20 червня 2012 р. Справа № 30080/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Запотічного І.І., Шавеля Р.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-
27.05.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними дій та скасування рішення №220932 від 29.04.2010 року про застосування фінансових санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що рішенням №220932 від 29.04.2010 року до нього застосувано фінансові санкції. Вважає оскаржуване рінення незаконним, так як алкогольні напої та тютюнові вироби не зберігалися, а лише реалізовувались. Вказує, що перевірку проведено без наявності на те законних підстав, з порушенням строків, протиправно, так як наказ і направлення вручено продацю, який не є його довіреною особою.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено.
Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі покликається на те, що 23.04.2010 року на підставі наказу №101 та направлення №76 від 23.04.2010 року відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснені оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», який йому належить. Зазначає, що фінансова санкція була застосована, тому що в нього, нібито, відсутня довідка про внесення до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв, однак перевірка була здійснена місця торгівлі. Також вказує, що до перевірки його діяльності було залучено продавця, який не є представником, не відповідає і не обізнаний з вимогами та організацією його роботи, чим порушено вимоги Закону України «Про державну податкову службу», в якому зазначено, що перевірка проводиться платника податків.
Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які належать позивачу, зберігалися за місцем їх реалізації в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, що було відображено в актах перевірки. На момент перевірки заява про внесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного реєстру позивачем не подавалась.
Аналізуючи вимоги Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", суд доходить висновку, що місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів не має обов'язково відособлюватися від місця їх реалізації, якщо продаж і знаходження таких товарів здійснюється за основним місцем здійснення підприємницької діяльності без застосування виїзної торгівлі, тобто реєстрація місця зберігання за місцем реалізації вказаних виробів у даному випадку не суперечить вказаним нормам Закону.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 23.04.2010 року на підставі наказу № 101 та направлення № 76 від 23.04.2010 року відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснені оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1.
За результатами перевірки був складений акт № 083/22/32/03/3207007809 від 23.04.2010 року, яким встановлено, що в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" зберігаються алкогольні напої на загальну суму 4633, 50 грн та тютюнові вироби на загальну суму 1066.35 грн. у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
На підставі акту перевірки регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області було винесено рішення № 220932 від 29 квітня 2010 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі -6333,50 грн.: 4633,50 грн. - за зберігання алкогольних напоїв у місцях не внесених до Єдиного державного реєстру; 1700 грн,- за зберігання тютюнових виробів у місцях не внесених до державного реєстру.
Частиною 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.
Відповідно до ч. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Відповідно до ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що перевірка проведена на підставі та відповідно до вимог законодавства, твердження позивача про її протиправність є не обгрунтованими.
Відповідно до до абз. 18, 19 ст. 1, ч. 29, 30 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" місце зберігання-місце , яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр)-перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників; зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру: внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Згідно п.2.1, п. 2.3, п.2.5 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 року № 251, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 року № 670/6958, для внесення місць зберігання спирту або алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України або до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання; про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру видається довідка; довідка повинна перебувати у місці зберігання та пред'являтися працівникам контролюючих органів, які мають відповідні повноваження на здійснення перевірки.
Відповідно до ч.2, ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, -100 % вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень; рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки рішення про застосування фінансових санкцій є законним, прийнятим відповідно до діючого законодавства, підстав для його скасування немає.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року у справі № 2а-3916/10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді І.І.Запотічний
Р.М.Шавель