27 червня 2012 р. Справа № 74474/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області про перерахунок пенсії працюючого пенсіонера та стягнення недоотриманої пенсії,
У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області (далі - УПФ України в м. Калуші) щодо неперерахунку її пенсії та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-IV) з виплатою недоотриманої суми пенсії починаючи з 01 січня 2010 року.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2011 року у справі № 2а-1474/11 вказаний позов було задоволено частково. Визнано незаконними дії УПФ України в м. Калуші щодо відмови у нарахуванні і виплати пенсії позивачки та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік та виплатити недоотриману пенсію за період з 09 серпня 2010 року по день фактичної виплати.
У поданій апеляційній скарзі УПФ України в м. Калуші просить зазначену постанову скасувати і прийняти нову про відмову у задоволенні вимог позивачки, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 було здійснено відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону № 1058-IV та підпункту 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» з урахуванням збільшення її страхового стажу та виходячи із показника середньої заробітної плати 2007 року у розмірі 1197,91 грн. Свої дії вважає правомірними і такими, що відповідають чинному законодавству України, а тому просить відмовити у задоволенні заявленого позивачкою адміністративного позову.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив із того, що вона є працюючим пенсіонером та відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону № 1058-IV має право на перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням страхового стажу і розміру заробітку виходячи із заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Показник середньої заробітної плати для працівників, зайнятих у галузях економіки України на 2009 рік затверджено у розмірі 1650,43 грн. Проте, відповідач неправомірно здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1. відповідно до підпункту пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року із застосуванням показника середньої заробітної плати на 2007 рік у розмірі 1197,91 грн.
Проте, такі висновки суду першої інстанції, на переконання апеляційного суду, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, позивачка після призначення пенсії продовжувала працювати та одержує пенсію за віком, нарахування та виплату якої проводить УПФ України в м. Калуші.
Підстави для перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати та страхового стажу, порядок його проведення, а також порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульовано положеннями ст.ст. 40, 42 Закону № 1058-IV, які впродовж 2006-2008 рр. зазнавали неодноразових змін.
Так, згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію частини четвертої статті 42 зупинено на 2007 рік.
Крім того, підпунктом «б» підпункту 9 пункту 35 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-V «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 1 січня 2008 року, абзац четвертий частини другої статті 40 Закону № 1058-IV було викладено в новій редакції:
«Зс (середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів».
Цим же Законом (підпункт «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II) частину четверту статті 42 викладено в такій редакції: «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію».
Таким чином, з 1 січня 2008 року змінено показник середньої заробітної плати (доходу) - однієї із складових формули заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії та встановлено, що цим показником має бути середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески.
Також змінено порядок перерахунку пенсії особам, які після призначення пенсії продовжували працювати.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, зокрема, положення підпункту «б» підпункту 9, підпункту «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з 22 травня 2008 року було відновлено дію положень частини другої статті 40 та частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV у первинній їх редакції від 09.07.2003 року, які й підлягають застосуванню.
Так, частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV встановлено формулу заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
У редакції Закону від 9 липня 2003 року № 1058-IV, яка набрала чинності 1 січня 2004 року, зазначена формула була такою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 +... + Кзn);
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи (абзаци другий - шостий частини другої статті 40 Закону № 1058-IV).
Частиною четвертою статті 42 зазначеного Закону, у редакції Закону від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV свідчить, що при перерахунку пенсії застосовується заробітна плата (дохід) пенсіонера, яку він отримував до призначення пенсії, або яку він отримував за період роботи, який є періодом страхового стажу.
З огляду на викладене під час перерахунку пенсії у формулі Зп = Зс х (Ск : К) змінюються лише показники Ск та К. Зокрема, у величину Ск додаються коефіцієнти заробітної плати (доходу) за кожен місяць страхового стажу, який став підставою для перерахунку пенсії. Що ж стосується показника К, то він збільшується кількістю додаткових місяців страхового стажу. Решта показників залишається без змін.
Отже, аналіз частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV показує, що зазначена норма не встановлює обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатись правом на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення, однак містить застереження, що наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії, тобто це - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (абзац четвертий частини другої статті 40 Закону № 1058-IV).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено порядок перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, відмінний від того порядку, який визначений частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV, у редакції Закону від 9 липня 2003 року.
Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справи застосуванню підлягає Закон № 1058-IV, а саме нормативні положення статті 42 цього Закону, що діяли в редакції до скасування змін, внесених за Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», та були і залишаються чинними на момент проведення перерахунку пенсії. Як зазначалося вище, зі змісту цих положень випливає, що під час перерахунку пенсії враховується та величина середньої заробітної плати (доходу), яка використовувалася під час призначення пенсії, а не показник середньої заробітної плати (доходу) за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, як помилково вважає суд першої інстанції.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 березня 2012 року у справі № 21-456а11 при перегляді ухвали Вищого адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року, яка в силу приписів частини 1 статті 244-2 КАС України зобов'язує суди привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області задовольнити.
Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2011 року у справі № 2а-1474/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді Я.С.Попко
Р.Б.Хобор