20 червня 2012 р. Справа № 32060/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.
за участі секретаря судового засідання: Баранкевич А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 року в адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції, треті особи ОСОБА_1, ТзОВ «Торговий дім «Євромоторс», Хмельницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих, про визнання протиправним рішення та звільнення майна з-під арешту,
встановив:
У травні 2010 року позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача МВ ДВС Хмельницького МУЮ, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача та звільнити з-під арешту арештоване рухоме майно - транспортний засіб: марка SKODA, модель - Octavia A5, рік випуску 2008, колір чорний, тип ТЗ ЛЕГКОВИЙ СЕДАН, номери агрегатів: - шасі НОМЕР_2, двигун 1896; державний номер НОМЕР_1, що знаходиться в забезпечення в АТ «УкрСиббанк».
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.07.2010 року в задоволенні вищевказаного позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач ПАТ «УкрСиббанк» оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що вартість заставленого майна, а саме автомобіля «Шкода Октавіа А5», становила 136872,00 грн. на день видачі ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитним договором від 20.02.2008 р.. Такі кредитні кошти видавалися з цільовим призначенням на купівлю цього легкового автомобіля. Станом же на час винесення постанови суду від 06.07.2010 р. вартість цього автомобіля значно менша у зв'язку із його амортизацією. Цей автомобіль на даний час перебуває в заставі АТ «УкрСиббанк» з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, строк дії якого до 19.05.2015 року. Вважає апелянт, що накладання арешту на майно, що є предметом застави в забезпечення грошових вимог банку, порушує майнові інтереси банку, тобто позбавляє його права задовольнити свої вимоги за рахунок майна, що перебуває в забезпеченні банку, у випадках, передбачених кредитним договором та договором забезпечення.
За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 06.07.2010 року та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Третя особа по справі ТзОВ «Торговий дім «Євромоторс» із апеляційною скаргою не погодився, подав письмове заперечення, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду від 06.07.2010 р. без змін. Зазначає, що відповідач не порушував права позивача, а тому відсутні підстави для задоволення вимог про звільнення заставленого майна з-під арешту, а здійснення арешту майна не позбавляє права заставодержателя на першочергове задоволення його вимог за рахунок заставленого майна.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11302217000 від 20.02.2008 р. на суму 123100 грн., на придбання транспортного засобу марки «Шкода Октавіа А5», 2008 року випуску. Строк повернення кредиту до 19.02.2015 року. Відповідно до пункту 2.1 даного Договору у забезпечення виконання грошових зобов'язань за цим договором ОСОБА_1 передав АТ «УкрСиббанк» в заставу вищезазначений автомобіль «Шкода Октавіа A5», 2008 р.в., чорного кольору, д.н. НОМЕР_1. Пунктом 2.2 цього Договору визначена вартість предмета застави у розмірі 136872,00 грн. (а.с. 6-23).
Згідно копії витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, вищевказана застава автомобіля «Шкода Октавіа А5» внесена до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 22.02.2008 р. із терміном дії застави до 22.02.2013 р. (а.с. 24, 28).
На виконання наказів господарського суду Хмельницької області № 6/4977 та № 21/1935 про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Торговий дім «Євромоторс» та Хмельницького УВП «УТОС» заборгованості в загальній сумі 22998,31 грн. державним виконавцем МВ ДВС Хмельницького МУЮ 23.03.2010 року було проведено опис і арешт майна, що належить боржнику ОСОБА_1, а саме вищезазначеного автомобіля «Шкода Октавіа А5» вартістю 100000 грн. (а.с. 26, 30).
Із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 11.05.2010 року видно, що арешт вищевказаного автомобіля внесено до реєстру обтяжень 11.11.2009 року на підставі постанови державного виконавця відділу ДВС від 16.02.2009 року (а.с. 29).
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що державний виконавець відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» та за обставин, що склалися мав законні підстави проводити опис та арешт заставленого майна, тобто автомобіля «Шкода Октавіа А5» і діяв в межах своїх посадових обов'язків та наданих йому повноважень.
З висновками суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, з врахуванням наступного.
Статтями 2, 4, 5 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час розглядуваних правовідносин) встановлено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу і здійснюється державними виконавцями. Примусове виконання рішень виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, в тому числі судових наказів. Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, і має право накладати арешт на майно боржника.
Стаття 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначає підстави і порядок звернення стягнення на заставлене майно, і визначає, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено в разі коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Із матеріалів справи видно, що станом на 23.03.2010 року згідно Акту опису й арешту майна вартість розлядуваного автомобіля «Шкода Октавіа А 5» становила 100000 грн.. Станом на 01.06.2010 року залишок заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УкрСиббанк» за кредитним договором становив 86462,95 грн., про що вказано в уточненій позовній заяві.
Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок про правомірність дій державного виконавця щодо накладення арешту на вищевказаний ТЗ з метою задоволення вимог стягувачів за вищевказаними рішеннями Господарського суду.
Суд апеляційної інстанції також враховує, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» кредитор (заставодержатель) в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання має право одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Судом не отримано доказів про те, що у зв'язку із невиконанням боржником ОСОБА_1 перед АТ «УкрСиббанк» зобов'язання за кредитним договором існує (чи існував) процес примусового стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно автомобіль «Шкода Октавіа А5» для задоволення вимог заставодержателя, що потребує звільнення заставленого майна з під арешту.
В засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача АТ «УкрСиббанк» повідомив, що станом на 18.06.2012 року заборгованість ОСОБА_1 перед Банком за кредитним договором становить 7814,18 грн., погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку і Банк не ставив вимоги про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання апелянта на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 року в адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції про визнання протиправним рішення та звільнення майна з-під арешту - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: І.В. Глушко
Н.М. Судова-Хомюк