ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 30/266-55/39 06.06.12
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Іванова О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Львівської міської ради, м.Львів
до Відповідача-1: Львівської обласної державної адміністрації, м.Львів
Відповідача-2: Управління Державного комітету з земельних ресурсів у місті Львові
Третя особа: Громадська Організація Інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне Милосердя», м.Львів
про: визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державного акту.
за участю:
представника Позивача -не з'явився
представника Відповідача-1 -ОСОБА_1 (довір.№ 5/34-58/0/2-12-2 від 05.01.2012р.)
представника Відповідача-2 - не з'явився.
представника Третьої особи -ОСОБА_2 (довір № б/н від 21.05.2012р.)
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Львівської міської ради до: 1) Львівської обласної державної адміністрації, 2) Управління Державного комітету з земельних ресурсів у місті Львові, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Громадська організація інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя», про:
- визнання незаконним та скасування розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.03.10. № 172/0/5-10 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки»;
- скасування Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 23.03.10. № 03:10:469:00001 кн.03-5, серія ЯЯ № 180238.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.10. порушено провадження у справі № 30/266; на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Громадську організацію інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя», розгляд справи було призначено на 28.09.2010р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2010р. провадження у справі було припинено на підставі п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Львівська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2010р. апеляційну скаргу Львівської міської ради залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2010р. залишено без змін.
Не погоджуючись із винесеною Постановою Львівська міська рада звернулась до Вищого Господарського суду з касаційною скаргою.
Постановою Вищого Господарського суду України від 09.02.2011р. касаційну скаргу Львівської міської ради задоволено, Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2010р. та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2010р.- скасовано, а справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Розпорядженням № 04-1/140 від 17.02.2011р. було призначено повторний автоматичний розподіл справ, відповідно до якого, справу передано на новий розгляд судді Ягічевій Н.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2011р. суддя Ягічева Н.І. прийняла справу до провадження з присвоєнням їх № 30/266-55/39, розгляд справи було призначено на 17.03.2011р.
17.03.2011р. від Відповідача-1 -Львівської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позов та клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника Відповідача-1. Віддповідно до відзиву Відповідача-1, останній заперечив проти позовних вимог, вказавши, що даний спір є публічно-правовим, а не спором про речове право, та не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 01.04.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
01.04.2011р. через канцелярію суду від Відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника. Крім того, Відповідач-2 надав для залучення до матеріалів справи копію протоколу виїмки від 17.05.2010р..
01.04.2011р. через канцелярію суду від Відповідача-2 надійшли письмові пояснення по суті спору.
01.04.2011р. від Третьої особи надійшло клопотання про направлення судових документів на іншу адресу.
В судовому засіданні 01.04.2011р. від представника Відповідача-2 надійшли для залучення до матеріалів справи копії установчих документів Відповідача-2.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 15.04.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
04.04.2011р. від Позивача надійшло клопотання з додатками про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання представника Позивача.
15.04.2011р. від Третьої особи надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення адміністративної справи за скаргою Львівської міської ради та прокуратури Львівської області на Постанову Львівського окружного суду від 15.12.2009р. у справі № 2а-7825/08/1370.
15.04.2011р. від Третьої особи через канцелярію суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого, Третя особа заперечила проти позовних вимог, посилаючись на те, що повноваження Відповідача-1 по винесенню оспорюваного Розпорядження передбачені законом та для їх реалізації немає потреби в прийнятті органом місцевого самоврядування рішення стосовно передачі (делегування) повноважень по управлінню майном територіальної громади м.Львова. Крім того, представник Третьої особи надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копію Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2009р. у справі № 2а-7825/08/1370, копію Ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2010р. у справі № 31974/10/9104, копію розпорядження від 26.01.2010р. № 22/0/5-10.
15.04.2011р. через канцелярію суду від Позивача надійшли письмові пояснення по суті справи та копія рішення виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 14.03.1964р. № 109 «Про відвод земельної ділянки Майорівському будинку інвалідів № 11 під будівництво будинку-пансіонату по вул. Медової Печери».
