26 червня 2012 р. Справа № 30468/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Попка Я.С., Хобор Р.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Техносервіс»товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Техносервіс» товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» до Державної податкової інспекції у Стрийському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Дочірнє підприємство «Техносервіс»товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Стрийському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень від 25.11.2009 року №0000662303/0 та №0000672303/0 за якими для позивача визначено суму податкового зобов'язання за платежами: податок на додану вартість в сумі 28659 грн. (в тому числі 19106 грн. основного платежу, 9553 грн. штрафних санкцій) та податок на прибуток підприємств в сумі 52530 грн. (в тому числі 35020 грн. основного платежу, 17510 грн. штрафних санкцій).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу щодо заниження задекларованого податку на прибуток за 2006 рік, у тому числі за четвертий квартал 2006 року в сумі 14875,00 грн., оскільки якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Позивач подав уточнюючий розрахунок за 2006 рік в частині завищення валового доходу за перше півріччя 2006 року, оскільки декларація з податку на прибуток складалася за наростаючим підсумком.
Окрім цього, позивач також вважає необґрунтованими твердження відповідача щодо відсутності товарно-транспортних накладних та інших документів, що підтверджують факт транспортування товарів між позивачем і ТОВ «Профліга», як підставу відсутності здійснення господарської операції. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»не передбачають товарно-транспортну накладну, як первинний документ, що підтверджує факт здійснення господарської операції.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року в позові відмовлено з тих підстав, що наявність у ДП «Техносервіс» ТОВ «Екран» лише документів, які необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, самі по собі не є підставою для включення визначених у них сум до складу податкового кредиту, оскільки господарських правовідносин у дійсності з ТОВ «Профліга» не було.
Не погодившись з постановою суду її оскаржив позивач, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову за якою задовольнити позовні вимоги. При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням позовних вимог, зокрема зазначає, що суд безпідставно не прийняв до уваги представлені ДП «Техносервіс» ТОВ «Екран» видаткові та податкові накладні на підставі яких позивачем сформовано валові витрати.
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи в судове засідання не прибули та не поступило клопотань сторін про розгляд апеляції за їх участю, а тому колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних мотивів. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у розмірах, встановлених законом.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
12.11.2009 року ДПІ у Стрийському районі проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Техносервіс» ТОВ «Екран», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року. За наслідками перевірки в цей день складено акт № 2829/23-3/32863050.
За результатами перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення ДП «Техносервіс» ТОВ «Екран» вимог ст.ст. 207, 208, 245, 388 ГК України, ч. 1 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. ст. 228, 626, 629, 629, 655, 656, 662, 712 ЦК України, п.4.1. ст. 4, п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5, п. 6.1 ст.6, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 35020 грн., а саме за четвертий квартал 2006 року 11137 грн., за другий квартал 2007року 23883 грн.
Одночасно за актом перевірки від 12.11.2009 року № 2829/23-3/32863050 податковим органом зроблено висновок про порушення ДП «Техносервіс» ТОВ «Екран» вимог ст. 207, ст. 208, ст. 245, ст. 388 ГК України, ч. 1, ч.5 ст. 203, ч.1, ч.2 ст.215, ст. 228, ст. 626, ст.629, ст. 655, ст. 656, ст. 662, ст. 712 ЦК України, п.7.4.1, п.п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» по господарських зобов»язаннях з ТОВ «Профліга», в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді що, перевірявся на загальну суму 19106 грн., в т.ч. за травень 2007року у сумі 19106 грн. На підставі вказаного акта щодо ДП «Техносервіс» ТОВ «Екран» прийнято податковим органом 25.11.2009 року податкове повідомлення-рішення № 0000672303/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств відповідно до п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 52530 грн., в т.ч. 35020 грн. за основним платежем та 17510 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення рішення № 0000662303/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 28659 грн., в т.ч. 19106 грн. основним платежем та 9553 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Висновки ДПІ у Стрийському районі ґрунтуються на висновках акта перевірки, якою встановлено, що операції по взаєморозрахунках ДП «Техносервіс» ТОВ «Екран» з ТОВ «Профліга» не мали реального характеру. Вказується, що наявність у ДП «Техносервіс» ТОВ «Екран» видаткових накладних та сплати коштів не є безумовним підтвердженням того, що поставка товару мала місце; фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками; у ТОВ «Профліга» відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні в достатній кількості штатні працівники та фахівці, які б приймали участь у здійсненні господарських операціях. В акті перевірки вказується, що наявність у ДП «Техносервіс» ТОВ «Екран» документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» є необхідними для формування податкового кредиту - податкових накладних, виданих ТОВ «Профліга» не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту, у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних немає можливості ідентифікувати як такі, що призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.
