20 червня 2012 р. Справа № 21650/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.
за участі секретаря судового засідання: Баранкевич А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах захисту прав споживачів у Тернопільській області про визнання протиправними дій, скасування постанов про накладення стягнень, скасування постанов по справах про адміністративне правопорушення,
встановив:
У грудні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом до відповідача Управління у справах захисту прав споживачів у Тернопільській області, в якому просила, з врахуванням уточнених і збільшених позовних вимог : 1) визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів 15.07.2008 року, 18.07.2008 року і 10.03.2009 року і щодо складання актів перевірок та приписів дотримання законодавства про захист прав споживачів № 000611 від 15.07.2008 року, № 000590 від 18.07.2008 року і № 000035 від 10.03.2009 року; 2) скасувати постанову про накладення стягнень № 391 від 07.08.2008 року; 3) скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 667 від 07.08.2008 року; 3) скасувати постанову про накладення стягнень № 170 від 31.03.2009 року; 4) скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 307 від 31.03.2009 року. Одночасно позивач просила поновити строки на звернення до суду щодо оскарження постанов № 391 від 07.08.2008 року і № 667 від 07.08.2008 року.
В обгрунтуваня позовних вимог позивач посилалась на те, що дії працівників Управління у справах захисту прав споживачів у Тернопільській області щодо здійснення вищевказаних перевірок її як суб'єта підприємницької діяльності-фізичної особи є протиправними, а вищевказані постанови про накладення штрафів є незаконними. Просила позивач врахувати, що такі перевіки були проведені з порушенням вимог Наказу «Про затвердження Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.11.2006 р. за N 1219/13093, а також вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Зокрема, перед проведення перевірок відповідач не повідомляв її не пізніше як за 10 днів до дня проведення перевірки. Строк перевірок становив більше 5 робочих днів, що є незаконним. При проведенні перевірок вона присутньою не була, чим була позбавлена можливості давати пояснення, зауваження і заперечення, не могла ознайомлюватись з порядком і результатами перевірки, не могла перевірити повноваження посадових осіб, які проводили перевірку, наявність інших документів на право перевірки. Актів перевірки і приписів про усунення порушень вона не отримувала і не уповноважувала інших осіб на їх отримання, не мала можливості подати на них свої заперечення. Притягнено її до відповідальності незаконно, оскільки вона не вчиняла жодних порушень при здійсненні підприємницької діяльності. Постанови про накладення на неї штрафів суперечать вимогам п.4 «Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів», затвердженого постановою КМ України від 17.08.2002 р. № 1177. При розгляді справ про накладення відповідачем на неї штрафів вона присутньою не була і не отримувала повідомлень про час і місце розгляду таких справ. Крім цього постановами № 391 від 07.08.2008 р. і № 170 від 31.03.2009 року штраф накладено у розмірі значно вищому аніж це передбачено статтею 23 п.2 Закону України «Про захист прав споживачів». Копій постанов про накладення на неї стягнень відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» і відповідно до КУпАП вона своєчасно не отримувала і тому не мала можливості оскаржити їх у визначені законом строки.
Відповідач Управління у справах захисту прав споживачів у Тернопільській області позову не визнав, подав у суді першої інстанції заперечення. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог і врахувати, що усі перевірки господарської діяльності позивача були проведені відповідно до вимог «Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг», затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 311 від 25.10.2006 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.11.2006р. за № 1219/13093. Такі перевірки проводились згідно плану перевірок, відповідно до направлень на перевірку, з повідомленням позивача про їх проведення. Перевірки проводились в присутності продавця магазину. За результатами перевірок складались Акти і позивач повідомлялась про час і місце розгляду справ щодо виявлених порушень. Постанови про накладення на позивача штрафів були винесені відповідно до чинного законодавства.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.02.2010 р. у задоволенні позову відмовлено.
