Справа: № 2а-14849/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
"21" червня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Губська О.А.
за участі :
секретар с/з Печенюк Р.В.
розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 грудня 2011 року у справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови, -
Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулося з позовом до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови № 2253/58 від 20.09.2011 року про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень Чернігівського прикордонного закону про накладення Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" штрафу у розмірі 8500,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 грудня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Сторони в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін, виходячи з наступник підстав.
З матеріалів справи вбачається, та судом першої інстанції достовірно встановлено, 05 вересня 2011 року під час здійснення прикордонного контролю потягу №53 сполученням "Київ Санкт-Петербург" у вагоні № 11 прикордонним нарядом відділу прикордонної служби "Добрянка", в пункті контролю "Горностаївка" виявлено громадянку ОСОБА_3 що слідувала з України в Російську Федерацію, та яка на паспортний контроль пред'явила тимчасове посвідчення громадянина України, яке є не дійсним для перетину державного кордону, на перевізника ДГТО "Південно-західна залізниця" було складено протокол № 0076121 від 05.09.11р. про правопорушення пов'язане зі здійснення перевізником міжнародних пасажирських перевезень.
В результаті розгляду справи про правопорушення передбаченого ст. 1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", 20.09.11р. начальником Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби Бабюк В.Б. винесено Постанову № 2253/58 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, якою за порушення ст. 1 зазначеного вище Закону позивача притягнуто до відповідальності та накладено штраф у розмірі 8500 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при притягнення позивача до відповідальності за вчинене правопорушення ,діяв у відповідності до закону та у межах наданих повноважень, при цьому відповідачем не було порушено строків накладення штрафів.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується виходячи з наступного.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу визначаються Законом України «Про залізничний транспорт»(надалі Закон №273), .
Перевізник, відповідно до ст.221 Закону №273, при перевезенні пасажира у міжнародному сполученні зобов'язаний до початку перевезення перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи. За невиконання обов'язку перевірити перед початком перевезення пасажира у міжнародному сполученні наявність у нього документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, перевізник несе відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. При цьому, п.6 ч.1 ст.19 вищевказаного Закону передбачено, що на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон.
Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Закону «Про відповідальність перевізників під час міжнародних пасажирських»№2920-ІІІ від 10.01.2002 року (надалі Закон №2920) зазначено, що посадовою особою відповідного органу охорони державного кордону України, яка виконує функції із здійснення прикордонного контролю, про вчинення правопорушення складається протокол.
Відповідно до п.5 ст.3 Закону №2920 протокол складається у двох примірниках. Перший примірник разом з іншими документами, що стосуються справи, надсилається протягом трьох робочих днів з дня вчинення правопорушення посадовій особі, уповноваженій накладати штраф.
Відповідно до ст.12 Закону №2920, посадова особа органу охорони державного кордону України, уповноважена накладати штрафи, приймає відповідне рішення протягом 15 днів після надходження протоколу про правопорушення та інших матеріалів справи. Рішення оформляється постановою відповідної особи.
З матеріалів справи вбачається, що протокол про правопорушення складено 05.09.2011 р., Особою, що уповноважена накладати штрафи, протокол був отриманий 08.09.2011 року, а оскаржувана постанова винесена 20.09.2011 р., тобто в межах 15 днів після надходження протоколу про правопорушення .
Щодо суті правопорушення то колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи висновки суду першої інстанції про те, що позивачем як перевізником при перевезенні пасажира в міжнародному залізничному сполученні, не виконано покладений на нього обов'язок перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду в державу прямування, держав за маршруту слідування перед початком перевезення, за таких обставин до позивача правомірно застосовано штрафну санкцію передбачену ст. 1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.4 ст.1 Закону №2920 перевізник звільняється від відповідальності, передбаченої цією статтею, якщо доведе, що документи, надані йому пасажиром перед початком міжнародного пасажирського перевезення, дали йому достатні підстави вважати, що пасажир мав документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, транзиту.
Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від відповідальності, то судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній постанові не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а тому підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 грудня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Беспалов О.О.
Губська О.А.