а-44/12 Головуючий у 1-й інстанції: Підкурганний В.В.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
"21" червня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого - Бєлової Л.В.,
суддів: Гром Л.М., Кучми А.Ю.
при секретарі -Салоїд І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу позивача -прокурора Вишгородського району Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 01 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом виконуючого обов'язки прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради до Вишгородської районної ради про скасування рішення,-
У грудні 2011 року позивач -Виконуючий обов'язки прокурора Вишгородського району Синюк Д.О. звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати в повному обсязі рішення Вишгородської районної ради Київської області № 104-08-VI від 16.06.2011 року «Про оформлення права власності на будівлю лазні, що розташована за адресою: м. Вишгород, мікрорайон «Берізки-2».
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 01 березня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою від 01 березня 2012 року, прокурором Вишгородського району подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що згідно Тимчасового положення «Про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно»(далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 оформлення права власності на нерухоме майно проводиться органами місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, однак оспорювань рішення винесено без зазначення передбачених законодавством правових підстав
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання 21 червня 2012 року не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції зробив висновок про те, що заявлений адміністративний позов є не обґрунтований та такий, що не підлягає задоволенню.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16 червня 2011 року Вишгородською районною радою було прийняте рішення № 104-08-VI «Про оформлення права власності на будівлю лазні, що розташована за адресою: м. Вишгород, мікрорайон «Берізки-2»(а.с. 22).
Вищезазначеним рішенням від 16 червня 2011 року № 104-08-VI оформлено право спільної сумісної комунальної власності на будівлю лазні, що розташована за адресою: 07300, м. Вишгород, мікрорайон «Берізки», № 2 за територіальними громадами сіл, селища, міста Вишгородського району в особі Вишгородської районної ради Київської області.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Згідно ст.19 Конституції України, ст. ст. 16, 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 142 Конституції України та ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»на районні ради покладені повноваження по управлінню об'єктами майна спільної комунальної власності територіальних громад району.
Відповідно до п.20 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»до компетенції сесії районної ради віднесено - «вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних і обласних рад».
Згідно п.п. 2, п. 2 ст. 50 вищезазначеного закону - Голова районної ради:
1) скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради, веде засідання ради;
2) забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, доведення рішень ради до виконавців, організує контроль за їх виконанням».
Статтею 59 вищезазначеного закону, передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.
Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Вишгородської районної ради від 18.11.2010р. №9-01-VI «Про Регламент Вишгородської районної ради VI скликання»на підставі вищезазначеного закону, був затверджений Регламент роботи Вишгородської районної ради VI скликання.
Також, відповідно до рішення районної ради від 20.09.2005р. №243-23-ІV «Про Порядок підготовки проектів рішень Вишгородської районної ради», проекти рішень Вишгородської районної ради виносяться на розгляд ради головою ради, за його дорученням - його заступником, депутатами, постійними комісіями, головою райдержадміністрації та іншими суб'єктами (а.с. 23-26).
Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламенту роботи районної ради, рішення ради приймаються за пропозицією ініціаторів (депутатів, постійних комісій та інших), після розгляду постійними комісіями, на сесії після обговорення, більшістю голосів від загального складу депутатів ради.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що спірне рішення Вишгородської районної ради №104-08-VI від 16.06.2011 року прийняте відповідно до чинного законодавства України і в межах повноважень та компетенції районної ради.
Також, з матеріалів справи вбачається, що Рішенням Вишгородської районної ради від 25.09.2008р. № 229 «Про порядок управління майном спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району»встановлено, що «Правомочність, щодо розпорядження об'єктами спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району здійснюється Вишгородською районною радою та Фондом комунального майна Вишгородського району в порядку і в межах, визначених чинним законодавством України, рішеннями Вишгородської районної ради та цим Порядком».
Відповідно до п.8 вищевказаного Порядку Фонд комунального майна району ініціює в разі необхідності та контролює проведення інвентаризації майна об'єктів спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста району, вживає заходів щодо реєстрації їх в бюро технічної інвентаризації»(а.с. 29-32).
Апеляційний суд звертає увагу, що вищезазначені рішення Вишгородської районної ради Київської області від 20.09.2005р. №243-23-ІV та від 25.09.2008р. №229 є чинними та законними та не оскаржувались в судовому порядку.
Статтями 327, 328 Цивільного кодексу визначено, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно рішень Вишгородської районної ради від 17.12.1992р. «Про перелік об'єктів комунальної власності району, що передаються в управління районній державній адміністрації», від 16.02.2001р. №188-14-ХХШ «Про цілісний майновий комплекс «Вишгородська міська лазня»- лазня в м. Вишгороді є об'єктом спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району (а.с. 27-28, 33).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Технічного паспорту на громадський будинок № 13798222 (Реєстровий № 121, Інвентаризаційна справа № 950) від 01.02.2006 року, власником лазні за адресою мікрорайон «Берізки, № 2 є територіальна громада сіл, селища, міста Вишгородського району в особі Вишгородської районної ради (а.с. 114-124).
Колегія суддів апеляційного суду вважає необґрунтованими доводи прокуратури Вишгородського району Київської області, наведені в апеляційній скарзі щодо незаконності рішення Вишгородської районної ради, виходячи з наступного.
Відповідно до п.20 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до компетенції сесії районної ради віднесено вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Статтею 59 вищезазначеного закону визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, шляхом відкритого або таємного голосування.
При прийнятті рішення № 104-08- VI «Про оформлення права власності на будівлю лазні, що розташована за адресою: м. Вишгород, мікрорайон «Берізки-2», відповідачами не була порушена вищезазначена процедура.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те , що в Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, на який посилається апелянт, встановлено, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ), створеними до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 N 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та інших законодавчих актів України»та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Також, вищезазначеним положенням рекомендувано органам місцевого самоврядування проводити видачу свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна на спеціальних бланках, зразок та опис яких затверджується Міністерством юстиції України.
Тобто, даним Положенням врегульована діяльність структурних підрозділів Міністерства юстиції України та Бюро технічних інвентаризацій при проведенні інвентаризації, реєстрації та наданні витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно, а не процедура та порядок прийняття рішень органом місцевого самоврядування.
Отже, для прийняття відповідного рішення не потрібен перелік всіх документів який визначений в Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що районна рада при прийнятті рішення від №104-08-VI від 16.06.2011 року «Про оформлення права власності на будівлю лазні, яка розташована за адресою: м. Вишгород, мікрорайон «Берізки-2»діяла в межах своєї компетенції, повноважень та відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -
Апеляційну скаргу позивача -Прокурора Вишгородського району Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 01 березня 2012 - залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 01 березня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Кучма А.Ю.