26 червня 2012 р. Справа № 126306/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Онишкевича Т.В., Носа С.П.
за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Компанія «РАЙЗ» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Компанія «РАЙЗ» до Тернопільської митниці про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-
У серпні 2011 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Компанія «РАЙЗ» звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, в якому просить визнати нечинними податкові-повідомлення рішення форми «Р» №45 на суму 968 668,41 грн. та №46 на суму 193 733,64 грн. від 29 липня 2011 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 29 липня 2011 р. №№45, 46, якими підприємству визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежами: мито на товари, що ввозяться на територію України в сумі 968 668,41 грн. та податок на додану вартість з товарів, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 193 733,64 грн. є безпідставними та необгрунтованими, оскільки вони не ґрунтуються на чинному законодавстві України. Відповідно до вимог ст. 313 Митного кодексу України митний орган самостійно класифікує товар, а відповідно і визначає суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати. Однак, відповідач визначив суму податкових зобов'язань із ввізного мита та податку на додану вартість для ПАТ «Компанія «РАЙЗ», які виникли внаслідок не вірної класифікації ним товарів. Оскільки, товари «Машини сільськогосподарські, призначенні для оброблення ґрунту, розподілювачі добрив МАХFIELD NH3 2000/360 gal з комплектуючими» за ВМД було класифіковано за кодом 8432401000 згідно УКТЗЕД, ставка ввізного мита за яким становить 0%, як розподільники мінеральних добрив.
Крім того вказує на те, що, що під час проведення розмитнення, позивачем надавались Реєстраційні посвідчення та агрегати, які були видані Державним підприємством «УкрЦВТ» при Міністерстві аграрної політики України, в яких було прописано код УКТЗЕД 8432401000. Заперечень з боку митниці на адресу позивача не надходило. Кожна митна декларація пройшла перевірку на Ім40 та Ім72 та кожна одиниця товару була дозволена Тернопільською митницею до вільного обігу на території України.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що імпортовані позивачем товари (бак 2000/3600 амер.галонів, в комплекті, та рама, в комплекті), повністю відповідають опису товарів товарної позиції 8716 класифікуються за кодом 87163100 згідно УКТЗЕД (ставка мита - 10%).
Судом не прийнято до уваги, що твердження Позивача, що митний орган самостійно класифікує товар при переміщенні товару через митний кордон, оскільки це не узгоджується із вимогами законодавства, зокрема Митного кодексу України, постанови КМ України від 09.06.1997 р. № 574, наказу Держмитслужби України від 09.07.1997 №307.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач - Публічне акціонерне товариство «Компанія «РАЙЗ» оскаржили її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом не було оцінено той факт, що відповідно до пункту 2.4 статті 2, підпункту «б» пункту 10.1 статті 10 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» при справлянні податку на додану вартість з осіб, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, осбою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до юджету, є відповідач. При цьому платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, згідно з п. 10.3 ст. 10 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» відповідають лише за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.
Таким чином, приймаючи наведені в акті перевірки вантажні митні декларації та пропускаючи відповідний товар на митну територію України, відповідач погодився з усіма відомостями про товар відповідно до статті 17 Закону України від 05.02.92 року № 2097-ХІІ «Про Єдиний митний тариф», пунктів 10.1 та 10.3 статті 10 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2009 зазначено, що під час здійснення Митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки в графі.
Апелянт вказує на те, що як зазначено в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2011 року «... якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної юменклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару...».
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що що 11 липня 2011 року робочою групою Тернопільської митниці проведено невиїзну документальну перевірку правильності класифікації товару «розподільники мінеральних добрив», що ввозилися на митну територію України ПАТ «Компанія «РАЙЗ».
За результатами проведення відповідачем невиїзної документальної перевірки правильності класифікації товару «розподільники мінеральних добрив», що ввозилися на митну територію України ПАТ «Компанія «РАЙЗ» складено акт від 11.07.2011 року №н/0009/1/403000000/0013980201, яким встановлено, що порушення вимог Закону України від 5 квітня 2001 р. №2371-ІІІ «Про митний тариф України» (із змінами і доповненнями), а саме: встановлено факти невірної класифікації митницями товарів «розкидачі твердих і рідиноподібних добрив», у товарній під позиції 843240 (ставка мита 0%) згідно з УКТЗЕД. Класифікацію таких товарів згідно вимог УКТЗЕД необхідно здійснювати у товарній позиції 8716 (ставка мита 10%).
На підставі вищезазначеного акта винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 29 липня 2011 року №№ 45, 46, яким підприємству визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежами: мито на товари, що ввозяться на територію України в сумі 968 668,41 грн. та податку на додану вартість з товарів, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 193 733,64 грн.
Згідно Митного кодексу України на митні органи покладено виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи.
Однією з форм митного контролю є перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України (ст. 49 Митного кодексу України).
