20 червня 2012 р. Справа № 152548/11/9104
Суд в складі колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Пліша М.А. та Гуляка В.В.
за участі секретаря судового засідання Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод» на ухвалу Галицького районного суду м.Львові від 18.11.2011р. про відмову у відкритті провадження у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод» до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-
Оскаржуваною ухвалою судді районного суду від 18.11.2011р. відмовлено в порядку п.1 ч.1 ст.109 КАС України у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод» до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, оскільки таку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (а.с.11).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач Закрите акціонерне товариство «Львівський керамічний завод», який у апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильної відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що висновок суду першої інстанції, щодо розгляду даної справи господарським судом, суперечить ст. 12 ГПК України, згідно якої господарським судам не підвідомчі спори про визнання недійсними актів. Окрім цього, оскаржуване рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 15.04.2011р. № 424, прийняте суб'єктом владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Із змісту оскаржуваної ухвали слідує, що відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя районного суду виходив з того, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах господарського законодавства, мають ознаки спору про право власності (а.с.11).
Між тим, з наведеними висновками оскаржуваної ухвали погодитися не можна, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв'язку із частиною 1 тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України також визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Із змісту заявленого позову убачається, що позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 15.04.2011р. № 424 «Про передачу у власність територіальної громади міста Львова від ЗАТ «Львівський керамічний завод» гуртожитків на вулиці Низинній, 17 та вулиці Низинній,19» (а.с.1-8).
Також вважає, що приймаючи зазначене рішення, відповідач, в порушення вимог с.2 ст.19 КАС України, керувався «Положенням про порядок приймання-передачі державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, у власність територіальної громади м.Львова»; сам акт не відповідає вимогам закону, оскільки гуртожитки на вул.Низинній, 17 та вул. Низинній, 19 у м.Львові були включені до статутного фонду ВАТ «Львівський керамічний завод» (правонаступником якого є ЗАТ «Львівський керамічний завод») у процесі приватизації, останні є їх власником, тому на нього не поширюється дія вищевказаного Положення.
З урахуванням наведеного слідує, що у поданій позовній заяві ЗАТ «Львівський керамічний завод» не заявлено вимог, які стосуються встановлення права власності; останні торкаються протиправного, на думку позивача, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради.
При цьому суддею суду першої інстанції не наведено правового зв'язку між адміністративним позовом ЗАТ «Львівський керамічний завод» та рішеннями господарських судів.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що у розглядуваному випадку відповідач, як орган місцевого самоврядування, а тому наведений спір за своїм характером слід вважати публічно-правовим, через що такий підлягає судовому розгляду в порядку КАС України.
За наведених обставин суддя районного суду прийшов до передчасного висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у розглядуваній справі через господарський характер заявленого позову.
Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що ухвала судді постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильної відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, а відтак вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.199, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод» задоволити.
Ухвалу Галицького районного суду м.Львові від 18.11.2011р. про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі № 2а-1311/11/1304 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді М.А.Пліш
В.В. Гуляк