06 червня 2012 р. Справа № 24016/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С.П.,
суддів - Дяковича В.П., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 грудня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та перерахунок доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, -
23 листопада 2010 року, Чортківським районним судом Тернопільської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам віднесеним до 4 категорії у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 10 липня 2007 року по даний час та виплачувати доплату до пенсії та додаткову пенсію із дотриманням вимог ст. ст. 39, 51, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням розміру заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік або іншим відповідним законом.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що позивач проживає у м. Чортків Тернопільської області, яке згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року знаходиться з зоні посиленого радіоекологічного контролю. Згідно із посвідченням серії НОМЕР_1 позивача віднесено до 4-ої категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач наділений правом на отримання доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком. Розмір нарахованої та виплаченої позивачу доплати до пенсії та додаткової пенсії є значно меншим ніж передбачено ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що в свою чергу є порушенням його конституційних прав та свобод.
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 грудня 2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно закону. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Чортківському районі Тернопільської області призначити і виплачувати ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком за періоди з 08 червня 2009 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення спірних правовідносин. В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Управлінням Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв в межах наданої компетенції та у відповідності до вимог законодавства, зокрема чинних постанов Кабінету Міністрів України. Крім того, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно цим Законом та не може застосовуватись при призначенні пенсії передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає можливим проведення розгляду справи в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач постійно проживає в м. Чортків Тернопільської області, яке згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року знаходиться з зоні посиленого радіоекологічного контролю.(А.с. 03)
Крім того, згідно із посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 16 липня 2009 року, позивач є громадянином який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та віднесений до 4-ої категорії громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (А. с. 5)
У відповідності до ст.ст.99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 23 листопада 2010 року звернувся до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів за період з 10 липня 2007 року по даний час, тобто ним пропущено строк звернення до суду. Заяви про поновлення такого строку позивачем не подано.
Виходячи із обставин справи та із змісту ст. ст. 99, 100 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги за період з 10 липня 2007 року по 22 травня 2010 року слід залишити без розгляду.
Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови зазначених обставин безпідставно не враховано.
Стосовно позовних вимог за період з 23 травня 2010 року по 23 листопада 2010 року суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є працюючим пенсіонером.
З огляду на викладене, судом першої інстанції вірно зазначено, що не підлягають задоволенню вимоги позивача, щодо права на отримання доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, оскільки такий працює - з чим суд апеляційної інстанції погоджується.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 3 ст. 22 Конституції України зазначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно із ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно із пп. пп. 13 п. 28 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: текст статті 51 викладено у такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами»
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008, визнано неконституційними зазначені положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тому з 22 травня 2008 року позивач має право на отримання доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, визначених ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно із положеннями частини 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Із змісту статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Безпідставними є доводи апелянта про те, що оскільки відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з цим Законом і не може застосовуватись для визначення, зокрема, розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Оскільки позивачу слід визначати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
На думку суду апеляційної інстанції стосовно зобов»язання до нарахування та виплати надбавки до пенсії та додаткової пенсії в подальшому, на чому наполягає позивач, то дана вимога є неправомірною, оскільки предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права, відтак визнання наявності чи відсутності будь-якого роду прав в майбутньому є неможливим.
Крім того, слід зазначити, що, відповідно до положень указу Президента України «Про Положення про Пенсійний фонд України» № 384/2011 від 06 квітня 2011 року та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України» № 1261 від 24 жовтня 2007 року, призначення та перерахунок розміру пенсії належить до компетенції органів Пенсійного фонду України, тому суд не має повноважень самостійно визначати розмір пенсії, яку належить нарахувати та виплатити позивачу, а може лише зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити пенсію відповідно до вимог законодавства, що вірно враховано судом першої інстанції.
Відповідно до п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 березня 2008 р. за № 209/14900, одним із основних завдань управління є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 8 КАС України адміністративний суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У своєму рішенні в справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року, Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з бюджету. Держава може вводити, припиняти або закінчувати виплату цих надбавок. Проте, якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок, і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє (п. 23). Одночасно Європейський Суд з прав людини не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність засобів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26).
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги її частково спростовують.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 158-163, 1832, 195, 197, п. 3, 4 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області задовольнити частково.
Постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 грудня 2010 року в справі № 2а-5206/10 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області з 10 липня 2007 року по 22 травня 2010 року - залишити без розгляду, а в частині позовних вимог за період з 23 травня 2010 року по 23 листопада 2010 року - задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області у перерахунку доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, ОСОБА_1 відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 23 травня 2010 року по 23 листопада 2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області провести ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що визначається згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, за період з 23 травня 2010 року по 23 листопада 2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області виплатити ОСОБА_1, у зв'язку із проведенням вищевказаних перерахунків, недоотримані суми коштів за період з 23 травня 2010 року по 23 листопада 2010 року, з урахуванням проведених виплат.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: С.П. Нос
Судді: В.П. Дякович
А.І. Рибачук