З цією постановою суду не погодилась позивач і оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував наведених позивачем обгрунтувань і доказів про протиправність дій відповідача при проведенні перевірок і незаконність притягнення її до відповідальності на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» і КУпАП. Зокрема, судом не взято до уваги того, що позивача не було письмово повідомлено за 10 днів перед проведенням перевірки у липні 2008 року. Таку перевірку було проведено без участі позивача, що позбавило її прав бути присутнім під час перевірки, перевіряти наявність документів на право проведення перевірки, подавати необхідні для перевірки документи, знати про результати перевірки і знайомитись із Актом перевірки, давати пояснення, зауваження і заперечення до Акту перевірки і відносно дій перевіряючих осіб. Їй не було вручено одного примірника Акту перевірки і припису про усунення порушень за 18.07.2008 року. Суд також безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення № 667 від 07.08.2008 р. і № 307 від 31.03.2009 р. з підстав пропуску 10 денного строку звернення до адміністративного суду. При цьому суд не врахував, що копії таких постанов позивач своєчасно не отримала і відповідач не наполягав на застосуванні передбачених ст. 100 КАС України наслідків пропуску строку звернення до адміністративного суду. Також суд не врахував навдених позивачем доводів щодо незаконності постанов № 391 від 07.08.2008 р. і № 170 від 31.03.2009 р. про накладення стягнень. ЇЇ, тобто позивачку, незаконно двічі притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 155 КУпАП за одне і теж порушення.
За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 05.02.2010 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному об'ємі.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, з врахуванням наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_1 на час розглядуваних правовідносин була суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою і була платником єдиного податку (а.с. 9).
18 липня 2008 року в період із 12-00 год. по 14-00 год. у позивачки за місцем здійснення підприємницької діяльності в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 посадовими особами Тернопільського обласного управління у справах захисту прав споживачів було проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої складено Акт № 000590 від 18.07.2008 року (а.с. 39).
В Акті перевірки вказано, що при перевірці встановлено порушення ст. 14, 15 Закону України «Про захист прав споживачів», пунктів 17, 21, 18, 22 «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення», затвердженого постановою КМ України № 833 від 15.06.2006 р.. Порушення полягало в тому, що реалізація деяких дитячих товарів здійснювалась без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації.
Тоді ж 18.07.2008 р. на підставі результатів перевірки винесено Припис керівнику господарюючого суб'єкта щодо усунення порушень в строк до 28.08.2008 р., а саме представити Управлінню сертифікати відповідності на іграшки, взуття, колготи, шкарпетки і санепідеміологічні висновки на одяг (а.с. 40).
За виявлені при перевірці і вказані в Акті перевірки від 18.07.2008 року порушення Тернопільським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 667 від 07.08.2008 р., якою на позивачку ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1400 грн. за ознаками правопорушень, передбачених статтями 155 ч.1 і 170-1 КУпАП (а.с. 42).
Постановою Тернопільського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 391 від 07.08.2008 р. на позивачку ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1805,85 грн. відповідно до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» на підставі Акту перевірки від 15.07.2008 року № 000611 за порушення законодавства про захист прав споживачів, а саме реалізацію продукції без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на товар у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 (а.с. 69, 76).
Крім цього, 10 березня 2009 року в період із 14-00 год. по 16-00 год. у позивачки за місцем здійснення підприємницької діяльності в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 посадовими особами Тернопільського обласного управління у справах захисту прав споживачів було проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої складено Акт № 000035 від 10.03.2009 року (а.с. 14, 27).
В Акті перевірки вказано, що при перевірці встановлено порушення ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», пунктів 17, 21, 22 «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення», затвердженого постановою КМ України № 833 від 15.06.2006 р.. Порушення полягало в тому, що реалізація деяких промислових товарів (одяг, взуття та ін.) здійснювалась без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари.
Тоді ж 10.03.2009 р. на підставі результатів перевірки винесено Припис керівнику господарюючого суб'єкта щодо усунення порушень в строк до 20.03.2009 р., а саме представити Управлінню прихідні документи та документи про якість та безпеку (а.с. 15, 28).
За виявлені при перевірці і вказані в Акті перевірки від 10.03.2009 року порушення Тернопільським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 307 від 31.03.2009 р., якою на позивачку ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 300 грн. за ознаками правопорушення передбаченого ст. 155 ч.3 КУпАП (а.с. 8).
