Ухвала від 18.06.2012 по справі 2а-4831/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4831/11 Головуючий у 1-й інстанції: Медвідь Н.О.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

УХВАЛА

Іменем України

"18" червня 2012 р. м. Київ

розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі на постанову Києво-Святошинського районного суду від 05 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі про визнання дій протиправними, та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі -позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі (далі -відповідач) про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії у розмірах визначених ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Києво-Святошинського районного суду від 05 серпня 2011 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач є особою, що постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, тому, відповідно, має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має посвідчення встановленого зразка 4 категорії.

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

Всупереч ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до постанови КМУ №1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягає стаття 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вказана постанова, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено право позивача на отримання пенсії у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Частиною 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною першою статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі визначеного законом про Держбюджет на відповідний рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія -щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

Жоден державний орган, в тому числі і суд, не наділений повноваженнями обмежувати або позбавляти позивача права на отримання спірних виплат у певному розмірі інакше, ніж шляхом внесення змін до нормативно -правових актів Верховною Радою України у порядку та в спосіб, визначений чинним законодавством України та відповідно до правил ч. 2 ст. 19 Конституції України

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що з самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, не є строковими, а тому в даному випадку визначається лише дата, з якої особа має право на її перерахунок, при цьому не вирішуючи питання щодо правовідносин, які на момент ухвалення рішення ще не виникли.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі -залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду від 05 серпня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Данилова М. В.

Федорова Г. Г.

Попередній документ
24949118
Наступний документ
24949120
Інформація про рішення:
№ рішення: 24949119
№ справи: 2а-4831/11
Дата рішення: 18.06.2012
Дата публікації: 03.07.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: