Ухвала від 31.05.2012 по справі 2а-6671/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6671/11 Головуючий у 1-й інстанції: Линник В.Я.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

УХВАЛА

Іменем України

"31" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Федорової Г.Г., Оксененко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ірпінському районі Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 23 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ірпінському районі Київської області про визнаня дій незаконними та зобов'язання здіснити переахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою суду від 23 серпня 2011 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії та зобов'язав відповідача нарахувати і виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

Позивач має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але відповідач на порушення вимог діючого законодавства не здійснив її підвищення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, віднесена до категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Згідно ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 160, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ірпінському районі Київської області -залишити без задоволення.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 23 серпня 2011 року -залишити без змін.

Повний текст виготовлено 31 травня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Данилова М. В.

Судді: Федорова Г. Г.

Оксененко О.М.

Попередній документ
24949063
Наступний документ
24949065
Інформація про рішення:
№ рішення: 24949064
№ справи: 2а-6671/11
Дата рішення: 31.05.2012
Дата публікації: 03.07.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: