Ухвала від 18.06.2012 по справі 2а/2503/4634/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2503/4634/11 Головуючий у 1-й інстанції: Затєєва С.Д.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

УХВАЛА

Іменем України

"18" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Оксененко О.М.,

суддів -Данилової М.В. та Федорової Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень неправомірною, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2011 року, як інваліду війни 2-ї групи, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі -позивач) звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень неправомірною, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2011 року, як інваліду війни 2-ї групи.

Постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 липня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач має статус учасника бойових дій.

Статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачу разова грошова допомога виплачувалась у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №341 від 04.04.2011 року, тобто не в повному обсязі.

Відповідно до ст. 22 Конституції України - при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 20-22 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»яким внесено зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до частини третьої ст. 22 та ст. 64 Конституції України - право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк, що відображено в Рішенні Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007.

У 2011 році дія ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»не зупинялась, в зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання дій відповідачів щодо виплати позивачу разової грошової допомоги як інваліду війни 2 групи не в повному розмірі протиправними та зобов'язання виплатити йому суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з урахуванням сум фактично отриманої ним допомоги за 2011 рік.

Виходячи з наведеного вище, оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну Управління праці та соціального захисту населення Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області -залишити без задоволення, а постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 липня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Данилова М. В.

Федорова Г. Г.

Попередній документ
24949101
Наступний документ
24949103
Інформація про рішення:
№ рішення: 24949102
№ справи: 2а/2503/4634/11
Дата рішення: 18.06.2012
Дата публікації: 03.07.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо: