Справа: № 2а-2592/11 Головуючий у 1-й інстанції: Скарлат О.І.
Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
"18" червня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Оксененко О.М.,
суддів -Данилової М.В. та Федорової Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 10 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про зобов'язання призначення та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
ОСОБА_2 (далі -позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області (далі -відповідач) про зобов'язання призначення та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 10 серпня 2011 року позов задоволено. Визнано дії відповідача неправомірними, зобов'язано здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену державну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2011 року з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю -доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -скасуванню в частині з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 ст.198, ч. 1 ст. 203 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та залишає позовну заяву без розгляду з підстав, встановлених статтею 155 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону за спірний період відповідачем не здійснено.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області здійснити щомісячну виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 травня 2011 року.
Разом з тим, відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених ч. 2 ст. 99 КАС України в шість місяців, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Оскільки позовні вимоги стосуються щомісячних соціальних виплат, то строк коли особа мала дізнатись про порушення своїх прав наступав по закінченню кожного календарного місяця, коли їх отримувала.
Судом не враховано, що позивач щомісяця отримував пенсію і підвищення до неї, тобто усвідомлював її розмір і мав можливість з'ясувати, з яких виплат вона складається. Таким чином, позивач не знав, але повинен був і міг (мав реальну можливість) знати про порушення свого права з дати опублікування Рішень КСУ № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. Правова необізнаність особи не може бути визнана поважною причиною для пропущення строку звернення до суду, як і підставою для його поновлення, оскільки закони і інші нормативно-правові акти друкуються в періодичних виданнях та є доступними необмеженому колу осіб.
Враховуючи звернення позивача до суду лише 07.07.2011 року, відсутність уточнень, доповнень або змін до позову та не поновлення судом першої інстанції строку на звернення до суду з позовною заявою, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повинен був прийняти до уваги положення ст.99 КАС України і позовні вимоги що стосуються періоду з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 06.01.2011 року включно, залишити без розгляду, у відповідності до вимог ст.100 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 197, 198, 203, 205, 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області - задовольнити частково.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 10 серпня 2011 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії дітям війни з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 06 січня 2011 року включно -скасувати та позовні вимоги в цій частині -залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Вишгородського районного суду Київської області від 10 серпня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Данилова М. В.
Федорова Г. Г.