Справа: № 2а-1685/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
"19" червня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Гринчуку В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»про визнання нечинною постанови про відкриття виконавчого провадження від 04 листопада 2011 року ВП №29608291,-
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 квітня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»про визнання нечинною постанови про відкриття виконавчого провадження від 04 листопада 2011 року ВП №29608291 відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована з посиланням на ст.31 Закон України «Про виконавче провадження» та зазначає, що позивачем не отримано постанови про відкриття виконавчого провадження від 04 листопада 2011 року, чим порушено його право на добровільне погашення боргу. Крім того, зазначив, що на нього покладається обов'язок сплати виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадження виконавчих дій, таким чином, на думку позивача, порушено його права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Судом першої інстанції встановлено, що 04 листопада 2011 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві Проц В.С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса №4158 від 31 жовтня 2011 року про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_2, та за рахунок реалізації вказаного майна задовольнити вимоги ПАТ «ПУМБ»в розмірі 427485,83 грн., пунктом 2 зазначеної постанови позивачу встановлено строк на добровільне виконання виконавчого напису до 10 листопада 2011 року.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень та з дотриманням норм законодавства щодо здійснення виконавчого провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:
Згідно ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст.17 цього Закону, серед іншого, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.
Згідно зі ч.ч.1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з супровідного листа про направлення оскаржуваної постанови, постанова про відкриття виконавчого провадження направлена боржнику та стягувачу 04 листопада 2011 року.
Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Судом першої інстанції вірно встановлено, з 15 грудня 2011 року боржник мав право звернутися до державного виконавця із заявою щодо поновлення боржнику строку для добровільного виконання рішення, оскільки саме з 15 грудня 2011 року дізнався про відкриття виконавчого провадження №29608291.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень та з дотриманням норм законодавства щодо здійснення виконавчого провадження, з матеріалів справи не вбачається наявність підстав, передбачених ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», для відмови у відкритті виконавчого провадження, позивач не скористався своїм правом на звернення з заявою про відкладення проведення виконавчих дій, натомість, відповідачем до ознайомлення позивача з матеріалами виконавчого провадження, в тому числі і з постановою про відкриття виконавчого провадження, не вчинялись дії щодо примусового виконання виконавчого напису, що свідчить, що несвоєчасне отримання позивачем оскаржуваної постанови не позбавило останнього можливості добровільного виконання виконавчого документу.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 квітня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 25 червня 2012 року.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Грищенко Т.М.
Лічевецький І.О.