ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-45/6720-2012 18.06.12
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Київської філії «Сіті»
До: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»
про: відшкодування шкоди в порядку регресу 3.590,99 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Якімова А.С.
відповідача: не з'явилися
Суть спору: стягнення 3.590,99 грн. -страхового відшкодування, з яких 3.438,25 -основного боргу, 118,69 грн. -пені, 23.74 грн. -3 % річних, 10,31 грн. -збитків від інфляції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно пошкодження транспортному засобу, яке застраховане позивачем та відшкодовано останнім на користь страхувальника.
Відповідач, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив на позовну заяву, яким заперечив проти позову в повному обсязі, посилаючись на ст. 37.1.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2012 порушено провадження та присвоєно справі № 5011-45/6720-2012. Розгляд справи призначено на 18.06.2012.
В судовому засіданні 18.06.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача щодо суті спору та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -
Між відкритим акціонерним товариством "Дженералі Гарант" (ділі -Позивач) та фізичною особою ОСОБА_2 (далі -страхувальник) укладено договір добровільного страхування № 19G-0265164 від 10.11.2008 (далі -Договір), за яким Позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, які пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу Toyota Land Cruiser 100, НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1 (далі -Застрахований автомобіль).
Найменування відкритого акціонерного товариства "Дженералі Гарант" 28.04.2011 змінено на публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (виконаний на бланку серії А01 № 769879).
У місці Львові 02.03.2009 на перехресті площі Соборної та вулиці Винниченка відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП) за участю Застрахованого автомобіля та Audi державний НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3
Внаслідок зазначеного ДТП Застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження.
У відповідності із постановою від 12.03.2009 Сихівського районного суду м. Львова ДТП трапилось внаслідок допущеного порушення п. 16.11 Правил подорожнього руху України водієм ОСОБА_3 та на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд призначив адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Відповідно до висновку від 27.04.2009 № 386/09 загальна сума вартості усунення дефектів завданих автомобілю страхувальника складає 5.381,24 грн.
Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
На підставі страхового акту від 15.05.2009 № 71484 та заяви потерпілого від 05.05.2009 про виплату страхового відшкодування, Позивачем виплачено страхувальникові суму страхового відшкодування, за вирахуванням франшизи 504,00 грн. за Договором, в розмірі 4.877,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.05.2009 № 2279.
Тому позивач, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст.ст. 993, 1191 Цивільного Кодексу України, є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги страхового відшкодування.
Як вбачається з полісу від 13.02.2009 серії ВС/5030111 транспортний засіб винної особи на момент ДТП був застрахований приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(далі -Відповідач), згідно з яким ліміт за шкоду заподіяну майну становить 25.000,00 грн.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. А у п. 22.2 зазначено, що відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.
На підставі наведеного вище, Позивач звернувся до Відповідача із заявою № 71484, належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи, про відшкодування шкоди в порядку регресу, та яку останній отримав 29.11.2011.
Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування, проте, як вбачається з матеріалів справи, зазначена заява Відповідачем залишена без відповіді та кошти в порядку регресу на користь Позивача сплачені не були.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Заперечення Відповідача з посиланням на ст. 37 п. 37.1.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" судом відхиляється, оскільки у вказаній статті зазначено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Однак, по-перше: позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути кошти з відповідача в порядку регресу, а по-друге: згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).
Враховуюче наведене вище, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 3.438,25 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Оскільки Відповідач прострочив виконання зобов'язання перед Позивачем, то він вважається таким, що порушив зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої законом.
Статтею 36 п. 36.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено наступне: за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно, вимоги Позивача про стягнення пені в сумі 118,69 грн. за період з 28.02.2012 по 21.05.2012, підлягають задоволенню, за розрахунком Позивача, які перевірені судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Отже, вимоги Позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 10,31 грн. за період з 01.03.2012 по 01.05.2012, за розрахунками останнього, які перевірені судом, підлягають задоволенню.
Позовні вимоги щодо 3% річних в сумі 23,74 грн. за період з 28.02.2012 по 21.05.2012, за розрахунками позивача, які перевірені судом, підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на сторони відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, КОД 16285602) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 19/3, КОД 16467237) -3.438 (три тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 25 коп. -основного боргу, 118 (сто вісімнадцять) грн. 69 коп. -пені, 10 (десять) грн. 31 коп. -збитків від інфляції, 23 (двадцять три) грн. 74 коп. -3 % річних, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Балац
Дата підписання повного тексту: 25.06.2012 року.