27 червня 2012 р. Справа № 6276/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Ліщинського А.М. та Запотічного І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської обл. на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської обл. від 03.08.2009р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської обл. про зобов'язання нарахувати і виплатити недоплачену грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
27.11.2008р. позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з відповідача Управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської обл. на її користь 5311 грн. 91 коп. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 2007-2008 років, а також відшкодувати понесені судові витрати (а.с.2-4).
Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської обл. від 03.08.2009р. заявлений позов задоволено частково, визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської обл. щодо невиконання законодавчо визначеного обов'язку здійснити за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. перерахунок позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вказаний період; зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та виплатити недоплачену суму цієї допомоги за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 03 грн. 40 коп. (а.с.30-31).
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач Управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської обл., який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати (а.с.34-35).
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що виключно Законом України про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків; нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлений розмір допомог, компенсацій та гарантій всім категоріям громадян, які мають право на їх одержання, при цьому КМ України затверджений механізм надання, порядок та джерела виплати по кожній категорії громадян у межах коштів, передбачених вищевказаним Законом.
Оскільки відповідні видатки, які необхідні для виплати допомоги позивачу, не передбачені встановленим на 2007 рік державним бюджетом, тому відповідач не вправі їх змінювати, через що дії останнього по виплаті спірної допомоги позивачу є правомірними.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних мотивів.
Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є:
1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;
2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 є матір'ю малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; належить до застрахованих осіб; перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримувала спірну допомогу за період 09.09.2005р.-08.07.2008р., знаходилася на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської обл. (а.с.5-10).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не була виплачена на користь позивача за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. у повному обсязі допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, через що суб'єкта владних повноважень слід зобов'язати нарахувати і виплатити спірну допомогу за вказаний період.
В частині вимог за 2008 року суд керувався тим, що спірні правовідносини за вказаний період регулюються нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який у встановленому порядку не визнаний неконституційним.
Між тим, на думку колегії суддів, вірно вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції допустив помилкове застосування вимог матеріального закону та невірно вирішив питання про розподіл судових витрат, що стверджується наступним.
Відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.) і повинен відповідати розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було передбачено розмір щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При цьому дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші нормативно-правові акти або їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З наведеного слідує, що починаючи з 09.07.2007р., і до 31.12.2007 року включно, розрахунок зазначеної допомоги, яка виплачувалася позивачу, повинен був проводитися у розмірі, встановленому законом для прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
В частині визначення розміру допомоги позивачу колегія суддів враховує, що згідно ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум на одну особу на місяць для дітей віком до 6 років складає: з 01 квітня - 463 грн., з 01 жовтня - 470 грн.
Звідси, сума заборгованості перед позивачем за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. включно повинна обраховуватися із урахуванням вищевказаних розмірів допомоги.
Пунктом 23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» викладено в новій редакції ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Відповідно до п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затв. постановою КМ України № 1751 від 27.12.2001р. (із змінами, внесеними постановою КМ України № 57 від 22.02.2008р.), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01.01.2008р. - 50 відсоткам, з 01.01.2009р. - 75 відсоткам, з 01.01.2010р. - 100 відсоткам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 грн.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. не був визнаний неконституційним п.23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», через що вимоги позивача про зобов'язання нарахувати і виплатити спірну допомогу за 2008 рік задоволенню не підлягають за безпідставністю.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до постанови КМ України № 32 від 16.01.2007р. «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» здійснюють органи праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб, відповідний обов'язок правильно покладений судом на відповідача у справі.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» соціальних виплат як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції представником відповідача не заявлялося клопотання про застосування наслідків пропущення строку звернення до суду, передбачених ст.100 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та вирішення справи в суді першої інстанції), тому колегія суддів не вбачає підстав для застосування таких.
Також покликання на пропуск позивачем строку звернення до суду із розглядуваним позовом, що слід вважати підставами для відмови у його задоволенні, не вказані апелянтом у розглядуваній апеляційній скарзі.
З огляду на положення ст.ст.21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону. Також не можуть бути задоволені позовні вимоги про стягнення спірних сум з відповідача, оскільки саме орган праці та соціального захисту населення зобов'язаний здійснювати обрахування та виплату спірних сум допомоги, вказані дії до компетенції адміністративного суду не належать.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, а саме слід визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської обл. щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_2 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. включно, протиправними; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», та проведених виплат за вказаний період; решта позовних вимог задоволенню не підлягає.
Окрім цього, відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
За наведених обставин підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 01 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак із помилковим застосуванням норм матеріального права та вирішенням питання про розподіл судових витрат, через що оскаржувану постанову слід змінити.
Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської обл. задоволити частково.
Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської обл. від 03.08.2009р. змінити.
Позов ОСОБА_2 задоволити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської обл. щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_2 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. включно, - протиправними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської обл. нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», та проведених виплат за вказаний період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути на користь позивача ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 01 (один) грн. 70 коп. сплаченого судового збору із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської обл.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: А.М.Ліщинський
І.І.Запотічний