Так, 03.05.2007 року між позивачем, як замовником та ТОВ «Профліга», як підрядником (виконавцем) укладено договір № 03-05-07, згідно якого підрядник зобовязується за плату, в строк до 15.06.2007 року, провести роботи по виготовленню металевих траверсів і кокелів, згідно узгоджених ескізів, а замовник передати виконавцю метал для виробництва вагою 13100 кг за ціною 3,83 грн. за 1 кг без урахування ПДВ, прийняти виконані роботи після їх завершення та оплатити в строк не більше трьох банківських днів з моменту підписання акту прийому передачі робіт. На підтвердження отримання послуг позивачем від контрагента складено акти здачі приймання виконаних робіт: від 04.05.2007 року та від 30.05.2007 року. Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Мін'юсті України від 05.06.1995 р. за № 164/704. первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції. Акт приймання виконаних робіт, будучи первинним документом та підставою формування податкового кредиту повинен містити відомості про дату та події, оформлені цим документом. Про це прямо вказує п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні», згідно якої первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Аналогічні норми містяться в п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Мін'юсті України 05.06.1995 року за № 168/704. При цьому, в наведених актах здачі приймання виконаних робіт вказано лише вид робіт та зазначено, що надані послуги відповідають умовам вищезазначеного договору та вимогам замовника і сторони претензій одна до одної не мають. Жодної іншої інформації що стосується наданих послуг не зазначено. Окрім цього стороною позивача не представлено товарно-транспортних накладних, звітів про виконання роботи та документів, які б відображали результати виконаних робіт. Відсутність товарно-транспортної накладної, як єдиного для всіх учасників транспортного процесу документу, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, спростовує виконання дисциплін оподаткування та реальності (товарності) проведення господарських операцій за вищевказаним договором з ТОВ «Профліга».
Здійснення поставки товару на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, зокрема товарно-транспортної накладної (згідно положення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні) , оскільки така може свідчити про здійснення самої господарської операції. А тому зібрані по справі докази не підтверджують факт здійснення (товарність) господарської операції за вищевказаним договором з ТОВ «Профліга», що спростовує твердження позивача.
Зважаючи на наведені обставини, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що договір № 03-05-07, укладений 03.05.2007 року між позивачем та ТОВ «Профліга», не підтверджує реальності (товарності) проведення господарських операцій, не спричиняє настання правових наслідків, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а відтак є нікчемним (ч.2 ст.228 ЦК України).
Одночасно суд першої інстанції вірно вказав, що ДП «Техносервіс» ТОВ «Екран» не спростовано висновків відповідача, що уточнений розрахунок № 46001 від 08.10.2009 року до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2006 рік поданий позивачем з порушенням строків давності подання вищевказаного уточненого розрахунку.
Так, строки давності, визначені ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», застосовуються при виправленні помилок платником податку та зазначенні ним уточнених показників у податковій декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Відтак, платник податків користується правом на виправлення допущених помилок вказаним способом протягом зазначених строків давності.
Належних та допустимих доказів про те, що позивачем подано уточнений розрахунок податкової декларації з оподаткування прибутку підприємств за перше півріччя 2006 року в межах строків давності визначених законом, апелянт не надав.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 25.11.2009 року №0000662303/0 та №0000672303/0, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що Львівський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Техносервіс»товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року у справі № 2а-1955/09 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П.Сапіга
Судді: Я.С.Попко
Р.Б.Хобор