26 червня 2012 р. Справа № 83852/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді Сапіги В.П.,
суддів Попко Я.С., Хобор Р.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 22.12.2010 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області про стягнення заборгованості,-
03.12.2010 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію з підвищенням її на 30% від мінімальної пенсії за віком щомісячно як дитині війни за період з 03.06.2010 року по день звернення до суду з позовом.
Постановою Горохівського районного суду Волинської області від 22.12.2010р. позов задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 03.06.2010 року по 03.12.2010 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Зобов'язано виконати постанову негайно.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції при прийняті рішення невірно застосовано норми матеріального права, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, в якому відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 197 КАС України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.
Колегія суддів вважає підставними заявлені позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 2010 року, оскільки дія норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2010 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
У відповідності до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційного оскарження.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог позивача щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області проводити нарахування та виплату на його користь підвищення до пенсії за період з 03.06.2010 року по 03.12.2010 року правомірність задоволення таких вимог судом першої інстанції.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
Судом першої інстанції правильно зобов'язано негайно виконати постанову суду, однак тут слід враховувати вимоги ст.. 256 КАС України, яка вказує, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
З врахуванням вищенаведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, ч.10 ст. 1832, ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області залишити без задоволення, постанову Горохівського районного суду Волинської області від 22.12.2010 р. у справі № 2а-1783/10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: В.П.Сапіга
Судді: Р.Б.Хобор
Я.С.Попко