15.04.2011р. через канцелярію суду від Позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про витребування у Відповідача-1 оригіналу розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.03.2010р. № 172/0/5-10 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки»та витребування у Відповідача-2 оригінал державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 23.03.2010р., серія ЯЯ № 180238.
15.04.2011р. від Позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу-1 та Третій особі передавати земельну ділянку по вул. Медової Печери, 71 у м.Львові іншім особам, проводити підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці по вул. Медової Печери, 71 у м. Львові.
15.04.2011р. від Позивача надійшла для залучення до матеріалів справи Довідка з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача-1 та Відповідача-2.
В судовому засіданні 15.04.2011р. представник Третьої особи надав для залучення до матеріалів справи копію Ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.12.2010р. у справі № К-40818/10 та копію Ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.01.2011р. у справі № К/9991/1015/11.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2011р. зупинено провадження у справі до вирішення спору за скаргою Львівської міської ради та прокуратури Львівської області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2010р. у справі № 31974/10/9104 та на Постанову Львівського окружного суду від 15.12.2009р.
12.05.2011р. від Вищого Господарського суду надійшли для приєднання до матеріалів справи оригінал ухвали Вищого господарського суду України від 18.04.2011, оригінал розпорядження від 18.04.2011 та оригінал заяви з додатками Громадської організації інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.02.2011 у справі № 30/266 господарського суду міста Києва за позовом Львівської міської ради до Львівської обласної державної адміністрації, Громадської організації інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя" про визнання незаконним та скасування розпорядження .
08.02.2012р. Господарським судом міста Києва було направлено сторонам по справі судовий запит щодо повідомлення про стан розгляду справи № 31974/10/9104 та надання належним чином засвідченні копії рішень/постанов, та відомості про набрання рішеннями/постановами законної сили.
23.04.2012р. від Третьої особи надійшло клопотання про поновлення провадження у справі та додаткові документи по справі, а саме копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.06.2011р. № К-40818/10 (К/9991/1015/11).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2012р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.05.2012р.
В судовому засіданні 23.05.2012р. від представників сторін надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2012р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено розгляд справи на 06.06.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
06.06.2012р. від Відповідача -1 надійшло для залучення до матеріалів справи копія Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.03.2010р. № 172/0/5-10 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки».
В судовому засіданні 06.06.2012р. представник Відповідача-1 та представник Третьої особи заперечили проти позовних вимог, просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав, викладених у відзивах на позов та письмових запереченнях по справі.
Представник Позивача та Відповідача -2 в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялися про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресами, визначеними за матеріалами справи.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Позивача та Відповідача-2 про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на їх адреси.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст.75 ГПК України, так як їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних відносин.
Сторони у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Позивач -Львівська обласна рада звернулась з позовом до суду про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.03.2010р. № 172/0/5-10 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки»та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 23.03.2010р. № 03:10:469:00001кн.03-5, серія ЯЯ № 180238.
Позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним:
01.03.2010 року розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації № 172/0/5-10 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки»Громадській організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя»надано у постійне користування земельну ділянку по вул. Медової Печери, 71 площею 2,4000 га під розміщення центру соціальної реабілітації інвалідів та соціально доступного житла для них із категорії земель громадської та житлової забудови.
На підставі розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації № 172/0/5-10 від 01.03.2010 року Громадській організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя»видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 23.03.2010 року, серія ЯЯ № 180238.
Вказаний Державний акт підписано в.о. голови Львівської обласної державної адміністрації С.Таратутою та заступником начальника управління Держкомзему у місті Львів О.Доброю, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 03:10:469:00001кн.03-5.
Львівська міська рада вважає розпорядження від 01.03.2010 року № 172/0/5-10 незаконним, таким, що прийняте головою Львівської облдержадміністрації з перевищенням повноважень, визначених чинним законодавством України, і підлягає скасуванню. Також, міська рада вважає Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою незаконним та таким, що підлягає обов'язковому скасуванню, виходячи з того, що земельна ділянка по вул. Медової Печери, 71 у м. Львові перебуває у власності територіальної громади м. Львова, від імені та в інтересах якої діє Львівська міська рада, у зв'язку з чим лише міська рада, як орган місцевого самоврядування, до повноважень якого належить розпорядження землями комунальної власності, вправі вирішувати питання передачі в постійне користування вказаної земельної ділянки.
