13 червня 2012 р. Справа № 89295/09/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Рибачука А. І., Сапіги В. П.;
за участю секретаря судового засідання - Саламахи О.І..;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
31 липня 2009 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про застосування штрафних санкцій № 0002303/0 від 17 липня 2009 р.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року перелік видів операцій із готівкою, які проводяться із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій наведений у самому визначенні розрахункова операція, а саме «… приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу)…». Операція по поверненню ОСОБА_1 коштів у зв'язку з відмовою останнього від придбання товару не є розрахунковою операцією, оскільки до нього не перейшло право власності на товар, а договір купівлі-продажу не був укладений.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено повністю. Рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про застосування штрафних санкцій № 0002303/0 від 17 липня 2009 р визнано недійсним.
Зазначену постанову мотивовано тим, що «повернення товару»як розрахункова операція в даному випадку не здійснювалося. Оскільки судом встановлено, що товар покупцю не перейшов, знаходився на території ТзОВ «Карпатнафтохім», тобто ОСОБА_1 права володіння, користування, розпорядження на товар фактично не набув, тому не мав можливості цей товар повертати. Відповідно операція по поверненню ОСОБА_1 коштів не є розрахунковою, бо у спірних правовідносинах мало місце не повернення товару, а відмова від його одержання.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем -Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивачем порушено норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року.
Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення такої.
Встановлено, що 07 липня 2009 року працівниками Калуської об'єднаної державної податкової інспекції проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Карпатнафтохім»за період з 01.10.2007 по 31.12.2008 року. За результатами перевірки складено акт № 1273/23-01/33129683 від 07.07.2009 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі акту перевірки податковим органом винесено рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 07.07.2009 року № 0002303, яким застосовано штрафні санкції в сумі 13 800 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Здійснивши перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності рішення про застосування штрафних фінансових санкцій вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
02.06.2008 року ОСОБА_1 через касу Петрокомерцбанку по квитанції № 58754 сплатив позивачу 2 760 грн. готівкою, в якості оплати за товарно-матеріальні цінності, які він тоді бажав придбати в позивача. Та на момент одержання товару ОСОБА_1 подав заяву про відмову від придбання цього товару. Позивач цю заяву задоволив і 31.10.2008 року ОСОБА_1 готівкою через касу по видатковому ордеру № 678 було повернуто вказані кошти. Передача товару не відбулася, оскільки ОСОБА_1 відмовився від виконання договору купівлі-продажу.
Згідно із абз. 4 ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахункова операція -приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки -оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару ( послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Аналізуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції , що під «поверненням товару»слід розуміти передачу товару, який вже перейшов у володіння та розпорядження покупця, продавцю. ОСОБА_1 права на володіння, користування, розпорядження товаром фактично не набув, тож операція по поверненню йому коштів в зв'язку з відмовою від придбання ним товару не є розрахунковою операцією, оскільки не містить ознак, передбачених Законом.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року в справі № 2а-2122/09/0970 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено -з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: А. І. Рибачук
В. П. Сапіга
Ухвалу складено в повному обсязі 18 червня 2012 року