19 червня 2012 р. Справа № 138056/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 17.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області про зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни,-
27 жовтня 2010 року позивач звернувся в суд із позовом до відповідача. У позовній заяві просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за період 2006-2008 років в сумі 2499 гривень.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни. Згідно з статтею 6 цього закону йому повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога виплачувалась в не повному обсязі. Просив позов задоволити.
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 17.12.2010 року позов задоволено частково. Відновлено пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області, щодо не нарахування (неповного нарахування) та невиплати (неповної виплати) позивачу щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як дитині війни, щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що залишається невизначеним порядок обчислення спірної доплати та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом не були враховані положення бюджетного законодавства України, а також видаткові можливості основного фінансового документу держави і Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України колегія суддів вважає доцільним розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задоволити частково з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, оскільки статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.
Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на його користь передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року включно слід залишити без розгляду.
За таких обставин судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наведене в силу ст. 203 КАС України є підставою для скасування постанови, що оскаржується, та залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області задоволити частково, постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 17.12.2010 року у справі № 2а-1413/10 - скасувати.
Прийняти ухвалу, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області про зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді О.М. Довгополов
Р.Й. Коваль