На думку Позивача, видавши розпорядження від 01.03.2010 року № 172/0/5-10, голова облдержадміністрації розпорядився землями комунальної власності, чим грубо порушив право територіальної громади, як власника земельної ділянки.
Крім того, Позивач зазначає, що Львівською міською радою не приймалося рішення стосовно передачі Львівській обласній державній адміністрації повноважень щодо управління майном територіальної громади м. Львова чи передачі земельної ділянки по вул. Медової Печери, 71 з комунальної у державну власність.
Отже, на думку Позивача видавши оскаржуване розпорядження голова облдержадміністрації перевищив свої повноваження, визначені законом.
До того ж, про розгляд облдержадміністрацією питання надання у постійне користування земельної ділянки комунальної власності, про видачу розпорядження голови облдержадміністрації від 01.03.2010 року № 172/0/5-10 Львівську міську раду повідомлено не було.
Оскільки земельна ділянка по вул. Медової Печери, 71 у м. Львові перебуває в комунальній власності, то вона могла бути передана у постійне користування Громадській організація інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя»лише за рішенням Львівської міської ради.
Враховуючи вищевикладене, Позивач просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.03.2010р. № 172/0/5-10 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки»та скасувати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 23.03.2010р. № 03:10:469:00001кн.03-5, серія ЯЯ № 180238., у зв'язку з чим звернувся до суду.
Представники Відповідача-1, Відповідача-2 та Третьої особи заперечили проти позовних вимог з підстав викладених у відзивах та письмових запереченнях, які містяться в матеріалах справи, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Позивач зазначає, що виносячи Розпорядження від 01.03.2010р. № 172/0/5-10 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки», Відповідач-1 вийшов за межі своєї компетенції, оскільки відповідно до ст.12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності віднесено до компетенції міських рад.
Погоджуючись з поясненнями Позивача щодо підсудності спору що розглядається, суд зазначає, що предметом спору є право користування землями, що виникло на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, що серед іншого є предметом позову, зокрема, набуття такого третьою особою. Тобто, даний предмет спору зводиться до необхідності припинення прав на об'єкт позову.
Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами, які регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. В силу вимог чинного земельного законодавства, право постійного користування землею виникає за наявності: рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, державного акта на право постійного користування та його державної реєстрації.
Громадській організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя»рішенням органу державної влади передано в постійне користування земельну ділянку по вул. Медової Печери, 71 у м. Львові та видано Управлінням Державного комітету з земельних ресурсів у місті Львів державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою.
Отже, між сторонами існує спір про речове право, що в свою чергу виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а цей суб'єкт (суб'єкти) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Згідно п. 7 ч. 1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відтак необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває «при здійсненні управлінських функцій»і не має встановлених нормами КАС України ознак суб'єкта владних повноважень, а отже, спір за участю останнього повинен вирішуватися в порядку іншого судочинства.
У відповідності до пункту 15 рекомендацій президії ВГСУ «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»від 27.06.2007 року N 04-5/120 якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Щодо позовних вимог, суд не погоджується з наведеною позицією Позивача з огляду на наступне:
З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем-1 винесено Розпорядження від 01.03.2010р. № 172/0/5-10 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки», яким надав Третій особі в постійне користування земельну ділянку по вул. Медової Печери, 71 у м.Львів, площею 2,4 га.
Вказана земельна ділянка була вилучена з користування Львівського геріатричного пансіонату Головного управління праці та соцзахисту населення Львівської облдержадміністрації.
Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України та ч.1 ст. 324 Цивільного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Відповідно до ст.84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АРК Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону. Пункт 12 Розділу X «Перехідні положення»Земельного кодексу України визначає, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Проте, відповідно до ч.4 ст.122 Земельного Кодексу, обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
Частина 6 ст.149 Земельного Кодексу України визначаючи повноваження обласних державних адміністрацій, вказує, що обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.
Виходячи з наведених норм земельного законодавства, повноваження органів місцевого самоврядування по розпорядженню землями, зокрема, щодо вилучення з користування та передачі їх в користування, в межах населених пунктів стосуються лише земель комунальної власності.
З огляду на це суд приходить до висновку, що сам факт знаходження земельної ділянки в межах населеного пункту не надає повноважень органу місцевого самоврядування щодо розпорядження нею.
Компетенція Львівської облдержадміністрації по розпорядженню земельною ділянкою по вул.Медової Печери, 71 у м.Львові була встановлена Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року у справі № 2а-7825/08/1370.
Відповідно до Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2009р. по справі № 2-а-7825/08/1370 за позовом Громадської організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя»до Львівської обласної державної адміністрації, за участю Третьої особи -Головного управління містобудування, архітектури та просторового розвитку Львівської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, позов задоволено, визнано неправомірними дії Львівської обласної державної адміністрації, щодо відмови у наданні Громадській організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя»у постійне користування земельної ділянки площею 2,4 га у м.Львові по вул.Медової Печери,71, встановлено, що вилучення з постійного користування Львівського геріатричного пансіонату земельної ділянки площею 2,4 га у м.Львові по вул.Медової Печери,71 та надання її в постійне користування Громадській організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя»відноситься до компетенції Львівської обласної державної адміністрації.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2010року, відмовлено в поновлені строку оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради залишено без розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.06.2011р. № К/9991/1015/11 касаційні скарги Львівської міської ради та Прокуратури м. Львова залишено без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2010р. залишено без змін.
Саме на виконання Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року у справі № 2а-7825/08/1370 та враховуючи згоду Львівського геріатричного пансіонату від 22.09.2009 року № 672 Головою Львівської облдержадміністрації було винесено Розпорядження від 26 січня 2010 року № 22/0/5-10 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадській організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя».
Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Більш того, враховуючи загальнообов'язковий статус зазначених судових актів, визначений ст.ст. 124, 129 Конституції України, усталену практику Європейського суду з прав людини (див., наприклад, Рішення Суду від 25.07.2002р. зі справи „Совтрансавто-Холдинг" проти України", в якому визначено, що „одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів" ), яка (практика) є джерелом права для національних згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р., відповідні факти не може бути спростованими чи підданими сумніву за умов чинності вищевказаних рішень.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що Львівська обласна державна адміністрація діяла правомірно та на виконання рішення суду які є чинними.
Відповідно до п. «ж»ч.3 ст.84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»розпорядження -це акт, який видає голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень, тобто це акт посадової особи органу місцевого самоврядування.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами (ч.2 ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).
Таким чином, повноваження Відповідача-1 по винесенню Розпорядження передбачені законом та для їх реалізації нема потреби в прийнятті органом місцевого самоврядування рішення стосовно передачі (делегування) повноважень по управлінню майном територіальної громади м.Львова.
Крім того, суд відмовляє у задоволенні заяви Позивача про вжиття судом заходів до забезпечення позову, шляхом заборони Відповідачу-1 та Третій особі передавати земельну ділянку по вул. Медової Печери, 71 у м.Львові іншім особам, проводити підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці по вул. Медової Печери, 71 у м. Львові.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника судового процесу, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду є обов'язковою умовою застосування відповідних заходів судом, на чому, серед іншого, наголошувалося в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову" від 12.12.2006р. № 01-8/2776.
При цьому, у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення відповідними доказами наявності зазначеної обов'язкової умови покладається саме на заявника клопотання, в розглядуваному випадку -Позивача.
Між тим, Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин, необхідних для вжиття забезпечувальних заходів.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Львівської міської ради (код ЄДРПОУ: 04055896) у повному обсягу.
У судовому засіданні 06.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписаний 11.06.2012р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.
Суддя Н.І. Ягічева