Згідно ст. 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів, митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено на митні органи.
Згідно матеріалів справи позивачем ввезено на митну територію України та оформлено у митному відношенні товари «Машини сільськогосподарські, призначенні для оброблення грунту, розподілювачі добрив МАХFIELD NH3 2000/360 gal з комплектуючими» за ВМД №№: 403000001/9/005131 від 28.08.2009 року; 403000001/9/005132 від 28.08.2009 року; 403000001/9/005133 від 28.08.2009 року; 403000001/9/005134 від 28.08.2009 року; 403000001/9/005135 від 28.08.2009 року; 403000007/2010/001042 від 19.02.2010 року; 403000007/2010/001169 від 25.02.2010 року; 403000007/2010/001175 від 25.02.2010 року; 403000007/2010/001333 від 03.03.2010 року.
Товари за вказаними ВМД було класифіковано за кодом 8432401000 згідно УКТЗЕД, ставка ввізного мита за яким станови 0%.
Відповідно до статей 88 та 264 Митного кодексу України декларант несе у повному обсязі відповідальність за подані ним відомості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.
В той же час, класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.01 року № 2371-ІІІ, а саме, із врахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.
Товарна підкатегорія УКТЗЕД 8432401000 має наступний опис: «Машини сільськогосподарські, садові або лісогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту; катки для газонів або спортивних майданчиків: розкидачі та розподільники органічних та мінеральних добрив; розподільники мінеральних добрив».
Поясненнями до товарної позиції 8432 УКТЗЕД визначено:
До цієї товарної позиції включаються машини незалежно від виду тяги, застосовувані замість ручних інструментів для виконання перерахованих нижче видів сільськогосподарських, садових або лісогосподарських робіт:
І. Підготовка ґрунту для вирощування культурних рослин (розчищення земель, підйом цілини, оранка, розпушування і т.п.).
ІІ. Розкидання або внесення в ґрунт добрив, включаючи гній або інші органічні речовини, для поліпшення фізико-хімічних властивостей ґрунту.
ІІІ. Садіння або сіяння.
ІV. Обробіток або доглядання за ґрунтом у період вегетації (культивація, прополювання, проріджування сходів і т.п.).
Також, згідно Пояснень до товарної позиції 8432 УКТЗЕД визначено наступне:
До численних машин цієї товарної позиції відносяться:
(5) Розкидачі органічних та мінеральних добрив. Розкидачі органічних та мінеральних добрив (мінеральних речовин, компосту і т.п.), іноді монтовані на колесах, зазвичай містять ємкості, обладнані розподільним механізмом, наприклад, зсувними донними пластинами, шнековим живильником, безперервними ланцюгами або відцентровими дисками; портативні механічні апарати, застосовувані з такими ж цілями, також включаються до цієї товарної позиції.
Причепи з рухомим днищем і пристроєм, що подрібнює та розкидає, які дозволяють їм у процесі розвантаження працювати як розкидачі твердих і рідиноподібних добрив, з ємністю на колесах, зазвичай обладнану пластинами, що розкидають, або жолобами (лопатами), включаються до товарної позиції 8716.
Крім того, Поясненнями до товарної позиції 8434 встановлено, що до неї не включаються: «є) сільськогосподарські причепи та транспортні засоби (група 87)».
Водночас, товар - «розподілювачі добрив МАХFIELD NH3 2000/360 gal з комплектуючими» імпортований на митну територію України (в розібраному стані) складався із наступних елементів: бак 2000/3600 амер.галонів, в комплекті; рама, в комплекті; система розподілення, в комплекті. .
Разом з тим, із документів, що зберігаються разом з ВМД та інформації мережі Інтернет, яка була використана під час проведення перевірки у відповідності із пунктом 6 Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою КМ України від 02.02.2011 року № 71, вбачається, що імпортований товар працює у комплекті із культиватором для внесення аміачної води, система для розподілення добрив розміщується безпосередньо на культиваторі, а аміак надходить по трубопроводах із бочки. Бочка має раму з колесами, яка переміщується за культиватором.
Крім того, на сайті фірми-імпортера ПАТ «Компанія «РАЙЗ»», зазначено перелік виробників-партнерів, чию техніку позивач представляє, зокрема, зазначено компанію МАХFIELD, а також вказано, що «Компанія МАХFIELD займається виробництвом ємкостей для зберігання та транспортування безводного аміаку та пропану». Ця інформація підтверджується на сайті Компанії МАХFIELD.
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що система розподілення, що імпортувалася в одній поставці з баком 2000/3900 амер.галонів та рамою, не є механізмом який постійно вмонтований з ними (баком та рамою), а самі бак 2000/3600 амер.галонів та рама, у зібраному стані, можуть використовуватися як із системою розподілення так і без неї або з іншим обладнанням, оскільки основну функцію, яку виконує бак 2000/3900 амер.галонів та рама, у зібраному стані є функція транспортування.
