Справа: № 2-а-1802/11 Головуючий у 1-й інстанції: Савлук Т.В.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"12" червня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: суддів: Федорової Г.Г., Данилової М.В., Оксененка О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 04 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
У березні 2011 року ОСОБА_4 (далі -позивач) звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва (далі - відповідач), в якому просила визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва незаконними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії у відповідності з даними про заробітну плату 768,73 крб. за роботу в населених пунктах зони відчуження з 01.07.1986 року по 22.07.1986 року, а також стягнути з відповідача різницю між сумою пенсійних виплат, нарахованих та виплачених з червня 2010 року по лютий 2011 року.
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 04 травня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва та зобов'язано відповідача провести ОСОБА_4 перерахунок розміру пенсії за віком у відповідності з даними про заробітну плату в розмірі 768,73 крб. за роботу в населених пунктах зони відчуження з 01 липня 1986 року по 22 липня 1986 року на підставі довідки № 17/1465-10 від 09.06.2010 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва виплатити ОСОБА_4 різницю між сумою пенсійних виплат, нарахованої та виплаченого розміру пенсії за віком за період з 01 червня 2010 року по 31 січня 2011 року, та сумою пенсійних виплат за той же період, розрахованих відповідно з даними про заробітну плату -768,73 крб. за роботу в населених пунктах зони відчуження з 01 липня 1986 року по 22 липня 1986 року на підставі довідки № 17/1465-10 від 09.06.2010 року.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, що пов'язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС.
Відповідно до постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС»керівникам підприємств і організацій було надано право проводити оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації аварії на ЧАЕС по підвищених на 100% тарифних ставках і посадових окладах. Конкретні розміри підвищення зазначених ставок і окладів встановлюються з урахуванням складності і терміновості робіт.
Наказом МОЗ СРСР від 14.05.1986 року за № 104 на підставі постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 було надано право підвищувати на 25% посадові оклади працівників, які безпосередньо приймали участь в проведенні медико-біологічних, дозиметричних і біофізичних обстежень людей, дезактивації території, приміщень, обладнання, виконували роботи по дозиметричному і радіометричному контролю та дезактивації джерел радіоактивних випромінювань та інше.
Позивачу відповідно до Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР»від 15 травня 1990 року з врахуванням ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції від 28 лютого 1991 року) з 1992 року була призначена пенсія за віком, тобто пенсія позивачу була призначена із зменшенням пенсійного віку, як особі, що працювала в зоні відчуження у 1986 році.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4 з 01.06.2010 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та отримує пенсію за віком.
Приймаючи рішення про призначення позивачу пенсії за віком Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва при визначенні розміру пенсії взято за основу дані довідки про заробітну плату позивача від 17.04.1992 року за період з 01.07.1986 року по 22.07.1986 року в сумі 439,78 крб., при цьому зазначенні в ній дані спростовуються іншою довідкою Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення «Чорнобильсервіс» № 17/1465-10 від 09.06.2010 року.
Судом першої інстанції встановлено, що для підтвердження даних про роботу позивача в зоні відчуження, відповідачу слід було брати довідку № 17/1465-10 від 09.06.2010 року, як документ, що відповідає вимогам законодавства. З цим висновком суду колегія погоджується.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»перерахунок пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) ті інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Отже, Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва безпідставно відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії за віком, оскільки відповідно довідки Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення «Чорнобильсервіс»від 09.06.2010 року, якою підтверджується, що ОСОБА_4 працювала в населених пунктах зони відчуження в м. Чорнобиль, 2 зона, з 01.07.1986 року по 22.07.1986 року по місцю роботи м. Чорнобиль ст. Іловниця на посаді комірника, фактична заробітна плата за роботу в зоні відчуження із якої визначається пенсія складає 768,73 крб.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 04 травня 2011 року - залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 04 травня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту прийняття, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Федорова Г. Г.
Судді: Данилова М. В.
Оксененко О.М.