Крім цього, постановою Тернопільського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 170 від 31.03.2009 р. на позивачку ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 947,25 грн. відповідно до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» на підставі вищевказаного Акту перевірки від 10.03.2009 року № 000035 за порушення законодавства про захист прав споживачів, а саме реалізацію товарів без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що проведені посадовими особами Тернопільського обласного управління у справах захисту прав споживачів 18.07.2008 р і 10.03.2009 р. перевірки у позивачки щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів і Акти таких перевірок № 000590 від 18.07.2008 року та № 000035 від 10.03.2009 року були здійснені з дотриманням вимог чинного законодавства. Позивачку на законних підставах було притягнено до відповідальності у вигляді штрафів на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» і КУпАП постановами № 391 від 07.08.2008 року, № 667 від 07.08.2008 року, № 170 від 31.03.2009 року і № 307 від 31.03.2009 року. На думку суду першої інстанції допущені недоліки при проведенні перевірки та формальні порушення при оформленні їх результатів, не вплинули і не могли вплинути на правомірність притягнення позивача до відповідальності. Суд також зазначив, що позивач пропустив 10 денний строк звернення до суду із вимогами про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення № 667 від 07.08.2008 року і № 307 від 31.03.2009 року, і це є підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог згідно ст. 100 КАС України.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів і мають право, зокрема, перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, в тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів, накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення. Порядок проведеня перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
На виконання Закону України «Про захист прав споживачів» та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері захисту прав поживачів Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 311 від 25.10.2006 р. затверджено Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.
Пунктом 1.3 цього Порядку (чинного на час розглядуваних правовідносин) передбачено, що органи у справах захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Порядок проведення перевірок визначений Розділом 2 Порядку, згідно п. 2.6 якого перевірки проводяться посадовими особами на підставі наказу відповідного органу у справах захисту прав споживачів, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюватиметься захід, та предмет перевірки.
Відповідно до п. 1.7 Порядку на підставі Наказу про проведення перевірки оформляються направлення на проведення перевірки.
Згідно п. 2.7 Порядку перед проведенням планової перевірки відповідний орган у справах захисту прав споживачів направляє суб'єкту господарювання письмове повідомлення про проведення планової перевірки не пізніш як за 10 днів до дня її проведення. Таке повідомлення повинно містити дату початку і дату закінчення перевірки, інші відомості. Повідомлення надсилається рекомендованим листом за рахунок коштів відповідного органу у справах захисту прав споживачів або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку. Строк здійснення планової перевірки не може перевищувати 15 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення планової перевірки не допускається.
Із матеріалів адміністративної справи видно, що наказ № 147 про проведення планової перевірки суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» в м. Почаєві було видано 18.07.2008 року (а.с. 70). Цього ж дня були видані направлення на проведення цієї перевірки (а.с. 71, 72).
Така перевірка була проведена відповідно до вищевказаних наказу і направлень від 18.07.2008 р. цього ж дня 18.07.2008 р., про що було складено Акт перевірки № 000590 від 18.07.2008 р. (а.с. 39).
В матеріалах справи немає і суду не надано доказів про те, що позивачка як суб'єкт господарської діяльності була письмово повідомлена про проведення вищевказаної планової перевірки не пізніш як за десять днів до дня її проведення, відповідно до вимог п. 2.7 Порядку.
Щодо перевірки, яка була проведена 10.03.2009 року в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1, то судом встановлено, що така перевірка була проведена на підстві Наказу № 60 від 10.03.2009 р. про проведення планової перевірки і направлення на перевірку від 10.03.2009 р. (а.с. 18, 19, 32, 33). Результати перевірки оформлені Актом № 000035 від 10.03.2009 р. (а.с. 14, 27).
В матеріалах справи також немає і судом не отримано доказів про те, що позивачка як суб'єкт господарської діяльності була письмово повідомлена про проведення вищевказаної планової перевірки не пізніш як за десять днів до дня її проведення, відповідно до вимог п. 2.7 Порядку.
Наявна в матеріалах справи копія повідомлення на проведення перевірки № 187 від 20.02.2009 року не може вважатись доказом виконання відповідачем вимог п. 2.7 Порядку, оскільки таке повідомлення стосується перевірки, яка повинна була проводитись з 02.03.2009 року, про що вказано в цьому повідомленні (а.с. 26).
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про підставність позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб Тернопільського обласного управління у справах захисту прав споживачів щодо неповідомлення позивачки про проведення перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів 18.07.2008 року і 10.03.2009 року.