У Поясненнях до товарної позиції 8716 вказано, що ця товарна позиція поширюється на групу несамохідних транспортних засобів (без механічного приводу) (крім згаданих у попередніх товарних позиціях), що мають одне колесо чи більше, і які призначені для перевезення вантажів або людей.
Транспортні засоби цієї товарної позиції розраховані на буксирування іншими транспортними засобами (тракторами, вантажними автомобілями, автотягачами, мотоциклами, двоколісними велосипедами і т.п.), на штовхання або буксирування рукою, на штовхання ногою або є гужовим транспортом.
У відповідності до підпункту (а) пункту (4) розділу (А) Пояснень до товарної позиції 8716 до цієї товарної позиції включаються інші причепи для перевезення вантажів, такі як причепи-цистерни (незалежно від того, з насосами вони чи без них).
Поясненнями до товарної позиції 8716 УКТЗЕД у розділі «Транспортні засоби з установленими на них механізмами і т.п.» визначено:
«Класифікація агрегатів, які складаються з транспортних засобів з постійно умонтованим у них устаткуванням чи пристроями, визначається відповідно до основного призначення агрегату загалом. Тому до цієї товарної позиції включаються такі агрегати, призначення яких визначається самим транспортним засобом. З іншого боку, агрегати, призначення яких визначається устаткуванням або пристроями, що до них входять, до цієї товарної позиції не включаються».
З вищевказаного вбачається, що вантажні транспортні засоби, візки або причепи з установленими на них цистернами незалежно від того, мають вони додатково насоси для наповнення чи спорожнювання або не мають, включаються до цієї товарної позиції (товарної позиції 8716).
Таким чином, бак 2000/3600 амер.галонів в комплекті, та рама, в комплекті, імпортовані позивачем, включається до товарної позиції 8716 незалежно від того, мають вони додаткові комплектуючі (такі як завантажувальні клапани, манометри рівня рідини, комплект трубопроводів, манометр тиску і таке інше) для наповнення чи спорожнювання або не мають.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що імпортовані позивачем товари (бак 2000/3600 амер.галонів, в комплекті, та рама, в комплекті), повністю відповідають опису товарів товарної позиції 8716 класифікуються за кодом 87163100 згідно УКТЗЕД (ставка мита - 10%).
Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги посилання Позивача на код УКТ ЗЕД 8432401000, що вказаний у реєстраційних посвідченнях № РУ0470252979-10 від 17.02.2011 року та № РУ 0470252941-09 від 28.08.2009 року, як доказ того, що ним правомірно визначено код товару згідно з УКТЗЕД, оскільки це не узгоджується із вимогами законодавства. Зокрема, вказані реєстраційні посвідчення видані Українським державним центром по випробуванню та прогнозуванню техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва та засвідчують відповідність технічних засобів і національних стандартів щодо належної якості технологічних операцій, запобігання заподіянню шкоди здоров'ю осіб, які безпосередньо працюють з ними, та населення, а також забрудненню навколишнього природного середовища, а не відповідність вказаного у посвідченнях коду товару опису підкатегорії 8432401000 згідно УКТЗЕД.
Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, зокрема, у разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Статтею 81 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно пункту 3 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМ України від 09.06.1997 року № 574, під час декларування транспортних засобів і товарів, що переміщуються через митний кордон України юридичними або фізичними особами, яким вони належать, або уповноваженими ними особами застосовується вантажна митна декларація.
Положенням, затвердженим постановою КМ України від 09.06.1997 року № 574, визначено, що вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.
Порядок заповнення граф ВМД визначений Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби України від 09.07.1997 року №307.
Відповідно до пункту 5.2. вищевказаної Інструкції, відомості, заявлені декларантом у ВМД, є відомостями, необхідними для митних цілей, а згідно пункту 5.З., встановлено, що посадовими особами митних органів заповнюються графи А, С,D/J,Е,/J,G,Н,І,F ВМД, інші графи ВМД заповнюється декларантом.
Отже, відомості вказані у графі 33 ВМД «Код товару» визначає особа, що подає ВМД.
Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Митного кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, зазначене тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.
Згідно частини першої статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів; та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, іцо призвели до невиконання неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Разом з тим, фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, відповідно до частини другої статті 111 ПК України встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами.
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що Тернопільська митниця при винесенні податкових-повідомлень рішень форми «Р» №45 на суму 968 668,41 грн. та №46 на суму 193 733,64 грн. від 29 липня 2011 року діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Компанія «РАЙЗ» до Тернопільської митниці про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Компанія «РАЙЗ» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року у справі № 2а-2385/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Компанія «РАЙЗ» до Тернопільської митниці про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Т.В. Онишкевич
С.П. Нос
Повний текст ухвали складено та підписано 27.06.2012 року.