26 червня 2012 р. Справа № 34452/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Попка Я.С., Хобор Р.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області на постанову Господарського суду Чернівецької області від 11.10.2010 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Заставнівському районі Чернівецької області про зобов»язання вчинити дії,-
17.09.2008 року управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області звернулося з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Заставнівському районі Чернівецької області про зобов'язання вчинити дії по включенню в акт помісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та індексації пенсій з травня 2008 року по грудень 2009 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що направив на адресу відповідача акт щомісячної звірки витрат, понесених на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в які було включено витрати щомісячної державної адресної допомоги пенсіонерам та індексації пенсій з травня 2008 року по грудень 2009 року в тому числі: 23647,44 грн. - за травень 2008 року, 10147,99 грн. - за червень 2008 року, 13012,98 грн. - за липень 2008 року, 14215,54 грн. - за серпень 2008 року, 11556,95 грн. - за вересень 2008 року, 11579,87 грн. - за жовтень 2008 року, 13675,56 грн. - за листопад 2008 року, 11438,40 грн. - за грудень 2008 року, 13989,79 грн. - за січень 2009 року, 12143,75 грн. - за лютий 2009 року, 11284,30 грн. - за березень 2009 року, 11723 грн. - за квітень 2009 року, 14567,85 грн. - за травень 2009 року, 11776,78 грн. - за червень 2009 року, 13390,77 грн. - за липень 2009 року, 14608,76 грн. - за серпень 2009 року, 11935,24 грн. - за вересень 2009 року, 13628,55 грн. - за жовтень 2009 року, 11929,09 грн. - за листопад 2009 року, 12819,90 грн. - за грудень 2009 року. При цьому відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Заставнівському районі не прийняло до заліку вказаних сум.
Постановою Господарського суду Чернівецької області від 11.10.2010 року в позові відмовлено з тих підстав, що позивачем вибрано невірний спосіб захисту своїх прав.
Не погодившись з постановою суду її оскаржив позивач - Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі, яке просить скасувати дану постанову та винести нову.
При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням позовних вимог, зокрема зазначає, що перерахування коштів відбувається на централізованому рівні і тільки тих сум, які включені в акт, складений на територіальному рівні і зазначених в узгодженій довідці.
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи в судове засідання не прибули та не поступило клопотань сторін про розгляд апеляції за їх участю, а тому колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних мотивів.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Міністерством юстиції України 16.05.2003 року зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, якою затверджений «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання».
Згідно п.2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Відповідно до п. 6 Порядку головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
З наведених правових норм суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що перерахування відповідних коштів передбачено лише на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до Пенсійному фонду України і сторони у даній справі позбавлені права на проведення розрахунків на своєму рівні.
Сторони погодились з тим, що відповідач не підписав акти щомісячних звірок з таблицями розбіжностей, які є невід'ємними частинами цих актів і в такому вигляді останні мають подаватись до Головного управління Пенсійного фонду та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування.
Цей порядок був затверджений спільним листом Пенсійного фонду України від 23.10.2007 року за №16842/04-30 та Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 19.10.2007 року за №183-08-4, де вказано, що у разі розбіжностей необхідно скласти таблиці розбіжностей по кожному місяцю окремо, в яких зазначити причини, по яких управління виконавчої дирекції Фонду не приймало до відшкодування витрати, визначені головним управлінням Пенсійного фонду. В подальшому, починаючи з жовтня 2007 року, спільно узгоджені Довідка і таблиця розбіжностей, підписані начальником головного управління Пенсійного фонду та начальником управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України надсилається у Пенсійний фонд України та виконавчу дирекцію Фонду у встановлені строки.
Окрім цього п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26.03. 2008 року № 265 встановлено, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох -120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Пунктом 4 Порядку відшкодування витрат, затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697, визначено вичерпний перелік сум, що виплачуються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», та №1105-ХІУ від 23.09.1999 року, інших нормативно-правових актів, та підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не користь Пенсійного фонду України, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Колегія суддів вважає, обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що зазначений позивачем вид витрат, а саме виплата щомісячної державної адресної допомоги пенсіонерам не входить в перелік, визначений в п.4 вказаного Порядку, а також ст. 21 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV, що встановлює перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, не зобов'язують відповідача здійснювати будь які виплати чи відшкодування з приводу адресної допомоги.
Стаття 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03. 2009 року № 235 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2009 рік», передбачено, що виплата надбавок, підвищень до пенсій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Індексація пенсій передбачена Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», а саме ч. 4 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги, проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України.
З системного аналізу ст.ст. 2, 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» щодо обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати Пенсійному фонду України пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві, та ч. 4 ст. 26 Основ, згідно якої належним страховиком стосовно особи, яка одержує пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, випливає, що й відшкодування індексації такої пенсії у разі її виплати Пенсійним фондом, повинно проводитися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
При цьому суд першої інстанції вірно визначив, що в разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.
Зазначена позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 20 березня 2007 року по справі №21-1087, яка розглянута у порядку провадження за винятковими обставинами за позовом Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області про зобов'язання прийняти до заліку та відшкодування суми, та підтверджена наступними судовими рішеннями Верховного суду України по зазначеній категорії спорів.
Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги про зобов'язання включити певні суми коштів у Акти помісячних звірок витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, витрат по індексації пенсій та виплаті державної адресної допомоги та їх доставки не передбачено законодавством як спосіб захисту порушеного права Пенсійного фонду щодо отримання відшкодування цих витрат і не відновлює порушене право останнього.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та прийшов до вірного висновку, що в позові управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Заставнівському районі про зобов»язання до включення до акту звірки певних сум витрат необхідно відмовити.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що Господарський суд Чернівецької області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Чернівецької області від 11.10.2010 року у справі № 11/165 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П.Сапіга
Судді: Я.С.Попко
Р.Б.Хобор