Відповідно до п. 1.5 Порядку, суб'єкт господарювання під час проведення посадовими особами перевірки має право бути присутнім під час здійснення перевірки, давати пояснення, зауваження, заперечення, та інші права.
Із Актів перевірок № 000590 від 18.07.2008 р. і № 000035 від 10.03.2009 р. видно і визнається особами, які беруть участь у справі, що такі перевірки були проведені у відсутності суб'єкта господарювання, тобто позивачки ОСОБА_1. При цьому, як судом зазначено вище, позивачка не була повідомлена у визначеному законом порядку про проведення таких перевірок.
У зв'язку із цим, суд апеляційної інстанції вважає, що протиправність дій посадових осіб відповідача полягає і в тому, що вищевказані перевірки були проведені і Акти перевірок були складені у відсутності позивачки.
Пунктом 4.1 Порядку передбачено, що за результатами перевірки відповідно до виявлених порушень посадовими особами, які проводили перевірку, приймаються рішення, зокрема, про складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, який складається у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п. 4.2.6 Порядку, за результатами перевірки відповідно до виявлених порушень керівником органу у справах захисту прав споживачів або його заступником приймається рішення про накладення на винних осіб адміністративних стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Такий протокол складається у двох екземплярах, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідльноті має право знайомитись із матеріалами справи, давати пояснення, користуватись іншими правами. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадку коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Із матеріалів адміністративної справи видно, що за виявлені при перевірці 18.07.2008 року порушення позивача ОСОБА_1 постановою № 667 від 07.08.2008 року притягнено до адміністративної відповідності у виді 1400 грн. штрафу за вчинення порушень, передбачених статтями 155 ч.1, 170-1 КУпАП (а.с. 42).
Однак, в матеріалах адміністративної справи немає і судом не отримано протоколу про вчинення порушень, передбачених статтями 155 ч.1, 170-1 КУпАП. При цьому, із змісту вищевказаної постанови по справі про адміністративне правопорушення видно, що така постанова винесена за відсутності протоколу про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи також немає підтверджень про те, що позивачка отримала повідомлення про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення і що було забезпечено дотримання її прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає вищевказану постанову № 667 від 07.08.2008 року протиправною, і такою, що винесена без достатніх для цього підстав.
Незаконність цієї постанови полягає і в тому, що позивачку притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 170-1 КУпАП, однак відповідальність за цією статтею можуть нести лише виробники і постачальники продукції за введення в обіг несертифікованої продукції.
Із матеріалів адміністративної справи також видно, що за виявлені при перевірці 10.03.2009 року порушення позивача ОСОБА_1 постановою № 307 від 31.03.2009 року притягнено до адміністративної відповідності у виді 300 грн. штрафу за вчинення порушень, передбачених статтею 155 ч.3 КУпАП (а.с. 8).
Однак, в матеріалах адміністративної справи також немає і судом не отримано протоколу про вчинення порушень, передбачених статтею 155 ч.3 КУпАП. При цьому, із змісту вищевказаної постанови по справі про адміністративне правопорушення видно, що така постанова винесена за відсутності протоколу про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи також немає підтверджень про те, що позивачка отримала повідомлення про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення і що було забезпечено дотримання її прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що підлягають до задоволення позовні вимоги про визнання протиправними і скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення № 667 від 07.08.2008 року і № 307 від 31.03.2009 року.
Суд апеляційної інстанції вважає безпідставним покликання суду першої інстанції на недотримання позивачем вимог статтею 99 і 100 КАС України щодо строків звернення до адміністративного суду, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про оскарження постанов у справі про адміністративне правопорушення.
Так, згідно до ст. 99 КАС України (в редакції чинній на час розглядуваних правовідносин), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підствою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення, зокрема про накладення адміністративного стягнення, може бути оскаржено до суду в порядку, визначенеому КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску цього строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом справомочним розглядати справу.
Суд першої інстанції безпідставно не врахував, що у заявленому позові позивач заявив клопотання про поновлення строку на оскарження постанов по справі про адміністративне правопорушення і навів поважні причини пропуску такого строку. Однак, судом питання поновлення строку не було вирішено. При цьому, суд безпідставно зазначив, що відповідач наполягав на застосуванні пропуску строку звернення до суду, оскільки в матеріалах справи немає заяви відповідача про застосування наслідків пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Суд апеляційної інтанції також враховує, що порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів визначений Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою КМ України № 1177 від 17.08.2002 року.
