26 червня 2012 р. Справа № 94178/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Онишкевича Т.В., Носа С.П.
за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 6 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про призначення та перерахунок виплат,-
У листопаді 2011 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області, в якому просить визнати відмову відповідача від проведення його пенсії незаконною; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок отримуваної ним пенсії з врахуванням середньомісячного розміру заробітної плати за 1987 рік визначеного шляхом ділення суми заробітної плати (доходу), виплаченої за грудень 1987 року на 12 місяців.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на те, що він являється інвалідом III групи загального захворювання, а з 01.11.1988 року - інвалід II групи загального захворювання. Загальний стаж роботи становить 38 років 1 місяць та 20 днів. На даний час він перебуває на відповідному обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком у сумі 959 грн. 59 коп. Вважає, що відповідач неправильно здійснив нарахування пенсії так як не розділив отриману ним заробітну плату за грудень 1987 року на всі 12 місяців року.
Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 6 лютого 2012 року позов задоволено. Визнано відмову управління Пенсійного фонду в Снятинському районі Івано-Франківської області від проведення перерахунку пенсії незаконною. Зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням середньомісячного розміру заробітної плати за 1987 рік згідно довідки архівного відділу Снятинської районної державної адміністрації від 24.10.2011 року № 04-02/544.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що в довідці, виданій архівним відділом Снятинської райдержадміністрації від 24.10.2011 року на підставі книг обліку трудового стажу і заробітку колгоспників немає розшифровки виплачених сум по місяцях за видом заробітку - зарплата за результатами виконаної роботи, строк виконання якої перевищує календарний місяць.
А згідно довідок, виданих організацією про зарплату позивача, які знаходяться в матеріалах пенсійної справи за період з 01.01.1986 року по 31.12.1987 року перерахунок пенсії не може бути проведений, так як зарплата за грудень 1987 року вказана однією сумою - відсутня розбивка виплачених сум по місяцях за видом заробітку (зарплата за результатами виконаної роботи, стрюк виконання якої перевищує календарний місяць).
Суд виніс постанову управлінню Пенсійного фонду в Снятинському районі провести перерахунок пенсії позивачу з 1987 року, згідно архівної довідки, не вказавши яким методом, оскільки згідно чинного законодавства зарплата включається в тому місяці, в якому вона фактично виплачена.
Крім того апелянт вказує на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування,
їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції лише частково відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є інвалідом II групи загального захворювання. Згідно поданої ним заяви 25.04.2005 року він перейшов на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, з загальним стажем роботи 38 років 1 місяць 20 днів. Для розрахунку пенсії була взята отримана ним заробітна плата за період з 01.01.1986 року по 31.12.1987 року помісячно. Згідно ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт страхового стажу роботи з врахуванням кратності 1.35 становить 0,51413. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітку взятого за цей період становить 1,22083. На підставі вищенаведених коефіцієнтів розмір пенсії разом з усіма надбавками та доплатами до неї, станом на 01.04.2011 року становить 959 грн. 59 коп. При розрахунку пенсії обмежено тільки у грудні1987 року коефіцієнт заробітної плати 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні.
Згідно матеріалів справи позивач працював в колгоспі «Дружба» і отримував протягом 1987 року мінімальну заробітну плату. За грудень йому нарахована мінімальна заробітна плата та проведена оплата за тютюн, що становить 2 869 грн. 83 коп. і стверджується архівною довідкою № 04-02/544 від 24.10.2011 року.
У своїх відповідях на звернення позивача відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 представив їм довідки про заробітну плату за результатами виконання, якої перевищував календарний місяць, яка оформляється згідно постанови Кабінету Міністрів України № 306 від 20.04.2005 року із зазначенням підстави для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи, строк виконання якої перевищує календарний місяць.
Згідно інформації даної архівним відділом Снятинської РДА від 04.01.2012 року № 04-02/6 колгосп ім. В Стефаника реорганізовано в колгосп «Дружба» в листопаді 1992 року, який був його правонаступником.
Суд першої інстанції обрав вірну позицію, що за змістом норми ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу) отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуючи суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У «Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2005 року № 306 зазначено, що дія цього Порядку поширюється на осіб, які до 1 липня 1998 року отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи строк виконання якої перевищував календарний місяць та працювали в сільському господарстві. До суми заробі плати (доходу) для обчислення пенсії згідно з цим Порядком зараховуються суми виплат (доходу), з яких сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд апеляційної інстанції не погоджується, з висновком суду першої інстанції, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, оскільки згідно ст.87 ч.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсій не одержані своєчасно з вини органу, що призначає, або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Апеляційний суд зазначає, що під час вирішення даного спору строк звернення до суду визначається за правилами статті 99 КАС України. Приписи статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими встановлено строки виплати нарахованих, але неотриманих сум пенсій за минулий час, не поширюються на ці правовідносини, а тому не можуть застосовуватися судом під час розгляду зазначеного спору, оскілька позивачу оспорювана сума пенсії не була нарахована.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що так як ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом II групи загального захворювання, а тому позивачем з поважних причин пропущено строк звернення до суду.
Відповідно до ст. 201 КАС України підставою для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, п.1 ч.1 ст. 201, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 6 лютого 2012 року у справі № 2-а-5893/11 (2-а/914/34/2012) змінити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
В решті постанову залишити без змін
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Т.В. Онишкевич
С.П. Нос
Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.06.2012 року.