Перелік порушень законодавства про захист прав споживачів, за які суб'єкти господарювання несуть відповідальність, передбачені ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» і п. 2 вищевказаного Положення.
Пуктом 4 цього Положення визначено, що рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених в п. 2 цього Положення, і оформляється постановою, яка повинна відповідати встановленій формі. Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Із матеріалів справи видно, що постанову № 391 від 07.08.2008 року про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою позивачку оштрафовано на 1805, 85 грн., винесено на підставі Акта перевірки № 000611 від 15.07.2008 року (а.с. 69, 76).
Однак, суду не надано копії такого акту перевірки і не подано жодних доказів про те, що 15.07.2008 року проводилась перевірка і складався Акт перевірки щодо дотримання позивачем законодавства про захист прав споживачів.
Крім цього, вищевказану постанову було незаконно винесено у відсутності позивачки як суб'єкта господарської діяльності, за відсутності підтверджень про те, що вона була своєчасно повідомлена про час і місце розгляду справи.
Постанова № 170 від 31.03.2009 року про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою позивачку оштрафовано на 947,25 грн., винесено на підставі Акта перевірки № 000035 від 10.03.2009 року (а.с. 7).
Однак, і така постанова була винесена всупереч вимог чинного законодавства, оскільки справу було розглянуто у відсутності позивачки як суб'єкта господарської діяльності, за відсутності підтверджень про те, що вона була своєчасно повідомлена про час і місце розгляду справи.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що наявні в матеріалах справи копії повідомлень № 1381 від 23.07.2008 р. і № 470 від 17.03.2009 р. про розгляд справ (а.с. 74, 16, 30) не можуть вважатись доказом того, що позивачка була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справ, окільки немає підтверджень про те, що позивачка отримала такі повідомлення. Крім цього, справи були розглянуті і постанови винесені 07.08.2008 р. і 31.03.2009 р., а не відповідно 30.07.2008 р. і 26.03.2009 р., як про це було вказано у копіях таких повідомлень.
Таким чином, порушення відповідачем вищевказаних вимог законодавства при винесенні постанов про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» та порушення посадовими особами Тернопільського обласного управління у справах захисту прав споживачів порядку проведення перевірок, вказують на протиправність цих постанов і необхідність їх скасування.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки 15.07.2008 р. і складання Акту перевірки цього ж числа, то у задоволенні таких вимог слід відмовити, оскільки судом не отримано доказів про те, що відповідачем 15.07.2008 р. проводилась перевірка у позивача і складався Акт перевірки № 000611 від 15.07.2008 року.
Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд же першої інстанції при вирішенні даної адміністративної справи не врахував цих вимог ст. 71 КАС України і безпідставно переклав на позивача обов'язок доказування правомірності дій і рішень відповідача.
З врахування наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висноку що постанова суду першої інстанції від 05.02.2010 року прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому оскаржену постанову суду слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити частково.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах захисту прав споживачів у Тернопільській області про визнання протиправними дій, скасування постанов про накладення стягнень, скасування постанов по справах про адміністративне правопорушення - скасувати і прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити частково.
Визнати протиправними дії Тернопільського обласного управління у справах захисту прав споживачів при проведенні перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів 18.07.2008 року і 10.03.2009 року в суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, щодо неповідомлення ОСОБА_1 про проведення цих перевірок, здійснення перевірок та складання Актів перевірок № 000590 і № 000035 та Приписів без участі ОСОБА_1 чи її представника.
Скасувати постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 391 від 07.08.2008 року і № 170 від 31.03.2009 року, які винесені Тернопільським обласним управління у справах захисту прав споживачів відносно підприємця ОСОБА_1.
Скасувати постанови по справах про адміністративне правопорушення № 667 від 07.08.2008 року і № 307 від 31.03.2009 року, які винесені Тернопільським обласним управління у справах захисту прав споживачів про накладення на ОСОБА_1 штрафів у розмірах 1400 грн. і 300 грн..
У задоволенні решта позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: І.В. Глушко
Н.М. Судова-Хомюк
Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.06.2012 року.